Наслідки вибуху в Бейруті
Розслідування команди журналістів з OCCRP встановило, що вибухнула в Лівані селітра могла належати українському бізнесменові.
Найпотужніший вибух у порту Бейрута сколихнув увесь світ 4 серпня 2020 року. Цілий рік після вибуху, в результаті якого загинули більш як 130 осіб, загадкою залишалася приналежність того самого вантажу аміачної селітри, що став причиною катастрофи.
Команда журналістів з OCCRP встановила, що у справі замішані українці.
Плутані зв'язки
Селітру на грузинській фабриці Руставіазот для продажу заводу з виробництва вибухівки в Мозамбіку купила компанія під назвою SavaroLimited, зареєстрована у Великій Британії. Українську фірму зі схожою назвою виявили, але її власник, дніпровський підприємець Володимир Вербоноль, заперечував будь-який зв'язок з вантажем селітри.
Розслідування OCCRP показало, що саме Володимир Вербоноль - кінцевий власник Savaro. Сама фірма, в свою чергу, входить у міжнародний конгломерат компаній, який займається поставками аміачної селітри того типу, який використовується для виробництва вибухівки. Штаб-квартира цього конгломерату міститься в місті Дніпро, а керує ним група людей на чолі з Вербонолем і його тестем, відомим будівельним магнатом Миколою Алісеєнком. Щоправда, вони ховаються за цілою мережею підставних осіб і офшорів, зареєстрованих в Англії, Шотландії, карибських і тихоокеанських острівних державах, Україні та США.
Буде суд
Журналісти OCCRP з'ясували, що компанії, які входять у цю групу, продавали аміачну селітру в африканські країни ще з початку 2000-х років; в тому числі розслідувачі знайшли не менше трьох випадків поставки її в Мозамбік, що був кінцевою точкою незавершеного маршруту Rhosus. Юридичним супроводом компаній цієї групи займаються дві фірми, що спеціалізуються на обслуговуванні клієнтів з країн колишнього СРСР: кіпрська Interstatus і британська Alpha and Omega Group.
У серпні 2021 року в лондонському суді був поданий груповий позов до Savaro від імені Асоціації правників Бейрута і жертв вибуху в порту. Позивачі вважають, що така складна і заплутана система володіння була придумана господарями Savaro Limited саме для того, щоб уникнути відповідальності за неналежне зберігання небезпечного вантажу.
Юристи українських компаній, проти яких подано цей позов, у відповіді на запит журналістів заперечують будь-який зв'язок з вантажем селітри, який віз Rhosus, а всю відповідальність за вибух перекладають на владу Лівану. У цій заяві також говориться, що компанії AtlantisCorporation, Savaroі Dniprosoft, згадані в позові, працюють виключно у сфері IT, розробки програмного забезпечення та інтернет-маркетингу, а те, що одна з них на своєму сайті досі продає добрива, - це "помилка одного з практикантів".