RU
 

Росія за бортом. Саміт Байдена за демократіюСюжет

Текст: ,  9 грудня 2021, 13:58
0
682
Росія за бортом. Саміт Байдена за демократію
Фото: Getty Images
Навіщо Байден збирає Саміт за демократію

Найбезпосередніша загроза, яка може похитнути світовий порядок і спричинити ширший конфлікт - це загроза прямого російського вторгнення в Україну, зазначає Wall Street Journal напередодні саміту.

Президент США Джо Байден 9 грудня відкриває Саміт за демократію, який стане його головним геополітичним проектом, що має реанімувати ідею американського лідерства на основі демократичних цінностей. Обговорюватимуть протидію авторитаризму, боротьбу з корупцією та просування прав людини.

Список запрошених складається з 110 держав-учасниць, у тому числі України. Росію, Китаю, Угорщину та Туреччину Байден на саміт не покликав. При цьому згідно з Індексом демократії, 31 із запрошених країн належить до "частково вільних", а три - до "невільних". Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Створення Альянсу демократій

Президент США Джо Байден відкриє у четвер, 9 грудня, віртуальний Саміт на підтримку демократії, на який зберуться світові лідери, представники громадянського суспільства та приватного сектору, щоб "сформулювати позитивний порядок денний демократичного оновлення". Захід триватиме два дні.

Саміт проводиться у рамках виконання передвиборчої обіцянки Байдена зміцнювати демократію в усьому світі на тлі піднесення автократичних урядів. Адміністрація президента-демократа продовжує докладати зусиль для відновлення та зміцнення відносин із союзниками, які були зіпсовані під час президентства Дональда Трампа.

У чому сенс форуму: за задумом організаторів він "продемонструє одну з унікальних сильних сторін демократії - здатність визнати її недоліки та протистояти їм відкрито та прозоро".

Планується, що обговорюватимуться три ключові теми: захист від авторитаризму, протидія корупції та боротьба з нею, сприяння повазі прав людини. Світовим лідерам буде запропоновано оголосити про "конкретні заходи та зобов'язання щодо проведення значних внутрішніх реформ" відповідно до демократичних цілей.

На саміт запрошено понад 100 країн, включаючи ліберальні демократії, слабші демократії та кілька держав з авторитарними характеристиками.

З постійних членів Ради безпеки ООН запрошення не отримали Росія та Китай. З країн ЄС не отримала запрошення Угорщина, а із союзників США із НАТО - Туреччина. Із пострадянських країн запрошення отримали Україна, Вірменія, Грузія, Молдова та країни Балтії.

Згідно з Індексом демократії, який складає правозахисна організація Freedom House, 77 із запрошених країн належать до "вільних" або повністю демократичних, 31 - до "частково вільних", а три - до "невільних".

Так, до країн з низькими позиціями у рейтингу політичних свобод належать Ангола, Демократична Республіка Конго, Ірак, Кенія, Пакистан, Сербія та Замбія. У Бразилії, Індії, Філіппінах та Польщі спостерігається відкочування від демократії.

Прес-секретар Білого дому Джен Псакі пояснила, що запрошення не означає схвалення США.

"Будь-яка демократія - це робота, яка триває. Це не означає, що ми ставимо негативний штамп на людей, які не запрошені. Ми включили та запросили різноманітні голоси, країни, які можуть висловити думку про наші глобальні зусилля щодо захисту демократії", - наголосила Псакі.

Запрошені на нього світові лідери та експерти зберуться у різних форматах, щоб обговорити перспективи створення так званого Альянсу демократій. Мається на увазі спроба створити міжнародну спільноту, яка була б ширша за G7, але фокусувалася б на геополітиці, а не на обороні, як НАТО, або економіці, як G20.

Напередодні американська адміністрація опублікувала першу за всю історію США стратегію протидії корупції. Серед кроків, які планується вжити, - як зміна власного законодавства та зміцнення взаємодії всіх гілок влади, так і міжнародна дипломатична координація з цього питання.

Американські ЗМІ зазначають, що на документ, зокрема, вплинула публікація скандального Досьє Пандори, яке змусило США активніше працювати у сфері боротьби з корупцією.

Стратегія стане одним із центральних питань для обговорення на Саміті за демократію. Базові засади нової стратегії:

  •     модернізація, координація та забезпечення ресурсами зусиль уряду США щодо боротьби з корупцією: хоча США тривалий час були лідером у глобальній боротьбі з корупцією, усунення загрози як імперативу національної безпеки потребує оновленого підходу
  •     стримування незаконного фінансування суб'єктів, які покладаються на слабкі місця в американських та міжнародних фінансових системах
  •     більш ретельне виявлення корумпованих суб'єктів та притягнення їх до відповідальності
  •     збереження та зміцнення багатосторонньої антикорупційної архітектури
  •     покращення дипломатичної взаємодії та мобілізація ресурсів іноземної допомоги для досягнення цілей антикорупційної політики

 

Росія та Китай вкрай обуренні

Незапрошення Угорщини та Туреччини експерти пояснюють як тенденціями у політичному розвитку цих країн, так і небажанням адміністрації Байдена демонструвати підтримку авторитарним Віктору Орбану та Реджепу Тайіпу Ердогану незадовго до виборів (в Угорщині вибори відбудуться у 2022 році, у Туреччині - не пізніше).

Незапрошення Китаю та Росії пов'язані з тим, що ці країни є головними ідеологічними суперниками США. У Пекіні та Москві виявилися вкрай обурені відсутністю запрошення.

Так, російський та китайський посли в США опублікували спільний текст у консервативному виданні National Journal, рідкісний хід, що демонструє крайній ступінь невдоволення:

"Те, що США дозволяють собі в односторонньому порядку визначати, яка країна є демократичною, а яка не має права на цей статус, свідчить про мислення у дусі холодної війни", - заявили Анатолій Антонов та Цінь Ган у спільній статті.

Саміт викличе ідеологічну конфронтацію та розкол у світі, створивши нові розділові лінії, попереджають дипломати, нагадуючи про критику, висловлену в Москві та Пекіні відразу після оголошення про запрошення на саміт близько 110 країн та територій.

Одразу кілька заяв на цю тему останніми днями зробив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

"Після бомбардування Югославії, Іраку, Лівії, після двадцятирічного експерименту в Афганістані та інших авантюр потуги Вашингтона узурпувати право визначати ступінь демократичності тієї чи іншої держави виглядають просто цинічними", - заявив глава російського дипломатичного відомства.

Цю ж думку Лавров розвинув і у своїх виступах. "І взагалі, чому демократія в американському розумінні повинна розглядатися як ідеальна форма устрою суспільства?", - обурювався Лавров.

За його словами, політика США "є нехтуванням зобов'язаннями за Статутом ООН, в якому як один з найголовніших принципів закріплено суверенну рівність держав".

У Кремлі також виступили із критикою Саміту за демократію. Вашингтон хоче приватизувати демократію, а також спробувати провести нові розділові лінії між країнами самітом без участі Росії та Китаю, заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков.

"Ми негативно ставимося, безумовно, до цього майбутнього заходу. Це не що інше, як, знаєте, якась спроба провести нові якісь розділові лінії. Ми билися на початку 1990 років, щоб ці розділові лінії скорочувати і прибирати", - сказав Пєсков.

Китай пішов ще далі. На початку грудня у Пекіні у форматі за участю понад 500 гостей з КНР та інших країн пройшов форум з демократії, метою якого стало сповістити світ про те, що китайська форма управління державою більш представницька та ефективніша, ніж американська модель.

З доповіддю виступив голова відділу пропаганди ЦК КПК Хуан Куньмін. Він не заперечував гідності демократії як такої. Але, за його словами, не існує однієї моделі демократії, яка підходить для всіх.

Соціалізм із китайською специфікою довів свою перевагу, забезпечивши покращення життя населення в Китаї, заявив Куньмін.

Міністерство закордонних справ Китаю звинувачує Америку в тому, що прикриваючись ідеалами демократії, вона розв'язує війни у світі.

"США, незважаючи на структурні недоліки та проблеми своєї демократичної системи, заявили про себе як про "модель демократії". Вони безперервно втручалися у внутрішні справи інших країн і вели війни під прикриттям демократії, створюючи потрясіння та гуманітарні катастрофи у регіонах світу", - сказано у доповіді.

 

Вторгнення Росії в Україну - головна загроза

Саміт розглядається як можливість для Байдена мобілізувати підтримку проти зростаючого авторитарного впливу Росії та Китаю, як він це сприймає, заявила професор політології в Коледжі Велслі Стейсі Годдард.

"Це м'яка версія принципу "ти з нами чи проти нас". Об'єднання демократій - це багато в чому стратегія, покликана провести межу між США та їхніми союзниками з одного боку та Росією та Китаєм з іншого та спробувати закликати ці країни зробити невеликий вибір", - сказала вона.

Байден вважає, що світ опинився в епіцентрі історичного протистояння демократій та авторитарних режимів, щоб вирішити, чия модель візьме гору, зазначає американська газета Wall Street Journal.

Найбезпосередніша загроза, яка може похитнути світовий порядок і спричинити ширший конфлікт - це загроза прямого російського вторгнення в Україну, зазначає WSJ.

На думку оглядачів, ось уже півтора десятиліття позиції демократичних суспільств у світі слабшають. В умовах наростання тиску з боку авторитарних та диктаторських режимів з'ясувалося, що в політичній системі, яку прийнято називати "західна демократія", є багато елементів, які роблять її вразливою.

Особливо - з боку таких потужних у військовому чи економічному відношенні держав, як Китай та Росія, які у геополітиці хочуть грати за власними правилами. На це й звернули увагу учасники форуму впливового аналітичного центру у галузі міжнародних відносин Atlantic Council, присвяченого Саміту за демократію.

"[Геополітичний] ландшафт змінився: ми маємо справу зі стратегічною конкуренцією з боку автократичних держав - Китаю та Росії. На додачу, нам доводиться мати справу з новими технологіями, які допомагають авторитарним лідерам завдавати значної шкоди нашим цінностям", - сказав політолог Еш Джейн, котрий очолює у Atlantic Council програму Democratic Order.

Засновник і директор наукового центру Google Ideas Джаред Коен і голова вашингтонського політологічного Центру за нову американську безпеку Річард Фонтейн наголошують, що порядок денний саміту є похвальним, але абстрактним. За їхніми словами, залишається незрозумілою мета та перспективи заходу.

"Було б помилкою переоцінювати потенціал великомасштабної співпраці та дій з боку всіх демократій світу, надзвичайно різноманітної групи країн, кожна з яких має власні інтереси", - пишуть експерти у статті для видання Foreign Policy.

Експерти зазначають, що учасникам необхідно розробити конкретну стратегію, яка продемонструє результати з часом.

"Адміністрація Байдена повинна використовувати цей захід як стартовий майданчик для амбітних та стійких зусиль зі зміцнення демократії у всьому світі. Якщо це вдасться, можливо, список запрошених у найближчі роки буде розширено", - резюмують експерти.


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

ТЕГИ: РоссияСШАКитайсаммитБайдендемократия
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі