Ув'язнення Колесникової і Знака - передостанній вирок у низці справ проти опозиціонерів. Наступний - Сергію Тихановському.
Суд Мінська визнав винними у змові з метою захоплення влади і засудив до 11 і 10 років колонії опозиціонерів Марію Колесникову і Максима Знака. Вердикт винесли швидко, а саме засідання пройшло у специфічному форматі - його оголосили відкритим, але на ділі закрили.
Євросоюз передбачувано виступив з жорсткою і негативною критикою на адресу режиму Олександра Лукашенка. Тепер голоси тих політиків в Європі, хто вимагає прийняття Брюсселем нових санкцій проти Мінська, звучать ще сильніше. Корреспондент.net розповідає подробиці.
"Послання Лукашенка білоруському суспільству"
Засідання Мінського обласного суду 6 вересня формально було відкритим, але на оголошення вироку Марії Колесникової і Максиму Знаку не пустили нікого, крім родичів обвинувачених, а також журналістів білоруських і російських державних ЗМІ.
Журналісти в агресивній формі звинувачували присутню у будівлі суду заступницю голови представництва Євросоюзу в Білорусі Евеліну Шульц у тиску на суд і порушенні білоруських законів,
зазначає РБК.
Всього біля входу в суд зібралося близько 200 бажаючих потрапити на засідання, серед яких також були й інші іноземні дипломати, в тому числі зі США, Британії, Німеччини, Франції та Австрії. Їх не пропустили, пославшись на необхідність дозволу від міністерства закордонних справ Білорусі - цьому нововведенню менше двох місяців.
Вирок зачитали швидко. О 12:00 засідання почалося, о 12:05 вже був відомий його підсумок. Марія Колесникова отримала 11 років колонії загального режиму, Максим Знак - десять років колонії посиленого режиму. Звинувачення наполягало на тому, що підсудні мають провести в колонії 12 років.
Суд визнав обох винними за трьома статтями:
-
змова, здійснена з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом
-
створення екстремістського формування і керівництво таким формуванням
-
публічні заклики до захоплення державної влади
Адвокатам, згідно з підпискою про нерозголошення, заборонено все - називати свідків, докази обвинувачення, навіть номер справи, розповів один із захисників Колесникової Євген Пильченко.
Крім того, необережні висловлювання в ЗМІ можуть спричинити такі наслідки, як позбавлення ліцензії та виключення з колегії адвокатів. Права працювати захисником у суді позбавили вже чотирьох адвокатів, які працювали з Колесниковою і Знаком.
Адвокати обвинувачених мають намір найближчим часом оскаржити вирок у Верховному суді - на це у них є десять діб. "Вирок незаконний і необгрунтований, тому що захистом не було виявлено в матеріалах справи обставин, що підтверджують звинувачення в достатній мірі, щоб винести обвинувальний вирок", - заявив Пильченко.
Марії Колесниковій 39 років, вона професійна флейтистка. 12 років прожила в ФРН і в 2019 році повернулася в Білорусь. Коли в 2020 році голова правління Белгазпромбанку Віктор Бабарика вирішив йти в президенти, Колесникова стала координатором його штабу. 40-річний Максим Знак був юристом у команді Бабарика.
Максим Знак у суді / EPA
Після того як Бабарика та ще двох кандидатів у президенти - Сергія Тихановського і Валерія Цепкало - не зареєстрували, опозиція прийняла рішення висунути Світлану Тихановську. Колесникова і дружина Цепкало Вероніка її підтримали. Вони допомагали їй вести кампанію, спільно давали інтерв'ю, їх обличчя використовували в агітаційних плакатах.
У серпні минулого року Колесникова і Знак стали членами координаційної ради білоруської опозиції. Метою організації називалося ведення переговорів із владою, але Мінськ від них відмовився.
На початку вересня 2020 року Колесникову і двох інших членів команди Бабарика, Антона Роднекова та Івана Кравцова, спробували силою вивезти в Україну, але на кордоні опозиціонера розірвала свій паспорт.
Колесникова, серед іншого, відома тим, що ходила з мегафоном між протестувальниками і закликала їх не вступати з силовиками в конфлікт. Після затримання їй пропонували співпрацю або, наприклад, дати інтерв'ю "а-ля Протасевич" в обмін на свободу або інші послаблення, але вона відмовлялася.
Вирок Колесниковій і Знаку - передостанній у низці справ проти основних політичних опонентів невизнаного президента Олександра Лукашенка. Рішення суду в СІЗО чекає Сергій Тихановський, затриманий першим із лідерів опозиції.
Його звинуватили в підготовці дій, що грубо порушують громадський порядок, організації масових заворушень, розпалюванні ненависті і перешкоджанні здійсненню виборчих прав громадян.
Загалом Тихановському загрожує до 15 років. Закритий суд над ним уже почався в Гомельському СІЗО. З його адвокатів також взяті підписки про нерозголошення.
Білоруський політичний аналітик Артем Шрайбман, який виїхав із країни влітку цього року, побоюючись арешту, і тепер проживає в Україні, впевнений, що Тихановському теж дадуть великий термін. Він вважає, що жорстка реакція укладається в логіку дій влади протягом усього постпротестного року.
"Влада показує, що розглядає події 2020 року не просто як політичний протест, а як спробу збройного повалення влади. І судять лідерів заколоту", -
цитує експерта
Коммерсант.
При цьому, продовжує він, всім, у тому числі Лукашенку, зрозуміло, що, коли дають такі терміни, це всього лише цифри.
"Ніхто не чекає, що вони досидять їх. Або він їх відпустить, торгуючись із Заходом, або вони опиняться на волі вже після Лукашенка: якщо він здійснить транзит влади, його наступник їх випустить. Крім того, Лукашенко демонструє, що тиск, який на нього здійснюється, не призводить до того, що він стає м'якшим. Будете тиснути - я буду жорсткішим", - пояснив аналітик.
У спеціальній заяві офіційний представник Євросоюзу із зовнішньої політики Петер Стано зажадав негайного звільнення Колесникової і Знака. Він підкреслив, що всі звинувачення проти опозиціонерів є "необґрунтованими".
"ЄС засуджує триваючу кричущу неповагу мінським режимом прав людини і основоположних свобод народу Білорусі і підкреслює свої вимоги негайного і безумовного звільнення всіх політв'язнів у Білорусі (їх кількість перевищила 650), включаючи пані Колесникову і пана Знака, журналістів і всіх людей, які перебувають за ґратами за відстоювання своїх прав", - повідомив Стано.
Представник міністерства закордонних справ Німеччини Андреа Зассе зазначила, що вироки Колесниковій і Знаку "символізують жорстокість і репресії білоруського режиму щодо опозиції і громадянського суспільства".
Зассе у відповідь на питання DW
назвала білоруських опозиціонерів "одними з найбільш сміливих представників протестного руху після сфальсифікованих виборів президента".
За її словами, уряд Німеччини "засуджує несправедливі вироки щодо Марії Колесникової і Максима Знака", висловлює "їм і всім білорусам, ув'язненим під варту через політичні причини, безмежну солідарність" і вимагає звільнення всіх політв'язнів у Білорусі.
На жорстких оцінках оголошених у Мінську вироків європейські і німецькі політики не зупиняються, вказуючи на необхідність рішучих дій Заходу в ситуації, що склалася.
Так, Заскія Ескен, співголова Соціал-демократичної партії Німеччини, що входить у правлячу коаліцію, впевнена, що "на диктатури, в яких зневажаються права людини, потрібно чинити тиск дипломатичними засобами, а також вводити проти них санкції".
Заступник голови бундестагу Клаудія Рот закликає Берлін "твердо і рішуче стояти на боці демократичного руху і наполягати на проведенні вільних і справедливих виборів" у Білорусі.
За її словами, "політичний тиск на Мінськ також включає посилення режиму санкцій з боку Євросоюзу і, нарешті, створення в ЄС надійної гавані для переслідуваних білоруських опозиціонерів".
Зі свого боку, депутат бундестагу від Вільної демократичної партії Рената Альт каже, що "європейцям має бути зрозуміло: діалог з Лукашенком неможливий". У зв'язку з цим вона пропонує "значно посилити санкції проти його режиму і особливо проти його оточення".
Видання Die Welt зазначає, що "білоруському суспільству послання Лукашенка зрозуміле: на будь-кого, хто скаже хоч слово проти його правління, чекає тюремний термін. Значну частину білорусів репресивна держава підштовхує, як мінімум, до внутрішньої еміграції - або вони залишають країну".
Газета зазначає, що МЗС Білорусі применшує кількість білорусів, які залишили країну; з минулого року ніяких даних більше не публікується.
За даними української влади, з серпня 2020 року кордон з Україною перетнули понад 150 тисяч білорусів. Тільки цього року Польща видала білорусам 90 тисяч віз.