Північноатлантичний альянс каже, що є певна прикрість, але й готовність до діалогу, хоча й треба зміцнювати оборону через дії Москви.
Росія та НАТО ліквідують офіційні двосторонні канали зв'язку, які діяли два десятиліття: російська сторона припиняє роботу свого представництва. Крім того, в Москві згортають діяльність військова місія Альянсу і його інформаційне бюро.
Рішення Москви вкрай зіпсує відносини і подовжить тяглість "льодовикового періоду", заявив міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас. Експерти натомість кажуть, що контакти між Росією та НАТО не припиняться. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Росія не бачить можливостей для змін
Росія зважилася фактично розірвати відносини з Північноатлантичним альянсом. 1 листопада закривається на невизначений термін представництво країни при НАТО, повідомив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Крім того припиняється діяльність двох структур у Москві - військової місії Альянсу і його інформаційного бюро.
Таке рішення було прийнято у відповідь на дії Північноатлантичного альянсу, який позбавив акредитації вісім співробітників російського постпредства при блоці, відзначив Лавров.
На початку місяця керівництво
НАТО вирішило вдвічі скоротити місію Росії при організації та назвала видворених дипломатів "нерозголошеними офіцерами російської розвідки", діяльність яких була "шкідливо активною".
За словами Лаврова, НАТО відмовилося пояснити, чому було скорочено російську місію при Альянсі в Брюсселі і видворено частину дипломатів.
"Нам практично через цілеспрямовані кроки з боку НАТО бракує належних умов для елементарної дипломатичної діяльності, і у відповідь на дії НАТО ми припиняємо роботу свого постійного представництва при НАТО, зокрема роботу головного військового представника", - сказав він 18 жовтня.
Російський міністр заявив про незацікавленість військового блоку мати рівноправний діалог. "Ми не бачимо великої необхідності в тому, щоб і далі робити вигляд, ніби якісь зміни в оглядному майбутньому можливі", - підкреслив Лавров.
Він відзначив, що "якщо натівці матимуть якісь екстрені справи", вони можуть звертатися з цих питань до російського посла в Бельгії.
Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, у свою чергу, заявив, що між Росією та НАТО немає жодних відносин, адже Альянс заявив про свою мету стримувати Росію.
"Становище де-факто оформлено де-юре. Відносин ніяких і не було. НАТО декларувало свій намір всіляко стримувати Росію... Остання крапля - видворення дипломатів, які працюють у Брюсселі... Ми неодноразово говорили, що танго танцювати самому неможливо, і ми цього робити не збираємося", - сказав він 19 жовтня.
Захід бачить подальше погіршення "льодовикового періоду"
НАТОві прикро, що Росія вирішила призупинити діяльність свого представництва при Альянсі, заявила офіційний представник організації Оана Лунгеску.
"Ми взяли до відома рішення Росії призупинити роботу своєї дипломатичної місії при НАТО і військової місії зв'язку НАТО в Москві, а також інформаційної місії НАТО в Москві. Нам прикро бачити такі кроки", -
прокоментувала вона агентству
РИА Новости.
Лунгеску відзначила, що Альянс є відкритим для діалогу з Росією навіть після закриття місій, зокрема через Раду Росія-НАТО.
"Політика НАТО щодо Росії буде й надалі послідовною. Ми посилили наше стримування та оборону у відповідь на агресивні дії Росії. Водночас ми залишаємося відкритими для діалогу", - сказала дипломат.
Рішення Росії також викликало відчуття прикрості в міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса. "Це більш ніж прикро", -
підкреслив він в інтерв'ю
DW. На думку глави МЗС ФРН, це рішення ще більше ускладнить і без того непрості відносини Росії та країн НАТО.
Маас також нагадав, що в минулі роки в рамках НАТО Німеччина завжди робила ставку на діалог з Росією та демонструвала готовність до нього. І ось тепер "вкотре треба констатувати, що Росія, мабуть, до діалогу не є готовою".
Рішення Росієї тільки затягне надовше "льодовиковий період", який не дасть ніякої користі - особливо у відносинах з НАТО, яке вирішує військові питання та питання безпеки, підкреслив німецький міністр.
НАТО реагуватиме на російську агресію, але й надалі буде відкритим для діалогу з Москвою, заявив на брифінгу представник Держдепу США Нед Прайс.
"Політика НАТО щодо Росії буде і далі незмінною: це сила, погляд і реагування на російську агресію, але, хай там як, двері залишимо відкритими для значущого діалогу", - заявив Прайс.
Як напередодні Першої світової війни
Дипломатичний конфлікт між Росією та НАТО загрожує непередбачуваними наслідками, вважає генеральний директор Російської ради з міжнародних справ Андрій Кортунов.
Остаточне відкликання російських представників з Брюсселя означає крах надій на швидке відновлення оперативних контактів між військовими, а це підвищує ризик того, що в разі будь-якої кризи результат буде негативним, вважає експерт.
Російський політолог, коли відповідав на питання про вплив подій на можливе загострення військових інцидентів, порівняв те, що відбувається між Росією та НАТО з обстановкою перед Першою світовою війною.
"Якщо немає ускладнень, то і взаємодій не потрібно. Сім років не було конфлікту, тож тепер його ніколи й не буде. Багато хто так думав напередодні Першої світової війни" - так Кортунов
пояснив Ленте.ру важливість робочих контактів між збройними силами двох сторін.
На думку експерта, "ініціатива нинішнього розриву виходить від Брюсселя - на цей час готується нова стратегія НАТО, яку приймуть на наступному саміті Альянсу, і в її концепцію колишнє партнерство з Росією вже не вписується".
Той факт, що російська сторона зрештою "зіграла в цю гру і вдалася до кроків у відповідь, підтверджує, що Москва також вважає партнерство з НАТО вичерпаним",
відзначив Кортунов у бесіді з
Коммерсантом.
Заступник директора Центру комплексних європейських і міжнародних досліджень НДУ ВШЕ Василь Кашин вважає, що мова йде про "важливий символічний крок" з боку Москви, бо контакти Росії з Альянсом "невпинно деградували протягом багатьох років", а канал зв'язку Росія-НАТО "не мав останнім часом практичного значення".
За словами експерта, існування та розширення НАТО після завершення холодної війни стало головною причиною руйнування всього комплексу відносин між Росією та Заходом.
При цьому експерт брюссельського аналітичного центру Friends of Europe Джеймі Ши не очікує ніяких серйозних наслідків від розриву між Росією та НАТО із двох причин.
"Перша: контакти між НАТО і Росією тривають. Наприклад, Столтенберг зустрічався з Лавровим у Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН кілька тижнів тому. Друга: Рада НАТО-Росія не збиралася з 2019 року. Жодна зі сторін не змогла переконати іншу повернутися за стіл переговорів, звісно ж - невідступно від своїх умов. Так що на робочому рівні обидві сторони по-справжньому і не говорили між собою", -
сказав він
DW.
Він додав, що головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерала Тода Волтерса з'єднує встановлена з начальником Генштабу РФ генералом Валерієм Герасимовим "гаряча лінія".
"Така "гаряча лінія" має бути, щоб уникнути небезпеки чи якоїсь кризи. Вони можуть статися, наприклад, у Балтійському чи Чорному морі. Але така "гаряча лінія" і так є. Генеральний секретар також має зв'язок з Лавровим. Так що мінімально необхідні контакти гарантовано", - відзначив він.
Рішення Москви не заморожує дипломатичні відносини із країнами НАТО, підкреслив європейський експерт.
"Це скоріше символічне рішення. І що ще важливо - Росія не денонсувала політичні угоди, зокрема Основоположний акт Росія-НАТО 1997 року чи декларацію від 2002 року. Іншими словами, Росія має на увазі, що вона хоче зберегти можливість мати відносини з НАТО", - каже Ши.