В Індії вперше в світі була схвалена вакцина проти коронавірусу, виготовлена з чистої ДНК.
Передбачається, що вакцина ефективна і має мало побічних ефектів. Але препарат викликає побоювання.
Переваги ДНК-вакцин
Як і мРНК-вакцини від Biontechі Moderna, вакцина ZyCoV-Dот індійської фармацевтичної компанії ZydusCadila має фрагмент генетичного матеріалу з інформацією про будову шиповидного білка коронавірусу, який має спонукати людський організм до імунної реакції. Але інформація про будову білка присутня в ньому не у вигляді мРНК, а у вигляді чистої ДНК. У ZyCoV-D, проте, фрагмент вірусної ДНК розташований не на хромосомі, а утворює невелике кільце ("плазмиду").
З точки зору експертів, реєстрація індійської вакцини є справжнім технологічним проривом. "Те, що ця методика тепер працює і на людях, - це великий успіх", - говорить Лейф Ерік Сандер, який очолює робочу групу з інфекційної імунології та дослідження вакцин у берлінській клініці Charité. До сих пір цей принцип застосовувався тільки в ветеринарії.
"У ДНК-вакцин є багато переваг", - говорить Сандер. Тому що ДНК можна виробляти дешево і у великих масштабах, і до того ж вона дуже стабільна. Для таких вакцин, на відміну від мРНК-вакцин, не потрібні особливі умови зберігання. Тому ще до початку пандемії Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендувала робити ставку на використання ДНК-вакцин у бідніших і теплих країнах. Наразі в розробці перебуває не менше як 160 препаратів.
Недоліки
Проте ДНК-технологія має і недоліки. ДНК є в організмі попередником мРНК. Тому для того, щоб ці вакцини подіяли, необхідний додатковий крок: щоразу, коли організм використовує інформацію з ДНК, він має спочатку транскрибувати її в мРНК; тільки після цього він може будувати білки за допомогою мРНК - наприклад, шиповидний білок коронавірусу у випадку з вакциною ZyCoV-D, який потім запускає імунну відповідь і таким чином створює імунний захист від справжньої інфекції.
"Ймовірно, через цей додатковий етап ДНК-вакцини менш ефективні, ніж мРНК-вакцини", - говорить Карстен Ватцль, генеральний секретар Німецького товариства імунології. Адже для переведення в мРНК вакцинна ДНК повинна проникнути глибоко в клітини людини - аж до клітинного ядра. Але його оболонку важко подолати. "Це перешкода, яка ускладнює дану технологію", - говорить Ватцль.
Таким чином, індійська вакцина від коронавірусу далеко не настільки ефективна, як мРНК-вакцини, які забезпечують більш ніж 95-відсотковий захист від симптоматичного зараження коронавірусом. У реєстраційному випробуванні взяли участь 28 тис. учасників вакцина ZyCoV-D досягла тільки 66% ефективності.
"Однак дослідження проводилося, коли в Індії вже поширювався дельта-варіант коронавірусу, - підкреслює Сандер. За словами виробника, ZyCoV-D також має вкрай слабкі побічні ефекти, але відповідні наукові дані поки не опубліковані.
Для підвищення ефективності вакцини її не вводять в м'яз за допомогою голки. Вона потрапляє під шкіру за допомогою свого роду прищепного "пістолета".
Однак той факт, що вакцинна ДНК досягає клітинного ядра і, таким чином, опиняється дуже близько до ДНК людини, викликає побоювання. Можна, як мінімум, припускати, що ДНК вакцини вбудовується в геном людини.