Підсумком переговорів стала домовленість разом вирішувати міграційну кризу. Але політики та експерти критикують рішення німецького канцлера.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель двічі зателефонувала білоруському правителю Олександру Лукашенку для
вирішення міграційної кризи на кордоні, яку Євросоюз вважає штучно створеним режимом у Мінську за підтримки Кремля. Цим вона викликала різку критику як у Німеччині, так і у Польщі.
Кореспондент.net розповідає подробиці.
"Меркель порушила усі принципи"
Дипломатичні зусилля Євросоюзу в рамках переговорів із третіми країнами щодо вирішення міграційної кризи стали приносити перші плоди. 18 листопада іракська влада добровільно поверне із Білорусі назад на батьківщину, як мінімум, 430 своїх громадян.
Також у розпал кризи всі рейси до Білорусі скасувала сирійська авіакомпанія Cham Wings Airlines. А компанії Turkish Airlines та Белавіа за вимогами влади Туреччини припинили приймати на рейси громадян Іраку, Сирії та Ємену, які вилітають із турецьких аеропортів.
Обмеження для мандрівників маршрутом Бейрут - Мінськ встановив і Ліван. З 17 листопада тимчасову заборону на авіатранзит до Білорусі для громадян Іраку, Сирії, Афганістану, Ємену, Лівану, Лівії також запровадив Узбекистан.
Такі результати, безперечно, є успішною спробою вирішити кризу на кордоні. Тим часом переговори Ангели Меркель із Олександром Лукашенком викликали шквал міжнародної критики.
Діалог між ЄС та Мінськом був перерваний у серпні минулого року, після президентських виборів у республіці, що супроводжувалися численними порушеннями; країни Євросоюзу не визнають Лукашенка легітимним президентом, на сайті канцлера ФРН не наводиться його офіційна посада.
На жорстке придушення протестів та масові репресії після виборів Євросоюз відповів санкціями не лише стосовно білоруських чиновників, а й секторальними економічними. Було згорнуто й політичний діалог.
"Канцлер Ангела Меркель порушує всі принципи ЄС, самостійно розмовляючи з Мінськом та Москвою. Її поведінка нагадує найгірші моменти історії, коли до країн Центральної Європи ставилися як до об'єктів політичного торгу", - заявила євродепутат, колишній прем'єр Польщі Беата Шидло.
Польща не визнає переговори між Німеччиною та Білоруссю на тему міграційної кризи, проведені "за її спиною", заявив президент Анджей Дуда. Він зазначив, що Варшава не прийме жодних зобов'язуючих домовленостей.
"Ми не робитимемо нічого, що погоджено за нашими спинами. Ми - суверенна держава, яка має право вирішувати самостійно", - заявив Дуда.
Варшаву потрібно було заздалегідь поінформувати про телефонні переговори Меркель із Лукашенком, заявив речник уряду Польщі Петр Мюллер.
За його словами, сам факт розмови з Лукашенком викликає подив, оскільки в певному сенсі легітимізує білоруського правителя, якого ЄС не визнає президентом Білорусі. "Я розумію ситуацію, але вважаю, що це не дуже добрий крок", - наголосив Мюллер.
Аналогічну думку висловив депутат фракції Зелених та член комітету бундестагу з міжнародних справ Омід Нуріпур. Переговори Меркель із Лукашенком він назвав "жахливим сигналом". Він зазначив, що ЄС не визнає легітимність Лукашенка, проте Меркель, провівши цю розмову, фактично зробила це зізнання.
З критикою також виступив голова комісії із закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхкельсон.
"Це було серйозне розчарування, тому що ми зайняли спільну позицію, що ми не визнаємо Лукашенка главою білоруської держави. Такий контакт Меркель створює досить дивне враження. Крім того, вона зробила це в обхід Польщі, а це дуже сподобалося б Путіну", - сказав він.
У Вільнюсі діалог із Мінськом теж не вважають доцільним. Прем'єр Литви Інгріда Шимоніте у телефонній розмові з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн наголосила, що "двосторонні контакти загрожують ризиком їх використання для легітимізації".
"Меркель взяла удар на себе"
Експерти загалом згодні з критиками. Так, заступник директора варшавського Центру східних досліджень Войчех Кононьчук зазначив, що завдяки розмові з Меркель Лукашенко досяг однієї зі своїх цілей - визнання своєї легітимності.
Професор університету в Інсбруку, експерт зі Східної Європи Герхард не розуміє, що Меркель намагалася досягти за допомогою телефонного дзвінка.
"Невже вона справді вважає, що Лукашенка можна відмовити від колишньої стратегії за допомогою телефонного дзвінка? Якщо так, то вона мала запропонувати йому щось натомість", -
цитує його DW.
Експерт наголошує, що цей дзвінок може бути використаний білоруською стороною як сигнал про те, що Лукашенка не ізольовано. "Однак це не справжня легітимація чи початок відновлення відносин із Лукашенком", - упевнений він.
Аналітик Європейської ради з міжнародних відносин Павло Слюнькін також каже про важливість самого факту дзвінка.
"Лукашенко ставив цією штучно створеною міграційною кризою три завдання. Перше - змусити Євросоюз спілкуватися з ним та вирішувати власні проблеми безпосередньо з ним, з людиною, яку в ЄС не визнають легітимним керівником. І тут він досяг очевидного успіху", - каже він.
Другим завданням Лукашенка експерт називає переключення європейської уваги з теми політичних репресій на тему міграції та ситуації на кордоні.
"Він штучно створює цю проблему, він же її може і вирішити. При цьому він змушує ЄС спілкуватися, йти на поступки, а можливо навіть фінансово оплачувати авантюру з вивезення мігрантів на Захід", - пояснює Павло Слюнькін.
Третє завдання Лукашенка, на думку експерта, - спробувати вплинути на санкції: "І тепер, напередодні п'ятого пакету санкцій, він спробував загострити ситуацію, щоб змусити ЄС замислитися, а чи варто знову йти на такі жорсткі кроки санкцій, на які пішов ЄС після історії з Ryanair".
При цьому російський політолог Федір Крашенінніков вважає, що Меркель приносить себе в жертву: бере "на себе негатив і всі ці складнощі від того, що вона змушена вступити у взаємини з Лукашенком, залишаючи можливість майбутньому кабінету продовжувати жорстку лінію".
Крашенінніков упевнений, що без участі білоруської сторони цей конфлікт не вирішити.
"Це і був диявольський план Путіна та Лукашенка, бо Путіну потрібна хоч якась легітимність Лукашенка, щоб підписувати з ним інтеграційні угоди. Підписувати угоди про інтеграцію з людиною, яку ніхто не вважає главою Білорусі - досить безглузде заняття", - вважає експерт.
Ультиматум Лукашенка
Офіційний представник уряду Німеччини Штеффен не погодився із критикою. За його словами, для врегулювання ситуації на кордоні Польщі та Білорусі "має сенс говорити і з тими, хто в Мінську може змінити ситуацію. Навіть якщо йдеться про правителя, легітимність якого Німеччина, як і решта європейських країн, не визнає".
Як пише DW, Зайберт пояснив, що Меркель дзвонила до Мінська, "щоб знайти гуманітарні рішення; наприклад, щоб забезпечити доступ до мігрантів Управління ООН у справах біженців (UNHCR)". За словами представника уряду ФРН, "UNHCR готове підключитися, і ми бачимо, що перша допомога почала надходити на місце".
У Єврокомісії вже підтвердили, що проведуть технічні переговори з управлінням верховного комісара ООН у справах біженців, Міжнародною організацією з міграції та Білоруссю з питань репатріації.
Крім того, в ЄС оголосили, що виділять на допомогу мігрантам на кордоні 700 тисяч євро, з яких 200 тисяч євро передадуть білоруському відділенню Червоного Хреста, а решту коштів розподілять через інші гуманітарні організації.
Крім того, запевнив Зайберт, позиція Брюсселя і Берліна в ситуації, що склалася, включаючи питання санкцій щодо Мінська, що несе відповідальність за наплив біженців на зовнішніх кордонах ЄС, збігаються.
Меркель "погодила цей дзвінок із Єврокомісією і попередньо повідомила важливих партнерів у регіоні", зазначив представник уряду. "Запевняю вас: якщо канцлер робить подібні дзвінки, вона, зрозуміло, представляє у них відомі європейські позиції", - наголосив Зайберт.
Тим часом, міністр закордонних справ Естонії Ева-Марія Лійметс заявила, що в телефонній розмові Лукашенко висунув Меркель ультиматум - припинення міграційної кризи в обмін на визнання легітимності його влади та зняття всіх західних санкцій з Білорусі.
Тим часом, Лукашенко використовує інші форми тиску. У середу Мінськ на кілька днів призупинив транзит нафти до Польщі нафтопроводом Дружба. Згідно з офіційними поясненнями, це пов'язано не з міграційною кризою, а з ремонтом на одній із дільниць.
Газпром повністю відмовився бронювати потужності транзиту російського газу через Польщу до Європи в грудні і не став брати додаткові обсяги транзиту через Україну.
Також Білорусь припинила постачати електроенергію в Україну на невизначений час.
Нагадаємо, минулого тижня Лукашенко попереджав, що готовий до жорсткої відповіді на можливі санкції Євросоюзу, зокрема готовий перекрити газопровід Ямал - Європа, яким природний газ йде з Росії до Польщі та Німеччини.
Пізніше, коментуючи підготовку п'ятого пакету санкцій, Лукашенко повторив свої погрози: "Санкціями лякають. Добре, подивимося. Вони думають, що я жартуватиму, що я ляпнув язиком і все. Нічого подібного. Ми захищатимемося. Все, далі нам відступати нікуди" .