Лукашенко чекає прийняття 28 "союзних програм" з Росією у жовтні і назвав це проривом.
Володимир Путін відпочив із Сергієм Шойгу в тайзі і прийняв у Кремлі свого постійного гостя Олександра Лукашенка.
Посол Білорусі в Москві Володимир Семашко говорив, що сторони мають намір підписати пакет дорожніх карт щодо інтеграції Росії та Білорусі.
Але замість підписання відбувся черговий анонс.
Корреспондент.net стежить за союзною сагою Москви і Мінська.
Нове перенесення
"Ми готові обговорити на останній стадії 28 програм, щоб дати можливість урядам завтра ще раз на експертному та урядовому рівні розглянути їх. Якщо вони приймають, то на Вищій держраді, як ми домовлялися з вами, можливо, в кінці жовтня, приймемо остаточно ці програми. Це буде прорив. Прорив у багатьох сферах. Це не таємниця. Ми опублікуємо ці програми, покажемо, за якими напрямками ми працювали", - заявив Лукашенко на зустрічі з Путіним.
При цьому Лукашенко, як зазвичай, назвав росіян і білорусів "практично єдиним народом, що пішов від одного кореня".
Давня історія
Влада Росії і Білорусі з 1999 року обговорюють політичну інтеграцію двох країн. У 2019-2020 роках переговори будувалися навколо 31 дорожньої карти, що включають в себе інтеграцію в різних сферах економіки і управління. При цьому проекти дорожніх карт ніколи не публікували.
Що міститься в дорожніх картах, було і залишається загадкою. Ні про яку конкретику щодо економічної інтеграції влади двох країн поки не розповідали.
Ці карти стали результатом переговорів створеної в 2018 році робочої групи, яку очолили тодішній міністр економічного розвитку Росії Максим Орєшкін і Дмитро Крутий, який займав посаду міністра економіки Білорусі. За підсумками цих переговорів "досягти прогресу" вдалося з питань інтеграції у сфері сільського господарства, зв'язку, митниці і нафтового ринку, розповідав Орєшкін.
"У нас той принцип, яким ми керуємося, - це дві суверенні держави та одна економіка", - говорив російський міністр.
Такі ж загальні формулювання були і в договорі 1999 року, з якого і почалася Союзна держава. В тому документі економічна інтеграція інтерпретувалася як створення єдиного економічного простору, в якому діє загальне законодавство, що регулює господарську діяльність, у тому числі цивільну та податкову.
EPA
Проблеми Білорусі
Часті зустрічі з Путіним, що проходять на російській території - наслідок міжнародної ізоляції Лукашенка.
У 2018 році в Росії почали міняти систему оподаткування нафтового сектора - цю реформу називають податковим маневром. З 2019 року в Росії поступово знижуються експортні мита на нафту, до 2024 року вони повинні дійти до нуля. Одночасно підвищується податок на видобуток корисних копалин.
Білорусь отримувала російську нафту без експортних мит. У міру обнулення податків країна фактично позбавляється знижок на російську нафту і в 2024 році вона отримуватиме її за світовими цінами. Білоруський мінфін оцінював втрати від податкового маневру в 2019-2020 роках у 800 млн доларів.
Гра Луки
Лукашенко чекає від Путіна фінансової і політичної підтримки, але намагається уникнути інтеграції двох країн на державному та військовому рівні, вважає білоруський політолог Ригор Астапеня.
"Лукашенко буде намагатися продавати суверенітет Білорусі частинами, дорого, але, за великим рахунком, вибору, продавати чи не продавати, у нього не залишилося. Тому що відносини із Заходом він зіпсував дуже сильно", - говорить Астапеня в інтерв'ю BBC.
Два президенти зустрічаються часто, тому що йде торг: на яких умовах повинна і буде надаватися російська підтримка, впевнений інший білоруський політолог Артем Шрайбман: "Це завжди торг, і інтенсивний торг".
Експерт вказував на те, що незважаючи на жорстку міжнародну ізоляцію Білорусі, за минулий рік ніяких серйозних зрушень у сфері інтеграції не було - як і серйозних економічних компромісів.
Навіть якщо Мінськ затвердить нові союзні програми, він не обов'язково буде їх виконувати, говорить Шрайбман: "Лукашенко подібні речі може забовтувати роками".
На його думку, ці програми не дуже цікаві і Росії, яка домагається більш конкретних і відчутних способів залишити Білорусь у сфері свого впливу за будь-якої майбутньої влади. Наприклад, розміщення російської військової інфраструктури або переорієнтації білоруської зовнішньої торгівлі на Росію.
У березні було узгоджено створення спільного бойового-навчального центру ВПС і ППО під Гродно, в якому, крім іншого, будуть розміщені російські літаки Су-30. У серпні перші російські військові прибули на місце майбутнього центру.