Наймасштабніші кризи епохи Анґели МеркельСюжет

Пандемія COVID-19, клімат, біженці й криза Єврозони: за період перебування Меркель на посаді канцлерки Німеччини ці проблеми викликали найзапекліші суперечки в Бундестазі. DW підбила підсумки.

Коронавірус. Це слово вперше пролунало в Бундестазі 12 лютого 2020 року - під час виступу міністра охорони здоров'я ФРН Єнса Шпана. Відтоді в Німеччині померли понад 90 тисяч осіб, у яких виявили COVID-19. Протягом останніх півтора року в Бундестазі точилися запеклі суперечки про захисні маски й етапи вакцинації населення, запровадження локдаунів і послаблення обмежень. А без слова "коронавірус" тепер не обходиться практично жодна політична дискусія.

Такий висновок можна зробити, вивчивши протоколи засідань Бундестагу. DW проаналізувала ці документи й підрахувала, скільки разів у них згадувалися ті чи інші ключові слова. Так, за період з початку пандемії до закінчення останнього законодавчого періоду парламенту в червні 2021 року німецькі депутати згадували коронавірус понад 10 тисяч разів. При цьому пандемія COVID-19 стала тут не тільки однією з панівних політичних проблем, а й останньою кризою епохи канцлерки ФРН Анґели Меркель.

Криза Єврозони - найсерйозніше випробування для Меркель

А які теми викликали в ФРН найгарячіші дискусії до пандемії? З протоколів пленарних засідань Бундестагу видно, що після вступу Меркель на посаду канцлерки у 2005 році Німеччина пережила три великих кризи: кліматичну, міграційну і фінансову.

"Мабуть, саме криза Єврозони завдала канцлерці найбільше клопоту за час її перебування на своїй посаді", - вважає журналістка і біограф Анґели Меркель Урсула Вайденфельд. Адже, зрештою, на кону стояло питання про те, чи вдасться зберегти єдність ЄС і яку роль у тому відіграватиме Німеччина, зазначає вона.

"Впаде євро - впаде Європа"

Меркель знову і знову доводилося переконувати членів німецького парламенту в необхідності виділити багатомільярдні пакети допомоги таким країнам як Греція, Португалія та Ірландія, щоб врятувати їх від банкрутства. Різноманітні форми фінансової допомоги згадуються під час засідань Бундестагу понад 2000 разів. "Впаде євро - впаде Європа", - заявила Меркель, виступаючи 19 травня 2010 року в Бундестазі.

У той період уряд і парламент ФРН тісно взаємодіяли між собою, згадує Германн Отто Зольмс, який майже 40 років представляв у Бундестазі ліберальну Вільну демократичну партію (ВДП). "Це дозволило відносно швидко подолати фінансову кризу", - зазначає він.

Політика німецького уряду, спрямована на порятунок єдиної європейської валюти, проте, призвела до розколу в Християнсько-демократичному союзі Німеччини (ХДС) - партії самої Меркель - і не без наслідків. Противники євро в Німеччині об'єдналися в нову партію під назвою "Альтернатива для Німеччини" (АдН). Вони стверджували, що євро тільки шкодить ЄС і занадто дорого обходиться країні.

У 2015 році ФРН прийняла близько мільйона біженців

У 2015 році вибухнула наступна криза - міграційна. Тоді протягом року Німеччина прийняла понад мільйон біженців, левова частка з яких прибула з Сирії.

Саме Сирія стала країною, що найчастіше згадувалася під час парламентських дебатів у період канцлерства Меркель. Наприклад, під час сесії Бундестагу 4 грудня 2015 року депутати виголошували слово "Сирія" понад 600 разів: у цей день парламентарі ухвалили рішення про участь Бундесверу в операції проти терористичного угруповання "Ісламська держава" (ІД). Крім Сирії, в п'ятірку найбільш згадуваних в Бундестазі іноземних держав увійшли Росія, Афганістан, Туреччина і Китай.

У серпні 2015 року Меркель сказала свою знамениту фразу "Ми впораємося!", розпорядившись впустити біженців у ФРН. Це викликало невдоволення правих популістів з АдН, які оголосили проблему з біженцями ключовою темою своєї програми. Антиміграційна позиція партії забезпечила зростання її популярності: вже у 2017 році АдН вперше подолала п'ятивідсотковий бар'єр, її було обрано в Бундестаг з результатом у 12,6 відсотка голосів. Праві популісти сформували третю за чисельністю парламентську фракцію.

Захист клімату залишиться пріоритетною темою

Ще однією темою, що регулярно обговорювалася в парламенті ФРН протягом багатьох років, стала кліматична криза: словосполучення "захист клімату" згадується практично на кожній сесії Бундестагу.

За період перебування Меркель на посаді канцлерки Бундестаг ухвалив низку законів, спрямованих на просування відновлювальних джерел енергії. Екологічні активісти, однак, вважають вжиті заходи запізнілими й недостатніми. Приміром, парламентарі тільки у 2020 році проголосували за повну відмову ФРН від виробництва електроенергії за допомогою вугілля не пізніше кінця 2038 року.

Захист клімату став однією з ключових тем і під час нинішньої виборчої кампанії - в тому числі й через нещодавню руйнівну повінь на заході Німеччини. Внаслідок глобального потепління аномальна спека, посуха і повені загрожують стати повсякденним явищем у багатьох регіонах планети. Тож очікується, що слово "клімат" буде часто лунати в Бундестазі й під час наступного законодавчого періоду.

Джерело: Українська служба DW

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet