Фото: BBC
Лех Валенса більше не польський герой?
Лідера антикомуністичного руху Солідарність і лауреата Нобелівської премії миру підозрювали у зв'язках з комуністичним режимом уже давно.
Колишній президент Польщі Лех Валенса – символ опору комуністичному режиму. Але тепер його звинувачують у співпраці з комуністичними спецслужбами в 1970-х роках.
Звинувачення на адресу лідера антикомуністичного руху Солідарність і лауреата Нобелівської премії миру, якому зараз 78 років, зазвучали особливо голосно 5 років тому, після того, як громадськості було представлено нібито підписані ним особисто агентурні документи.
Тепер же його звинувачують у наданні помилкових свідчень про те, що він ніколи не був пов'язаним з КДБ. У польському законодавстві це кримінальний злочин, покарання за який може бути від півроку до 8 років ув'язнення.
Співробітник Болек
Ще з 1990-х років у польських політичних кулуарах подейкували, що псевдонімом Болек у своїх відносинах з комуністичними спецслужбами користувався колишній президент Польщі Лех Валенса, у 1970-х – один із найвідоміших опозиційних активістів у Гданську.
Сам Валенса ці чутки послідовно відкидав, зокрема він захищав своє добре ім'я в судах, а його опоненти документальних доказів цих звинувачень не мали. До 16 лютого 2016 року.
Інститут національної пам'яті знайшов велику кількість документів - йшлося про більш ніж 300 сторінок, які нібито свідчать, що на початку 1970-х років робітник Гданської судноверфі Лех Валенса підписав зобов'язання співпрацювати з комуністичною службою безпеки, неодноразово зустрічався з її агентами, передавав їм і отримував від них гроші.
Представники польської влади, які до того не дуже були прихильними до Валенси, негайно навалили на нього хвилею найжорстокішої критики. Тодішній міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський, наприклад, заявив, що знайдені документи можуть бути доказом того, що Лех Валенса був "керованою маріонеткою", а вся його подальша діяльність, зокрема на посаді першого президента вільної Польщі, проходила під контролем спецслужб.
Історія співробітництва
У грудні 1970 року на Гданській судноверфі - величезному промисловому підприємстві, на якому працював 27-річний електрик Лех Валенса, - почався страйк проти підвищення цін на продукти харчування.
З перших днів виступів Валенса був їхнім активним учасником: він увійшов до складу страйкому, брав участь у переговорах протестувальників з керівництвом Верфі і міліції.
Гданський страйк зрештою потопила в крові комуністична влада. На вулиці міста вивели танки. У сутичках із силовиками загинули більш як два десятки учасників акцій.
Тоді ж Валенсу вперше в його житті затримали, він провів у міліцейській дільниці 4 дні. Якщо вірити знайденим документам, зобов'язання про співпрацю з комуністичною службою безпеки він підписав саме тоді, коли був під арештом.
Після придушення страйку 1970 року Валенса, за його словами, зневірився в дієвості стихійних вуличних виступів і дійшов висновку, що успішна боротьба проти режиму можлива лише в рамках організованої структури.
У 1981 році такою структурою стане очолена Валенсою незалежна профспілка Солідарність. У 1983 році Лех Валенса отримає Нобелівську премію миру, а 1990-го стане першим президентом Польщі після падіння комуністичного режиму внаслідок безкровної зміни влади.
Позиція Валенси
Сам Лех Валенса називає всі знахідки про його співпрацю з КДБ фальшивкою. Після заяв Валенси про фальсифікацію паперів Інститут національної пам'яті відкрив справу про підробку документів. Валенсу викликали на допит як свідка, і він, попереджений про відповідальність за надання неправдивих свідчень, заявив, що не складав і не підписував показані йому документи з цієї папки.
Після цього ІНП замовив масштабну графологічну експертизу цих паперів: 158 документів експерти порівнювали з-понад 140 рукописними документами, які, безперечно, вийшли з-під пера Леха Валенси.
Результати цієї експертизи показали, що абсолютна більшість документів, зокрема "найцікавіші" - його зобов'язання співпрацювати з комуністичною Службою безпеки, розписки про отримання грошей та агентурні повідомлення - були написані саме екс-президентом Польщі.
На цій підставі справу про підробку документів було закрито, але після заяви приватної особи – прес-реліз Інституту національної пам'яті не називає прізвище заявника – було відкрито іншу справу: про надання Лехом Валенсою неправдивих свідчень.