Люди не завжди мали доступ до важливої інформації про те, як боротися з COVID-19, вважають в Amnesty International
Під час пандемії низка країн, серед яких Росія, ввели репресивні закони, що обмежують право на свободу вираження поглядів під виглядом боротьби з пандемією.
Під час пандемії коронавірусу COVID-19 деякі уряди використали безпрецедентну атаку на свободу думок і різко обмежили права людей. Про це йдеться в звіті міжнародної правозахисної організації Amnesty International у вівторок, 19 жовтня.
"Соціальні мережі цензурувалися, а засоби масової інформації закривалися. Це негативно позначилося на можливості громадськості отримати доступ до важливої інформації про те, як боротися з COVID-19", - заявив старший директор з адвокації досліджень і політики організації Раджат Хосла.
За його словами, в розпал пандемії деяких журналістів і медичних працівників кинули до в'язниці.
"У результаті люди не можуть отримати доступ до інформації про COVID-19, в тому числі про те, як захистити себе й свої громади. Близько п'яти мільйонів осіб загинули через COVID-19, і брак інформації, ймовірно, був одним із чинників", - додав Хосла.
Так, станом на лютий 2020 року в Китаї, де вперше з'явився коронавірус, було порушено 5511 кримінальних справ стосовно осіб за "фабрикацію і навмисне поширення неправдивої і шкідливої інформації" про характер і масштаби спалаху.
Уряд Танзанії за колишнього президента Джона Магуфулі використовував закони, спрямовані проти ЗМІ: "неправдиві новини" були криміналізовані, а також введені інші заходи для обмеження висвітлення в ЗМІ пандемії.
У свою чергу влада Нікарагуа використовувала закони, спрямовані на боротьбу з кіберзлочинами, щоб притягнути до відповідальності кожного, хто критикував реакцію уряду на пандемію. Уряд президента Даніеля Ортеги відхилив заяви про брак лікарняних ліжок, зростання кількості хворих і смертей.
Правозахисники попередили, що введення в Росії законів про боротьбу з "фейковими новинами" і введення кримінального покарання за "публічне поширення завідомо неправдивої інформації про обставини, що становлять загрозу життю і безпеці громадян", ймовірно, залишиться чинним після пандемії.
Раніше правозахисники заявили, що жителі ДР Конго спалили вісьмох жінок, звинувачених у "чаклунстві". При цьому лідери громад покривають причетних до спалення.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet