RU
 
Этот материал опубликован на Корреспондент.net в рамках официального партнерского соглашения с Deutsche Welle

Меркель та Путін підштовхують Лукашенка до діалогу. Це реально?Сюжет

Русская служба DW,  25 листопада 2021, 23:44
0
277
Меркель та Путін підштовхують Лукашенка до діалогу. Це реально?
Як Лукашенка змусити спілкуватися з опозицією

Ангела Меркель знову закликала владу Білорусі до діалогу із суспільством, а президент РФ Путін вперше - з опозицією. Чи це можливо, враховуючи опір Лукашенка?

 
Протягом кількох днів лідери Німеччини та Росії виступили за діалог у Білорусі. При цьому президент РФ Володимир Путін закликав владу в Мінську почати його навіть з опозицією, не пояснивши, щоправда, кого він до неї відносить. Різка відповідь Олександра Лукашенка не змусила на себе довго чекати. Про можливість діалогу в Білорусі, умови для нього, потенційних учасників, кінцеву мету та відмінності "діалогу" від "переговорів" DW поговорила з експертами та представниками білоруської опозиції.
 
 
Чи можливий зараз діалог у Білорусі?
 
Андрій Єлісєєв, співзасновник та академічний директор варшавського дослідницького центру Eurasian States in Transition (EAST), не вважає, що реальний діалог влади Білорусі з опозицією можливий, особливо зараз. "По-перше, всі основні опоненти Лукашенка офіційно зараховані до терористів. По-друге, настає період так званого публічного обговорення нової конституції. Лукашенку треба безболісно пройти цей етап і провести референдум. І вже після затвердження конституції він може створити певну видимість діалогу", - пояснив Єлісєєв в інтерв'ю DW. І додав, що, з іншого боку, опозиція не вважає Лукашенка легітимним президентом.
 
Сам Лукашенко в інтерв'ю ВВС запевнив, що з "зрадниками і втікачами", які перебувають за кордоном, жодних переговорів не буде.
 
"Те саме ми можемо сказати і про нього", - парирує Франак Вечерко, радник лідера демократичних сил Білорусі Світлани Тихановської. За його словами, переговори з Лукашенком навряд чи мають сенс, а "розмовляти варто з тими в номенклатурі, хто бачить майбутню Білорусь вільною та демократичною країною".
 
Денис Мельянцов, координатор програми Зовнішня політика Білорусі Ради з міжнародних відносин Мінський діалог, погоджується, що діалог сьогодні неможливий, але інакше пояснює чому: "Білоруська влада повністю стабілізувала ситуацію всередині країни, жодної протестної вуличної активності не спостерігається. Масштабної загрози політичному ладу, такій як у серпні-вересні минулого року, вже немає. Тому влада не бачить причини і предмета переговорів із закордонними опозиційними центрами. Зараз імовірність таких переговорів мінімальна з моменту початку протестів".
 
 
Що потрібно для діалогу?
 
Своєю чергою радник Тихановської Франак Вечірко називає стабілізацію у Білорусі уявною. Режим, на його думку, відчував себе впевнено ще навесні, але потім сталося захоплення літака Ryanair і штучно створена міграційна криза, за ґрати було кинуто ще 350 політв'язнів, Віктор Бабаріко та Марія Колесникова отримали величезні тюремні терміни.
 
"Тому його контроль (над суспільством - ред.) знову зникає, тільки тепер не через вуличні протести, а через те, що всередині системи все більше нелояльних, які не хочуть ділити відповідальність за злочини Лукашенка", - зазначив Вечерко у розмові з DW. Такі настрої, за його спостереженням, посилюються не лише серед бізнесу, а й серед чиновників, включно з рівнем міністрів: "Наше завдання - ці процеси підігрівати".
 
Діалог у Білорусі, уточнює Андрій Єлісєєв із варшавського дослідницького центру EAST, може розпочатися у разі реального ослаблення позицій Лукашенка, коли його політична та фінансова підтримка з боку Росії значно зменшиться порівняно з поточною. За словами Єлісєєва, "коли Путін говорив про білоруську опозицію, він, імовірно, мав на увазі виключно проросійські сили, а не реальних політичних супротивників Лукашенка, на зразок екс-банкіра Бабаріко".
 
Переговори у розумінні Лукашенка
 
Тим часом Олександр Лукашенко має своє бачення справжніх переговорів. Згадавши в інтерв'ю ВВС Юрія Воскресенського, керівника так званого Круглого столу демократичних сил (КСДС), Лукашенко заявив, що такі переговори вже йдуть: "З опозицією ми не просто ведемо переговори, ми з опозиціонерами, які, до речі, сиділи на Окрестіна (вулиця в Мінську - ред.), у СІЗО, вони сьогодні формують свою партію. У них відмінна від моєї точка зору, вони бачать Білорусь у якомусь плані по-іншому. Але вони не зрадники, і вони на ваші (Заходу - ред.) гроші у країні не живуть".
 
На думку Єлісєєва, білоруська влада просуває Круглий стіл демократичних сил Воскресенського, щоб створити ілюзію існування так званої конструктивної опозиції, яка насправді повністю підконтрольна режиму. "Це радянська практика, що застосовується Мінськом, - наголошує Єлісєєв і пояснює: - Створюються формально незалежними молодіжні, жіночі та інші організації, які нібито представляють громадянське суспільство. Насправді ж їхнє керівництво ретельно відбирається президентською адміністрацією, а дії повністю контролюються Лукашенком".
 
Франак Вечерко ще жорсткіше оцінив ініціативу Юрія Воскресенського: "Кожен диктатор створює собі кишенькових опозиціонерів, з якими веде розмови".
 
Теоретично початок реального діалогу в суспільстві міг би покращити відносини Мінська із Заходом, але він не приведе до автоматичного зняття санкцій, попереджає Денис Мельянцов із Мінського діалогу. При цьому влада буде серйозно ослаблена і її імідж в очах прихильників впаде, а опозиція навпаки підвищить свій статус.
 
Мельянцов визнає, що якийсь діалог Білорусі, безумовно, потрібен, оскільки у нинішньому мобілізаційному стані, коли зберігається високий рівень репресій проти інакодумців, уряду важко існувати. "Потрібно виходити на національний консенсус, згортати репресивні практики та агресивну риторику держЗМІ", - вважає він.
 
Як зблизити позиції сторін?
 
Проблема в тому, що Лукашенко та його опоненти, за словами Мельянцова, зайняли настільки непримиренні позиції, що важко говорити про пошук спільного знаменника: "Влада вважає, що опозиція підриває білоруську державність і незалежність, а опозиція попередньою умовою називає відхід Лукашенка і повне переформатування країни".
 
Що може зблизити позиції сторін, нині такі полярні? Зараз це вкрай складно, констатує Франак Вечерко: "Ми вважаємо, що головною метою переговорів має бути проведення нових виборів. Для іншої сторони це ризик одразу втратити все. І тут питання - чи вдасться нам запропонувати сценарій, за якого під час виборів інтереси (представників номенклатури - ред.) теж дотримуються".
 
І Лукашенко, і його противники терміни "діалог" та "переговори" використовують, як правило, як синоніми. А ось Франак Вечірко вкладає у них різний зміст. Діалог, на його думку, це коли білоруси самі повинні вирішити своє майбутнє, а переговори - швидше остання стадія діалогу, коли вже є конкретна мета, чого ми хочемо досягти.
 
"Це коли за стіл сідають усі: представники білоруського бізнесу, номенклатури, політичних партій, Координаційної ради, політичні лідери, які зараз у в'язницях, і, можливо, Лукашенка. Коли всі будуть на волі, і ми чітко знатимемо, навіщо нам ці переговори і куди ми хочемо прийти, тоді це матиме сенс. Поки що це все - імітація і сенсу особливого немає", - наголосив радник Тихановської.
 
Він також вказав на важливість того, що у телефонній розмові зі Світланою Тихановською в.о. канцлера Німеччини Ангела Меркель знову однозначно висловилася за діалог у Білорусі та за нові вибори як спосіб розв'язання кризи в країні. "Наші позиції з Меркель, з Німеччиною та Євросоюзом тут повністю збігаються", - підбив підсумок Вечерко.
 
 
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
ТЕГИ: БеларусьЛукашенкоАлександр Лукашенко
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі