Світлана Тихановська – символ білоруської опозиції
Способи дій білоруської опозиції за кордоном різняться: заклик до міжнародних санкцій, документування злочинів режиму, створення альтернативних ЗМІ.
У Білорусі вже рік вирують масові репресії після протестів, викликаних фальсифікацією виборів режимом Лукашенка. Замість опору у своїй країні білоруська опозиція масово виїхала за кордон. У Вільнюсі, Києві чи Варшаві опозиціонери об'єднуються в офіси, політичні партії чи НУО. Способи дій різняться: заклик до міжнародних санкцій, документування злочинів режиму, створення альтернативних ЗМІ, запуск фондів солідарності на підтримку репресованих співвітчизників, організація кампаній бойкоту.
Тихановська
Важко дати кількісну оцінку цій новій діаспорі, яка втекла від репресій. "Це дуже складно, - визнає Тетяна Чулицька, політолог, яка оселилася у Вільнюсі. - Багато хто поїхав нелегально, не заявивши про себе. Дехто залишив країну через Росію, сівши на літак, тому опинився поза офіційними підрахунками". Франак Вячорка, спеціальний радник Світлани Тихановської, дає оцінку в "300 тисяч" вигнанців на населення 9,5 мільйонів жителів, у тому числі "ті, хто втік до Росії".
У серпні 2020 року, коли масові протести проти переобрання Олександра Лукашенка вразили країну, кандидат у президенти Світлана Тихановська була заарештована і була змушена залишити країну. У Вільнюсі за кілька тижнів після приїзду вона зібрала команду для створення політичного офісу. Вона дуже швидко стала символічною фігурою білоруського демократичного руху та вирушила на зустрічі з главами держав по всьому світу.
Латушко
Павло Латушко - колишній білоруський міністр, який став дуже популярним після того, як відвернувся від режиму на знак протесту проти насильства, він також утік і спочатку оселився у Варшаві. Зустріч колишнього міністра культури та екс-посла у Парижі зі Світланою Тихановською відбулася пізніше, у Вільнюсі, восени 2020 року. Цього дня Павло Латушко вирішив створити свій осередок, Народне антикризове управління.
Народне антикризове управління має дві цілі: "Забезпечити кінець президентства Олександра Лукашенка та стабілізувати ситуацію в країні після передачі влади". Команда, що складається з експертів, економістів та юристів, працює над планами реформ у кількох ключових галузях, таких як економіка, фінанси та судова система.
Але чи є шанс у всіх опозиціонерів без опору всередині країни?
BYPOL
Для отримання конфіденційної інформації з країни існує також BYPOL, організація, заснована колишніми співробітниками силових структур для протидії насильству з боку режиму. Ці люди влаштувалися у Варшаві. Вони, як і раніше, підтримують важливі контакти в службах і збирають усі дані про насильство, скоєне режимом, призначені для забезпечення міжнародного правосуддя.
Фонд спортивної солідарності Білорусії (BSSF), розташований у Вільнюсі, зі свого боку допомагає спортсменам, які зазнають утисків. З моменту запуску ініціативи у серпні 2020 року "нашу допомогу отримали понад 100 осіб, можливо, 130", - сказав його засновник Олександр Опейкін. Як і інші фонди солідарності, він спрямований на "захист тих, хто втратив роботу, свою заробітну плату... Багатьом із них також довелося залишити країну".