Росія представила свої пропозиції з безпеки, які дуже схожі на ультиматум. Там, серед іншого, йдеться про невступ України до НАТО.
Росія висунула Сполученим Штатам украй спірний список гарантій безпеки, яких вона добивається, як кажуть у Москві, щоб знизити напруженість у Європі та розрядити кризу навколо України. Частину з них Захід уже виключив, але реакція поки що неоднозначна.
Серед вимог виявилася заборона на вступ України до НАТО та обмеження на розміщення військ і зброї на східному фланзі альянсу. Фактично це поверне сили НАТО у межі 1997 року до розширення на схід. Кореспондент.net зібрав думки американських експертів.
Вимоги Росії та офіційна реакція Заходу
Восени Росія зосередила війська та озброєння біля кордонів України, заклавши основу для потенційного вторгнення. Наприкінці минулого тижня міністерство закордонних справ Росії оприлюднило вимоги Кремля, причому зробивши це публічно, що є нетиповою дипломатичною практикою.
За проектами документів, надісланими також США та їхнім європейським союзникам, Москва хоче, щоб НАТО виключила розширення на схід і згорнула військову активність на низці театрів воєнних дій. Це означатиме вето на членство України та фактичну заборону розміщення сил НАТО в таких державах-членах, як Польща, Естонія, Латвія та Литва.
"Установка США та НАТО в останні роки на агресивну ескалацію ситуації з безпекою, абсолютно неприйнятна та надзвичайно небезпечна. Вашингтон та його союзники з НАТО мають негайно припинити регулярні ворожі дії проти нашої країни", - заявили у російському міністерстві.
Генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг заявив, що НАТО не збирається рятувати Україну від російської агресії, гарантуючи Росії, що ніколи не прийме Україну до свого складу. Про це він сказав у телефонній розмові із українським президентом Володимиром Зеленським.
"НАТО продовжує процес розширення. Ми вже ухвалили Чорногорію та Північну Македонію, незважаючи на протести Росії", - сказав Столтенберг, додавши, що альянс не піде на компроміс з Росією, яка вимагає переглянути обіцянку альянсу "з часом прийняти" Україну та Грузію.
При цьому Захід готовий обговорювати пропозиції Росії. Міністр оборони ФРН Крістіне Ламбрехт повідомила, що цього тижня у Раді НАТО обговорять російські проекти безпекових документів. Вона також зазначила, що альянс вважає неприйнятною вимогу юридично гарантувати невступ України.
Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель написав у своєму блозі, що Брюссель обов'язково має взяти участь у переговорах щодо російських пропозицій.
За його словами, кінцева мета російської сторони не зрозуміла, за винятком того, що вона "прагне погрожувати Україні та послабити її". Боррель припустив, що Росія хоче досягти мети щодо "розбудови системи безпеки в Європі", виключивши з обговорень європейців, і закликав не допустити цього.
Росія, тим часом, вимагає "термінової прямої" відповіді. Ситуація у відносинах Росії та Заходу дуже гостра і може ускладнитись ще більше, заявив заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков.
"Я думаю, вони спробують перевести все це у млявий процес, а нам це потрібно терміново, тому що ситуація дуже важка, вона гостра, має тенденцію до подальшого ускладнення... Поки ми бачимо тільки будь-які публічні висловлювання, переважно, представників не США, але це також має значення", - сказав дипломат.
Що буде, якщо США не підуть на переговори, озвучив заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко. Він заявив: якщо США, ЄС і НАТО проігнорують російські безпекові пропозиції, Москва перейдемо в "режим створення контрзагроз".
"Момент істини настав. Справді, ми дійшли до небезпечної межі. І наші пропозиції якраз націлені на те, щоб відійти від цієї небезпечної межі і все-таки вступити в якийсь ну нормальний діалог, на чільне місце якого будуть поставлені інтереси безпеки" , - сказав він, зазначивши, що "сьогодні виявилися реальними в такій ситуації, коли дійшли до краю".
Військовою відповіддю пригрозив голова російської делегації на переговорах у Відні з питань військової безпеки Костянтин Гаврилов.
"Не можна постійно наступати на хворі точки Росії, треба визначатися... Розмова має бути серйозною, і всі в НАТО чудово розуміють, незважаючи на всю силу і міць, що необхідно робити конкретні політичні дії, інакше альтернатива - це військово-технічний і військовий відповіді Росії", - заявив він.
Увечері 20 грудня помічник президента Росії Юрій Ушаков та радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван провели "ділову та прагматичну" розмову на тему пропозицій Москви, повідомив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.
"Ушаков та Салліван продовжили обговорення в контексті відомих російських пропозицій, викладених у двох проектах документів і раніше переданих американській стороні. Помічники президентів домовилися про продовження контактів", додав представник Кремля.
У Білому домі вважають, що для запобігання вторгненню в Україну у Вашингтона залишилося чотири тижні, повідомляє телеканал CNN із посиланням на джерела. Президент США Джо Байден побоюється повторення помилок 2014 року, коли він був на посаді віце-президента, повідомляє канал.
Співрозмовники телеканалу зазначили, що у 2014 році проти Росії вводили санкції, які переважно були спрямовані на стримування середньострокового та довгострокового розвитку "конкретних державних компаній обмеженням їм доступу до ринків капіталу та технологій США".
Джерело CNN відзначило, що нові санкції "будуть пригнічуючими, негайними і спричинять значні витрати для російської економіки та фінансової системи".
Експерти про вимоги Росії та загрозу вторгнення в Україну
Проекти опублікованих угод містять багато неприйнятних для Заходу положень, каже Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні, екс-директор з Росії та Східної Європи у Раді національної безпеки США, зараз – професор Стенфордського університету та старший експерт Брукінгського інституту.
Він зазначив, що публічне оприлюднення таких проектів документів є ненормальною дипломатичною практикою.
"Те, як російська сторона представила свої запити, свідчить, що Кремль не робить серйозної ставки на переговори, а публічно висуває неприйнятні вимоги, на які він згодом зможе послатися як на привід для воєнних дій проти України", -
цитує експерта РБК.
Широке обговорення проблем європейської безпеки могло бути корисним за умови, що воно дозволить законні побоювання всіх сторін, і США, схоже, готові до такого діалогу, зазначає Пайфер.
"Однак це не може бути діалог лише США та Росії, у ньому мають бути задіяні європейські держави, зокрема Україна. І такий діалог буде складно вести, доки над Україною нависає загроза нового російського вторгнення", - зазначає експерт.
Директор Центру військово-політичного аналізу в Інституті Хадсона Річард Вайц упевнений, що ні НАТО, ні США не ухвалять документи у поточному вигляді. "Уряди відкинуті ці тексти, але, можливо, додавши загальне підтвердження своєї готовності продовжити діалог із Москвою з питань європейської безпеки", - сказав він.
Він також вказав на розмитість та суб'єктивність низки формулювань із російських проектів угод. Зокрема, щодо заборони військової діяльності НАТО на території України та країнах Східної Європи.
Вайц каже, що низка членів альянсу продовжать наполягати на проведенні спільних навчань та тренінгів. Члени НАТО також не братимуть на себе юридичних зобов'язань щодо неприєднання нових членів, каже експерт.
"Така обіцянка суперечить принципам альянсу, і урядам деяких країн-членів буде складно домогтися ратифікації будь-яких зобов'язань у парламенті. Проте це помилкова постановка питання, оскільки Україна найближчим часом не має перспектив стати повноправним членом НАТО через відсутність консенсусу в альянсі з цього питання", - вважає Вайц.
Військово-політичний експерт також вказує, що на переговори та ратифікацію договору з НАТО, а отже, на його схвалення всіма 30 країнами альянсу можуть знадобитися роки з огляду на попередній досвід.
Професор у галузі міжнародних відносин Коледжу Гамільтона Алан Кафруні солідарний із цією думкою: він зазначає, що підписання подібних документів у нинішній внутрішньополітичній ситуації в США неможливе.
"Хороше полягає в тому, що вони [проекти угод] дуже чітко окреслюють "дорожню карту", але я знаю, що США не можуть в умовах поточного клімату погодитися на підписання договору, в якому США підуть на нерозширення НАТО. Я думаю, що в Росії мають це розуміти. Але це добрий старт для переговорів", - наголосив експерт.
Кафруні зазначив, що стягування російських військових до українського кордону з Україною не заперечується. Проте у вторгнення в Україну він не вірить.
"Це не те, чого хоче Росія, це просто не мало б сенсу. Радше це зроблено для того, щоб показати важливість [російської] стурбованості подіями в Україні та Чорному морі", - каже експерт.
На його думку, відведення російських військ від українського кордону могло б стати важливим символічним кроком для ініціації діалогу за висунутими Москвою вимогами.
Вільям Кортні, колишній посол США в Казахстані та Грузії, нині – старший науковий співробітник некомерційної корпорації RAND, дотримується іншої точки зору.
"Вимоги, які звучать з 1997 року, - про відмову у вступі до НАТО таких країн, як Україна чи Грузія чи інших – не є нормальними з точки зору міжнародної практики. Загалом вони неприйнятні для Заходу. І це давно відомо Кремлю... Швидше всього, Кремль розуміє, що такі пропозиції будуть відкинуті, але хоче використати відмову для виправдання свого вторгнення в Україну", -
цитує його
Голос Америки.
Такий висновок Вільям Кортні робить, звернувшись до історії: він працював спеціальним помічником президента США Білла Клінтона по Росії, Україні та Євразії, а також очолював делегації США у ранзі посла у комісіях, створених у рамках договорів про заборону ядерних випробувань:
На його думку, Росія повертається до тактики використання військової ескалації підвищення ставок, якою користувався СРСР.
"Сьогодні Кремль, схоже, знову висуває вимоги, які демонструють неправильне розуміння ним співвідношення сил між Росією та Заходом. Захід не має наміру виконувати ці вимоги під тиском Росії", - каже Кортні.
Він зазначив, що для США та НАТО в Європі важливими є дві основні складові їхніх інтересів. Перше – підтримка суверенітету, незалежності та територіальної цілісності всіх республік колишнього Радянського Союзу, включаючи Україну, Грузію, саму Росію, всі інші країни.
"Цю підтримку ми розуміємо як надання допомоги у забезпеченні стабільності цих країн, щоб вони могли розвиватися та економічно процвітати", - зазначив експерт.
Друге – не дозволити Росії стати імперіалістичною державою, яка примушує та залякує своїх сусідів, так це створює перманентну нестабільність у регіоні, породжує небезпеку військових конфліктів та гуманітарних трагедій, каже Кортні.
На сьогодні головним суперником США є Китай,
нагадує Радіо Свободі американський політолог Аріель Коен, який народився в Криму, який спеціалізується на дослідженні міжнародних відносин у галузі енергетики.
Тому Джозеф Байден змушений домовлятися з Росією і "утримувати" її в Європі "у спокійному стані". Одним із пунктів, за якими США спробують домовитися з Росією, стануть типи озброєння, які НАТО розгортатиме або не розгортатиме на території України, вважає Коен.
Ці переговори, найімовірніше, "відсунуть років на десять" перспективи вступу України до НАТО, упевнений політолог. Проте, за його словами, Німеччина та Франція й так не готові сьогодні прийняти Україну до складу альянсу.
Щодо нинішньої ескалації, пов'язаної з можливим вторгненням Росії на територію України, Коен упевнений, що Москва розглядає варіант військового зіткнення.
При цьому Україні слід розглядати такий варіант захисту власної території, за якого російська влада не захотіла б вторгатися. Це ази реальної політики, коли ціна нападу стає такою високою, що нападник відмовляється нападати, говорить Коен.
Втім, він додає, що того контингенту російських військових, який фіксують біля кордонів України, замало, щоб захопити ті території, на які Москва заявляє свої претензії. Коен підкреслює, що особисто чув у Москві про те, що російська влада хоче встановити свій контроль над цілою низкою українських регіонів.
"Це вся лівобережна Україна, включаючи Харків та Київ, далі на південь: Маріуполь, Миколаїв, Херсон та Одеса. Для цього потрібно 300-500 тисяч добре навчених солдатів. Чи є вони в Росії, я не впевнений. А потім потрібно, приблизно, стільки ж для окупації [цих територій]. А окупація, ми бачили це по Іраку, це зовсім не дитяча гра. І українці на заході чи півдні будуть чинити опір. Це не буде прогулянкою. Це не буде ще один Крим", - вважає експерт.
Чим слабша Україна буде економічно, соціально, енергетично - тим більше шансів, що Росія зважиться на велику військову операцію, додає він.
У той же час Коен сумнівається, що Росія може зважитися на військову операцію із забезпечення водою Кримського півострова. На його думку, прокладання нових водопроводів і навіть розгортання опріснювальних установок коштуватиме дешевше, ніж воєнні дії.