Наслідки, здавалося б, суто релігійного заходу в Чорногорії будуть відчутними в геополітичних розкладах на всіх Балканах.
У курортній Чорногорії великі політичні хвилювання. Все через церковне питання. У 2006 році Чорногорія вийшла із союзу із Сербією та стала суверенною державою, але її церква не отримала автономії та залишилася під управлінням Сербської православної церкви.
Третина віруючих СПЦ в Чорногорії продовжують вважати себе сербами. Через це прихильники незалежності, зокрема президент Чорногорії Міло Джуканович, звинувачують Сербську православну церкву в просуванні політичних інтересів Белграда і прагненні повернути країну до складу величнішого сусіда. Нічого не нагадує?
І ось в СПЦ обрали нового митрополита для Чорногорії, а його інтронізація перетворилася в протистояння.
Зіткнення
Частина населення Чорногорії сприйняла візит сербського патріарха і призначення ним митрополита як спробу Сербської православної церкви розширити свій вплив у країні. В Цетинє - старій столиці Чорногорії, де мала відбутися інтронізація, - сталися зіткнення між поліцією та демонстрантами, які мали намір зірвати прихід нового митрополита.
Напередодні інтронізації на дорогах у Цетинє з'явилися барикади. Кілька тисяч протестувальників заблокували дорогу, що веде в Цетинє зі столиці Чорногорії - Подгориці, якою в місто мали в'їхати Патріарх Порфирій і митрополит Іоанникій. Зрештою їх довелося доставити в монастир на вертольоті.
Розлючений натовп закидав камінням поліцейських і зніс огородження навколо монастиря, який за кілька днів до того було взято під посилену охорону. Демонстранти вигукували "Це не Сербія!" Та "Хай живе Чорногорія!".
Поліція застосувала сльозогінний газ. Чотири особи отримали легкі травми.
EPA
Політичний підтекст
Сербська православна церква в Чорногорії ніколи не соромилася просувати тези "сербського миру", навіть коли відмовлялася визнати чорногорців окремим від сербів народом.
У відповідь у 2019 році чорногорський парламент прийняв закон про свободу віросповідання, за яким Сербська православна церква мала втратити своє виняткове становище в Чорногорській державі. Закон дозволив державі претендувати на церковну власність. Лідери СПЦ в Чорногорії організували потужний рух проти "гонінь на церкву".
За кілька місяців, за відкритої активної підтримки Белграда і прихованішої підтримки Москви, на базі православних протестів сформувалася політична сила, яка змогла набрати більше голосів на парламентських виборах, які відбулися 30 серпня 2020, і яка разом з новими обличчями із проєвропейського громадського сектору, які довгі роки виступали проти корупції та авторитаризму влади на чолі з Міло Джукановичем, сформувала "уряд апостолів".
Президент Сербії Вучич навіть не приховував свого задоволення після інтронізації митрополита СПЦ в Цетинє, всупереч вимогам патріотів.
5 вересня Вучич виступив на телебаченні, привітав чорногорську владу з цією успішною операцією і заявив, що Чорногорію в останні роки використовували як полігон для нападу на Сербію, але більше такого не буде.
Відомий чорногорський публіцист Шекі Радончич вважає, що інтронізація митрополита СПЦ - не тільки важлива перемога "сербського миру", а й важливіша, перша перемога Росії в країні, яка є членом НАТО.
"Не будьмо наївними. За Порфирієм стоять Белград і Вучич, а за ними - Москва, Росія", - говорить Радончич.