RU
 

Вічний Лукашенко. Білорусь змінює КонституціюСюжет

Текст: ,  28 грудня 2021, 16:07
0
897
Вічний Лукашенко. Білорусь змінює Конституцію
Фото: Reuters
Як Лукашенко змінює Конституцію Білорусі

Відмова від нейтралітету і без'ядерного статусу, ухил до консерватизму, російська мова, нові повноваження. Що ще змінює білоруський правитель.

 
Влада в Мінську опублікувала для "громадського обговорення" проект нової Конституції Білорусі. Передбачається, що до лютневого референдуму в текст можна буде внести правки, які запропонують громадяни.
 
У документі, який білоруський правитель Олександр Лукашенко, з його слів, писав сам, прописано деякі зміни в структурі влади і російську мову державною. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
 
Лукашенко сам писав
 
Влада Білорусі винесла на загальне обговорення проект нової Конституції країни. Після цього проект Основного закону винесуть на референдум, який, як обіцяв невизнаний Європою президент Олександр Лукашенко, відбудеться наприкінці лютого 2022 року.
 
Конституцію Білорусі було прийнято в 1994 році. Лукашенко вже двічі змінював її (у 1996 і 2004 роках), розширював свої повноваження. Про нові поправки до Основного закону він періодично говорив з 2016 року, але після протестів у Білорусі у 2020 році ця тема стала поставати дедалі частіше.
 
З слів Лукашенка, йому приносили кілька варіантів нової Конституції, але він усе відхиляв. У липні 2021 року проект поправок до Основного закону навіть було опубліковано, але Лукашенко наказав також доопрацювати його.
 
"Конституція – я її сам писав. Юристи писали пером, а я диктував, бо я бачив, я – президент, які мені потрібні повноваження, щоб утримати країну" – так на початку грудня анонсував Лукашенко новий Основний закон Білорусі.
 
Він також заявляв, що піде з посади, як тільки в країні ухвалять нову Конституцію Білорусі.
 
 
Головні поправки до Конституції Білорусі
 
Обмеження термінів президента. Згідно з текстом проекту, та сама людина зможе обіймати посаду президента Білорусі не більше двох термінів. Обмеження почне діяти після вступу на посаду новообраного президента.
 

Так Лукашенко в разі перемоги на чергових виборах зможе стати президентом ще на два терміни.

 
 
Розширення повноважень президента. Президент Білорусі зможе вводити надзвичайний стан у разі спроб заколоту, "масових та інших заворушень".
 
Зараз це можливо у разі стихійного лиха, катастрофи, а також заворушень із насильством або загрозою насильства, внаслідок яких виникає небезпека життю та здоров'ю людей, територіальній цілісності й існуванню держави.
 
Урізання повноважень президента. Вищим представницьким органом влади пропонується зробити Всебілоруські народні збори. Запланована чисельність – 1,2 тисячі осіб. Термін повноважень одного складу – 5 років. Керує Зборами президія з головою. Нині цей орган неконституційний.
 
Всебілоруські народні збори на пропозицію президента даватимуть згоду на застосування армії за кордоном. Перед ним щороку звітуватиме прем'єр-міністр. Він може оцінювати легітимність виборів.
 
У разі порушення президентом Конституції чи держзради – саме Всебілоруські збори зможуть усунути його з посади. Згідно із чинною Конституцією, це може статися тільки за рішенням двох третіх від обох палат парламенту і тільки в разі негараздів зі здоров'ям президента чи скоєння президентом тяжкого злочину, наприклад держзради.
 
Члени Зборів проводитимуть засідання не рідше одного разу на рік і зможуть затверджувати основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики, військову доктрину, концепцію національної безпеки країни, пропонувати зміни до Конституції та проведення республіканських референдумів, а також запроваджувати надзвичайний стан "у разі бездіяльності президента".
 
Без президента головним є Радбез. У разі загибелі президента Білорусі після замаху, теракту, військової агресії чи інших дій насильницького характеру – запроваджується надзвичайний чи військовий стан, і державні органи діють згідно з рішеннями Ради безпеки.
 
Головуватиме в цьому випадку спікер Ради Республіки (верхньої палати парламенту). За нинішнім порядком, якщо президент не може виконувати обов'язків, його заміщає прем'єр-міністр.
 
Недоторканний довіку Лукашенко. Згідно з поправками до Конституції, президент, який припинив виконувати повноваження, має недоторканність, і його не зможуть притягнути до відповідальності за дії, вчинені ним у період перебування на посаді.
 
У проекті також сказано, що колишній президент довічно стає членом Ради Республіки (за його згодою) і є делегатом Всебілоруських народних зборів.
 
Ядерна і не нейтральна. З Конституції Білорусі вирішили прибрати згадку про нейтральний та без'ядерний статус Республіки. Про те, що означає відмову від нейтралітету.
 
Зараз у статті 18 Конституції йдеться: "Республіка Білорусь ставить за мету зробити свою територію без'ядерною зоною, а державу – нейтральною".
 
У новому варіанті цієї фрази немає. Натомість у проекті оновленого Основного закону йдеться, що Білорусь виключає військову агресію зі своєї території щодо інших країн.
 
Також немає норми, що білоруські військовослужбовці не можуть виконувати завдання за межами країни. Тепер же ВНЗ на пропозицію президента можуть ініціювати військову операцію за кордоном "для участі у забезпеченні колективної безпеки і діяльності з підтримки міжнародного миру й безпеки".
 
Якщо цей проект стане Основним законом, то кордони на поглиблення військово-політичного співробітництва з Росією буде ліквідовано і може йтися про розміщення російських ядерних ракет на території Білорусі, кажуть експерти.
 
Російська мова. Державною нарівні з білоруською буде російська мова.
 
Історія. Також у Конституції пропонується затвердити, що держава "забезпечує збереження історичної правди і пам'яті про героїчний подвиг білоруського народу в роки Великої Вітчизняної війни".
 
Вибори без іноземних грошей. Також пропонується заборонити фінансування виборів іноземцями й закордонними організаціями. ЦВК Білорусі, згідно з поправками, організує вибори президента, делегатів Всебілоруських народних зборів, депутатів палати представників і членів Ради Республіки, депутатів Рад депутатів, республіканських референдумів.
 
Голову і членів ЦВК обирають на п'ятирічний термін і звільняють із посади Всебілоруські народні збори.
 
Традиційна сім'я та обов'язковий патріотизм. У проекті поправок пропонується закріпити шлюб як "союз чоловіка і жінки", водночас уточнюється, що подружжя "має рівні права у шлюбі і сім'ї".
 
У документі також йдеться, що батьки мають право готувати дітей до суспільно корисної праці, прищеплювати культуру й повагу до законів, історичних і національних традицій Білорусі.
 
Обов'язком усіх громадян у проекті також називаються прояви патріотизму, збереження історичної пам'яті "про героїчне минуле білоруського народу".
 
Нерозпускний парламент. Термін повноважень парламенту, у разі ухвалення нової Конституції, буде продовжено з 4 до 5 років. Розпустити парламент не можна буде не тільки в перший рік його повноважень, як зараз, а й в останній.
 
 
Лукашенко назавжди. Що означають поправки до Конституції
 
Олександр Добровольський, радник лідера білоруської опозиції Світлани Тихановської, назвав появу в Конституції Всебілоруських народних зборів найважливішим нововведенням документа.
 
"Ці Збори, які були задумані як імітація народної підтримки у протистоянні з парламентом, Лукашенко використовував багато років. Їхнє проведення не відповідало Конституції, а порядок його формування ніколи не був прозорий. Тепер пропонується зробити його вищим представницьким органом, але не запропоновано його обрання безпосередньо громадянами", – сказав Добровольський.
 
Багато політологів, яких опитали білоруські ЗМІ, вважають, що Всебілоруські народні збори при Лукашенку чи очолювані Лукашенком мають стати майданчиком, з якого можна буде контролювати політичне життя в Білорусі.
 
"ВНЗ не видають законів, формально не впливають на призначення в уряді, не повною мірою підмінять парламент і президента. Очевидно, що для нової Конституції хотілося придумати якийсь механізм контролю, який у разі, якщо щось піде не так, як хоче чинна влада, вийде на політичну сцену і вирішить ситуацію на їхню користь", – сказав політолог Андрій Казакевич виданню Зеркало.
 
На думку білоруського політичного аналітика Артема Шрайбмана, який мусив покинути країну, побоюючись кримінального переслідування, "нові повноваження ВНЗ є серйозними, тоді як президент має ще серйозніші".
 
"Втім, потенціал для гіпотетичної організації перевороту мають обидві сторони. ВНЗ мають право скасувати будь-яке рішення президента з міркувань національної безпеки, вони навіть мають повноваження давати іншим держорганам і самому президенту обов'язкові вказівки. Але це лише де-юре, а де-факто будь-який президент рано чи пізно захоче з-під цієї парасольки вийти", – цитує його КоммерсантЪ.
 
Усі стримування тьмяніють перед тим, що в руках президента залишаються силовики і виконавча вертикаль, зазначає експерт. "Врешті-решт, він може просто не дозволити ВНЗ зібратися, бо для цього потрібно зібрати в одному місці близько тисячі осіб", – зауважив Шрайбман.
 
Він упевнений, що Лукашенко бачить себе у президії Всебілоруських народних зборів і має намір і далі впливати на владу, навіть після звільнення з посади глави держави.
 
"Модифіковані Всебілоруські збори створюють передумови для незмінності і довічної влади Лукашенка, він перестає бути пов'язаним з виборчою системою – його не можна ні обрати прямими виборами, ані змінити так само при збереженні ним усієї повноти влади, натомість повноваження президента і парламенту значно скорочуються", – каже російський політолог Андрій Суздальцев.
 
Члени президії призначаються, по суті, тим самим Лукашенком і також зрештою не пов'язані з виборчою системою. Паралельно за довічного головування глави президії Всебілоруських народних зборів президент не може впливати ні на суддів, ні на ЦВК, ні приймати стратегічних рішень для розвитку країни, відзначає Суздальцев.
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
СПЕЦТЕМА: Сюжети
ТЕГИ: РоссияБеларусьЛукашенкоКонституция
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі