Військова інтервенція в Україну призведе до колапсу відносин Росії із Заходом, вважає британське видання.
Світ стривожений скупченням російських військових біля українських кордонів. Дипломатичний редактор британської Times Роджер Боуес пише, що поєднання самовпевненості, параної та злості російського лідера може призвести до тотальної війни.
Час почати хвилюватися
Новий сезон війни на сході. На російсько-українському кордоні холодно, але сніг ще не вкрив землю. Росіяни дислокували поряд із Україною 90 тисяч солдатів. Олександр Лукашенко каже, що якщо дійде до війни, його війська боротимуться разом із російськими. І зважаючи на все, деякі його частини інтегровані в російську командну структуру.
Час почати хвилюватись. Глава МІ-6 характеризує Москву як серйозну загрозу. Глави МЗС країн НАТО, які зібралися в Ризі, дійшли такого ж висновку. Володимир Путін начебто вигадував дюжину причин для масової присутності НАТО в Європі. Він ніби хотів крикнути: "Забудьте на якийсь час про Китай! Я тут, готовий, двигуни працюють, поставтеся до мене серйозно!"
Путін вважав, що військова кампанія, яка розпочалася кілька років тому, відлякає НАТО, і альянс двічі подумає, перш ніж розширюватись та відчиняти свої двері для неспокійного новачка.
Але в міру того, як Україна відновлює своє mojo, протистоїть Кремлю політично і бачить ознаки відродження економіки, членство в НАТО майже повне стає дедалі реальнішим. Російський президент таким чином може вистрілити собі в ногу.
Те, що відбувається чи ось-ось станеться, продовжує Роджер Боуес, звичайно, не є підготовкою до нової війни. Війна, яка розпочалася у 2014 році з російської анексії Криму та спонсорування сепаратистів на Донбасі, ніколи не закінчувалася. Це вже давня війна.
Поки що понад 14 тис. людей було вбито і майже мільйон втратив дах над головою. Рідко коли день минає без стрілянини. Питання полягає в тому, чи Росія готується провести новий наступ, який допоможе їй домогтися територіального врегулювання на свою користь.
EPA
Причини для атаки
Є три причини, через які Путін може обрати повномасштабну війну, пише Роджер Боуес. По-перше, він хоче використати Україну як розмінну монету на переговорах з Джо Байденом. Будучи віце-президентом при Бараку Обамі, Байден вважався фахівцем з України і він лестить собі, думаючи, що глибоко розуміє український менталітет.
Путін знає, що може обдурити Байдена в типовому для холодної війни протистоянні. Він вважає "незахідність" України життєво важливою. Для Путіна майже неможливо ухвалити повний державний суверенітет України.
По-друге, Путіна турбують зрушення у військовому балансі. Турецькі дрони відіграли вирішальну роль у перемозі Азербайджану над Вірменією і тепер вони є і в України, яка вже застосовує їх на Донбасі. Вони не змінюють радикально правила гри, але для Путіна це є ознакою великої регіональної боротьби між Росією та Туреччиною (членом НАТО) за вплив у чорноморському регіоні.
І нарешті, Путін не може уявити бодай якусь вільну та незалежну зовнішню політику України. Він може бути готовий ризикнути ганьбою війни, хоча б для захисту того, що Росія вважає своєю винятковою сферою інтересів. Якщо Кремль не може сказати своє вагоме слово, то й ніхто інший не повинен цього робити.