Фото: АА / picture alliance
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган
Після виведення військ НАТО з Афганістану Туреччина хоче відігравати в цій країні важливішу роль і співпрацювати з талібами. Але на яких умовах? І навіщо їй ця дружба?
За оцінками експертів ООН, близько 18 мільйонів афганців - більше половини всього населення країни - потребують гуманітарної допомоги. Ключову роль у постачанні до Афганістану необхідного продовольства і товарів відіграє міжнародний аеропорт у Кабулі, який після виведення військ НАТО тимчасово не діє. Вирішити цю проблему пропонує Туреччина.
Дві тисячі турецьких військових від самого початку перебували у складі міжнародного військового контингенту в рамках місії ISAF в Афганістані. З червня 2002 до лютого 2003 року, а потім з лютого по серпень 2005 року відповідальність за місію, у якій брали участь 43 держави, була покладена на турецьких командирів. Основне завдання, яке виконувала Туреччина в Афганістані, - забезпечення безпеки аеропорту в Кабулі.
Ще у червні цього року в кулуарах саміту НАТО в Брюсселі президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган обговорював зі своїм американським колегою Джо Байденом можливість військової підтримки з боку Анкари. Уже тоді існувала ймовірність того, що турецькі військові опікуватимуться безпекою аеропорту після виведення американських військ.
Чого хоче Туреччина в Афганістані
Зовсім не дивно, що в ці дні радикальний ісламістський рух "Талібан" веде переговори з представниками Туреччини та Катару про відновлення діяльності аеропорту Кабула. Але цілі Анкари полягають не тільки в забезпеченні безпеки аеропорту. "До того, як "Талібан" зайняв Кабул, Анкара ще вірила в те, що зможе знайти нову роль в Афганістані", - каже керівник відділення Фонду імені Гайнріха Белля в Стамбулі Крістіан Бракель.
І це добре співвідноситься з нинішньою зовнішньою політикою Анкари. Туреччина намагається грати важливішу роль в Афганістані, тому навесні 2021 року хотіла зробити Стамбул місцем мирних переговорів між талібами й афганським урядом. Але ця ідея провалилася - "Талібан" відмовився брати участь у цій зустрічі.
Тим часом не тільки США визнають зростаюче значення Туреччини в Афганістані. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг взагалі говорить про "ключову роль" Туреччини в афганському конфлікті. А міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас з цієї причини в кінці серпня відвідав свого турецького колегу Мевлюта Чавушоглу.
Туреччина й Афганістан - "брати по вірі"?
Багато хто вважає, що Туреччина як країна з переважно мусульманським населенням може зіграти особливу роль у переговорах з талібами. Ця теза пролунала і в дискусії навколо висловлювань прес-секретаря талібів. В інтерв'ю BBC кілька тижнів тому він заявив, що всі іноземні військові, консультанти, інструктори тощо повинні покинути Афганістан. Наприкінці серпня прес-секретар з'явився в ефірі турецького телебачення і заявив каналу Ahaber, що таліби хочуть хороших відносин з Туреччиною, тому що Афганістан і Туреччина є "братами по вірі".
Цей аргумент взяв на озброєння президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і охоче використовує його, розігруючи релігійну карту. "У Туреччині немає нічого, що суперечить вірі талібів", - заявив він.
Багато жителів Туреччини були обурені цим висловлюванням. У соцмережах з'явилися хештеги "Талібан" - не мій брат". А у Twitter - повідомлення, адресовані Ердогану: "Ти - це "Талібан". Таким чином турки посилають Ердогану однозначний сигнал: він помиляється, в темі релігії між Туреччиною і талібами не може бути нічого спільного.
У Туреччині побоюються потоку біженців з Афганістану
Незважаючи на таку реакцію в суспільстві, в турецькому уряді, схоже, налаштовані на побудову серйозних відносин з новою владою в Афганістані. З одного боку, причина в тому, що в Анкарі побоюються потоку біженців в ЄС через Туреччину, якщо ситуація на Гіндукуші не стабілізується.
Зі страху перед біженцями з Афганістану турецький уряд навіть почав зводити стіну на кордоні з Іраном. З іншого боку, як вважає Крістіан Бракель, Туреччина намагається стати посередником між Заходом і талібами, щоб поліпшити свою репутацію в очах Вашингтона і Брюсселя.
Останнім часом напружені відносини існують не тільки між Анкарою і Вашингтоном, зокрема через те, що Туреччина вирішила захищати свій повітряний простір за допомогою російських зенітних ракетних комплексів С-400. Не всі партнери по НАТО також схвалили це рішення Анкари. А США у відповідь на нього викреслили Туреччину з числа тих країн, які отримають американські винищувачі-бомбардувальники F-35. Крім того, після вступу на посаду президента Джо Байден відреагував на демарш Туреччини тим, що визнав вірменський геноцид в Османській імперії в 1915 році. У Туреччині це викликало хвилю обурення.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet