Лідери провідних економік світу обговорювали боротьбу із кліматичними змінами, пандемією коронавірусу, нерівністю та іншими викликами сьогодення.
Саміт Великої двадцятки, який проходив минулими вихідними в Римі, завершився підписанням
декларації, в якій ідеться, що лідери найрозвиненіших економік світу домовилися боротися із глобальним потеплінням, наслідками пандемії коронавірусу, нелегальною міграцією та іншими викликами.
Ті, хто чекав від G20 саме успіхів у боротьбі із кліматичними змінами, виявилися розчарованими. Зокрема, Генсек ООН Антоніу Гутерреш заявив, що тепер уся надія на кліматичний саміт, який зараз проходить у Глазго. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Що не так з домовленостями про клімат
Питання глобального потепління на саміті Великої двадцятки стали центральними – за повної згоди всіх, хто бере участь. Але в "кліматичній" частині зустрічі провідні економіки світу змогли досягти небагато.
Відомо, що Генсек ООН Антоніу Гутерреш заявив, що саміт не виправдав його сподівань. "Хоча я вітаю прихильність G20 до рішень світового масштабу, я залишаю Рим з нездійсненими надіями, але принаймні їх не поховано", - написав Генсек.
Тоді як прем'єр-міністр Італії Маріо Драґі заявив, що згоди в G20 було досягти нелегко, але результат є. Усі учасники визнали науковим підхід до цілей Паризької угоди щодо клімату, тобто необхідність стримувати глобальне потепління на рівні до 1,5 градуса за Цельсієм.
У підсумковому комюніке G20 відзначено, що країни згодні на національному рівні перейти до карбонової нейтральності в енергетиці до "середини століття". Євросоюз, який твердо має намір стати "нейтральним" у 2050 році, у цьому питанні не підтримують Китай та Росія, які визначають собі метою таких змін 2060 рік, і Індія, яка поки не називає термін.
Конкретним кроком для досягнення мети стала домовленість про припинення субсидування вугільних енергопотужностей за межами своїх країн з 2022 року. Також країни домовилися "вжити всіх зусиль" для скорочення вугільної генерації.
За даними Reuters, країни-учасниці заявили про намір надати технологічну допомогу країнам, що розвиваються, для відмови від вугільної енергетики.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель вважає, що угода G20 прискорить перехід на альтернативні вугілля джерела енергії. На її думку, газ матиме центральну роль у цьому переході.
Лідери G20 не змогли дійти згоди про поступову відмову від використання вугілля, частка якого припадає на майже 44 відсотки антропогенних викидів СО2, на цьому наполягали деякі країни. Проти жорсткіших формулювань у комюніке виступили найбільші у світі забруднювачі, а саме Індія, Китай та Росія, відзначає Bloomberg.
Загалом G20 не прийняла жорстких формулювань про обмеження зростання глобального потепління - переговори призвели лише до того, що сторони пообіцяли прагнути цієї мети.
Президент США Джо Байден вважає, що розчарування щодо зобов'язань G20 про клімат пов'язані з позиціями Росії та Китаю. На його думку, вони "фактично не з'явилися" на саміті на цю тему.
"Розчарування стосується того факту, що Росія, і не тільки Росія, а й Китай де-факто не з'явилися для обговорення зобов'язань із питань зміни клімату", - сказав він, коли відповідав на прохання журналістів прокоментувати заяви про те, що угодам G20 у сфері клімату не можна довіряти.
"Є причина, яка має викликати розчарування в людей - так само, як я відчуваю розчарування. Нам потрібно, як і раніше, зосереджувати увагу на бездіяльності Китаю, на бездіяльності Росії, на бездіяльності Саудівської Аравії", - сказав Байден.
У Кремлі зі словами американського президента не погодилися. Росія дуже активно брала участь у саміті, заявив речник російського президента Дмитро Пєсков.
"Росія дуже і дуже активно брала участь у роботі "двадцятки". Давайте не забувати про дуже змістовні виступи Путіна", - підкреслив він.
Пєсков заявив, що Москва чітко окреслила свої перспективи з переходу до вуглецевої нейтральності, і вказав, що, за низкою параметрів, Росія випереджає багато країн у переході на "менш карбоємні способи генерації та виробництва".
Нагадаємо, у серпні міжурядова група експертів зі зміни клімату при ООН опублікувала масштабну доповідь про зміну клімату і метеорологічний стан планети, в якій оголосила, що багато кліматичних змін є незворотними. Детально в матеріалі
Потепління не зупинити: вчені ухвалили вирок.
Розподіл вакцин
Крім кліматичних питань, лідери країн G20 обговорили ситуацію з пандемією коронавірусної інфекції COVID-19 і нерівномірний розподіл вакцин у світі.
Напередодні саміту Гутерреш говорив про небезпечний рівень недовіри між великими світовими державами, між розвиненими країнами, що розвиваються.
"Тому головна мета саміту G20 має полягати в тому, щоб відновити довіру. Зробити це можна за рахунок викорінення джерела недовіри, яке є в несправедливості, нерівності і геополітичних протиріччях", - говорив Генсек ООН.
За його словами, долати недовіру країнам G20 необхідно на трьох фронтах – це питання справедливого розподілу вакцин, боротьби зі змінами клімату і розподілу глобальних ресурсів з урахуванням інтересів усіх країн.
У підсумковому комюніке учасники зустрічі пообіцяли забезпечити "своєчасний, справедливий та загальний доступ" до вакцин. Так вони хочуть сприяти досягненню мети Всесвітньої організації охорони здоров'я щепити не менше 40 відсотків населення від коронавірусу в усіх країнах до кінця року і 70 відсотків до середини 2022 року.
На цей момент у багатих країнах уже вакциновано близько 70 відсотків населення, тоді як у бідних країнах частка щеплених становить лише 3 відсотки.
"Ми будемо вживати заходів для збільшення поставок вакцин і основних медичних продуктів у країни, що розвиваються, і для усунення обмежень у галузі фінансування", - наголошується в документі.
Крім того, країни G20 мають намір співпрацювати з метою взаємного визнання вакцин, які ВООЗ вважає за ефективні.
"Ми розширимо наші зусилля, щоб забезпечити прозорість, оперативність і передбачуваність поставок і використання вакцин там, де вони потрібні", - йдеться в комюніке.
Зокрема, Велика двадцятка домовилася скоротити термін розробки вакцин за умов пандемії з 300 до 100 днів.
Єдиний податок для корпорацій
Як і очікувалося, лідери 20 найбільших економік світу схвалили міжнародну угоду, згідно з якою прибуток великого бізнесу оподатковуватиметься не менше 15 відсотків.
Так країни G20 хочуть домогтися, щоб транснаціональні компанії платили більше податків, а не уникали їх і не декларували прибуток в офшорах.
Пакт про мінімальний 15-відсотковий податок було узгоджено всіма лідерами, які брали участь у саміті G20 у Римі. На них припадає 60 відсотків населення та 80 відсотків світового ВВП.
Очікується, що податкове нововведення, яке спочатку запропонували США, набуде чинності до 2023 року. Міністр фінансів США Джанет Єллен сказала, що ця угода стане історичною для світової економіки.
На її думку, від угоди американські підприємства і рядові працівники загалом виграють навіть попри те, що американські мегакомпанії муситимуть платити більше податків.
Нагадаємо, 136 країн на початку жовтня узгодили глобальну угоду про мінімальну податкову ставку для великих компаній з доходом від 750 мільйонів євро. Домовленість має на меті вести боротьбу з ухиленням від сплати зборів, яке здійснюють міжнародні корпорації. Про це докладно в матеріалі
Революційна угода.