Вчені з Австралії та Великої Британії провели дослідження, щоб зрозуміти, якими ефективними є антиковидні заходи. Чи допоможе носіння маски і дотримання дистанції не заразитися коронавірусом?
Влітку, коли в Північній півкулі кількість заражень коронавірусом пішла на спад, зокрема через вакцинацію, у багатьох країнах послабили антиковидні обмеження - і життя відновилося. Знову стало можливим відвідувати ресторани й культурні заходи, школярам дозволили не носити маски під час занять, а в деяких країнах обов'язкове носіння маски скасували навіть у громадському транспорті.
Втім, через кілька місяців кількість осіб, що заразилися коронавірусом, знову почала зростати. І уряди багатьох країн знову запроваджують антиковидні обмеження. Крім щеплення, є правила, які не пов'язані з великими витратами, але є досить ефективними в боротьбі проти коронавірусу: дотримання соціальної дистанції, миття рук і носіння маски (ідеальний варіант – маска FFP). І все це справді допомагає!
Маски і дистанціювання - все ж таки допомагають
Це вкотре підтвердили результати великого дослідження, яке провели вчені Університету Монаша в австралійському Мельбурні і Центру глобального здоров'я в Единбурзі. Вчені простежили 36 729 досліджень, метою яких були заходи, спрямовані на припинення поширення коронавірусу. З усіх проведених досліджень, що опинилися у центрі уваги, австралійці і британці вибрали 722, які визначили як релевантні.
За підсумками трьох із цих досліджень, в яких загалом взяли участь 10 345 осіб (292 з них були інфіковані коронавірусом), було зроблено висновок про те, яким ефективним є такий запобіжний захід, як миття рук. Згідно з результатами, небезпека заразитися коронавірусом при дотриманні гігієни рук зменшується майже на 53 відсотки. Шість досліджень, у яких загалом взяли участь 389 228 осіб (2627 з них були заражені коронавірусом), показали ефективність носіння масок. Згідно з їхніми результатами, небезпека заразитися при цьому знижується також на 53 відсотки.
Австралійські і британські вчені порівняли дані з 200 різних країн, у яких носіння масок суспільство сприймає з різним ступенем серйозності. При цьому, як показали дослідження, рівень смертності від ковіду в країнах, де носіння маски є обов'язковим, на 47,5 відсотка є меншим, ніж там, де маски не носять.
Якщо окремо розглянути ситуацію в США, то небезпека заразитисня в штатах, де носіння маски є обов'язком, на 29 відсотків є нижчою, ніж в інших. Тут, мабуть, відіграє роль те, що в США менше людей користуються громадським транспортом, ніж в інших країнах. Інші дослідження з Гонконгу і США підтверджують цей тренд. Висновок однозначний: носіння маски допомагає запобігти захворюванню на ковід.
EPA
Вчені: Краще бути в масці, ніж без неї
Ульрих Пйошль (Ulrich Pöschl), директор Інституту біохімії товариства Макса Планка в Мюнхені, в бесіді з DW підкреслив, що маска FFP2 на 95 відсотків зменшує не тільки кількість часток, що видихаються (заразних), а й одержуваних при вдиханні, а FFP3 - на 99 відсотків. "Це означає, що маска FFP2 скорочує ризик зараження для того, хто її носить, до однієї двадцятої (від можливого. - Ред.), а FFP3 - до однієї сотої", - каже Пйошль.
Якщо всі носитимуть маски, ефект від захисту посилиться. "Тоді ми вийдемо на показник для FFP2 в одну чотирисоту, а FFP3 - одну десятитисячну. Це колосальні показники ефективності", - вказує німецький вчений. Те, що цей теоретичний ефект не було прораховано австралійськими вченими, пов'язано із двома речами: по-перше, не у всіх країнах, де проводили дослідження, обов'язкове носіння маски має на увазі стандарт FFP; по-друге, захисний ефект є тоді, коли маску носять правильно.
"Маска є ефективною тоді, коли вона дійсно добре сидить і щільно облягає обличчя. Особливо добре, якщо на переніссі її закріплює гумовий обідок, - уточнює Пйошль. - Але навіть якщо маска не такої гарної якості, все одно її краще носити, ніж не носити".
EPA
Дотримання дистанції допомагає
Найефективніший запобіжний захід для уникнення зараження коронавірусом - дотримання дистанції, досі вважають вчені. Найрадикальніша форма - ізоляція та систематичний локдаун, який зачіпає все суспільство. Цей метод описують як "зеро-ковід-стратегія" (стратегія нульової захворюваності на ковід), бо навіть в окремих випадках заражень у її рамках повністю зупиняється економіка, суспільне життя та дозвілля. Мета при цьому - більше не допустити жодного випадку захворювання на ковід. А якщо такі все ж таки будуть, то все спрямовуватимуть на те, щоб звести рівень захворювань знову до нуля.
Тільки кілька країн у світі пішли таким шляхом: насамперед Китай, потім Північна Корея (хоча достовірних даних звідти немає, тому вчені не згадували про цю країну у своєму дослідженні), Австралія, Нова Зеландія та Сінгапур. Три останні – острівні держави. Важливо в цьому випадку те, що з початку пандемії всі вони змогли швидко закрити свої кордони. І щоб скоротити кількість захворювань, мали швидко і результативно діяти всередині країни, незважаючи на те, що це коштувало чималих грошей.
Вчені вважають, що така модель підходить не всім державам. З одного боку, пандемію вже певною мірою вивчено і дослідження тривають, це дозволить уникнути стратегії "зеро". З іншого боку, економіка в багатьох країнах більше не може дозволити собі локдаун. На цьому тлі дієвим залишається ще одне правило, яке легко застосувати і яке не призводить до великих витрат: дотримуватися дистанції.