Стягування Росією військ до українського кордону нагадує жителям країн Балтії 2014 рік. Ситуація знову серйозна, але відтоді в трьох країнах НАТО Литві, Латвії та Естонії багато що змінилося.
Три президенти, які зустрілися на початку минулого тижня в Києві, мають одну й ту саму проблему, але вона впливає на них по-різному. Україна на чолі з Володимиром Зеленським бачить небезпеку вторгнення Росії після того, як вона стягнула війська до українського кордону. Польща, своєю чергою, має на своїй території базу з системами ППО США, які мають захищати країни НАТО від загрози з боку Росії. Тож польський президент Анджей Дуда побоюється, що його країна в разі протистояння опиниться на лінії вогню.
Литовський президент Гітанас Науседа привніс у Київ іще одну перспективу. Його країна після десятиліть радянської влади стала, так само як і Польща, членом ЄС і НАТО. Литва була першою країною, яка 1990 року звільнилася з "міцних обіймів" Москви, але перед остаточним визнанням незалежності Литви 1991 року Вільнюсом іще раз проїхали радянські танки. Три президенти у спільній заяві закликали до "жорсткіших санкцій проти Росії через її агресію проти України, що триває".
Президент Росії Володимир Путін нещодавно знову звернувся до НАТО з вимогою більше не приймати до Альянсу східноєвропейські країни. Він також прагне від НАТО "довгострокових юридичних гарантій безпеки". "У разі продовження доволі агресивної лінії наших західних партнерів ми відповідатимемо адекватними військово-технічними заходами, жорстко реагуватимемо на недружні кроки", - пригрозив Путін. Ефект підсилило поширене російською пропагандою відео, на якому видно російський бойовий дрон під час навчань над Кримом.
Президенти Польщі, України та Литви в Києві, 20 грудня
Питання членства України в НАТО наразі хоч і не є темою дебатів, але західна орієнтація країни є приводом для занепокоєння для Кремля. Зокрема й тому, що з української території крилатим ракетам потрібні лічені хвилини, аби дістатися Москви.
"Найзагрозливіша ситуація з 2014 року"
"На мою думку, це найзагрозливіша ситуація з 2014 року", - каже литовський політолог Томас Янеліунас з Інституту міжнародних відносин Університету Вільнюса. Тоді Росія анексувала Крим, а також почалися бойові дії на Донбасі. "Багато що вказує на те, що Росія не зменшує боєготовність своєї армії, а навпаки - є сигнали, що не лише військових спрямовують до кордону з Україною, але й медиків, інженерів і фахівців із пропаганди", - каже експерт. За його словами, в такій напруженій ситуації є дуже високий ризик того, що помилки можуть призвести до незапланованих зіткнень, що ескалація ситуації можлива навіть без політичного рішення.
Безпосередньо після анексії Криму в країнах Балтії було побоювання того, що саме вони можуть стати наступною ціллю російської армії. Три країни - Литва, Латвія та Естонія - єдині члени НАТО, які колись входили до СРСР та після його розпаду послідовно дотримувалися курсу на зближення з Заходом. Втративши балтійські країни, Москва втратила геополітичну буферну зону, а також прямий коридор до Калінінградської області, яка перетворилася на ексклав. Крім того, росіяни досі становлять велику частку населення, особливо в Латвії та Естонії.
Східний фланг НАТО в Балтії
2014 року напруження в Балтії відчувалося безпосередньо, на відміну від теперішньої ситуації, відзначає Янеліунас: "Я б сказав, що суспільство зараз набагато спокійніше. Присутність військ НАТО в Балтії - важлива опора цієї впевненості". Внаслідок анексії Криму НАТО збільшило свою присутність у країнах Балтії та кожні півроку спрямовує до трьох балтійських країн і до Польщі по 1000 солдатів. У литовській Руклі половина від особового складу - це військові Бундесверу, якому також належить командування. Утім, для порівняння - Росія сконцентрувала в Калінінградській області "удесятеро більше військових", застеріг нещодавно міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас.
Причиною напруження стало стягування Росією військ до кордону з Україною
Натомість політолог Томас Янеліунас не вважає кількість військових вирішальною. "Сам факт, що країни НАТО відправили військових до Балтії, підтверджує, що НАТО в разі конфлікту майже автоматично втрутиться", - каже експерт. "Це символічна, але важлива гарантія того, що стаття 5 (договору НАТО. - Ред.) не лише існує на папері, але й працює в реальності", - додає він. Ця стаття гарантує, що інші члени НАТО у разі нападу на одного з союзників приходять йому на допомогу.
Солідарність із балтійцями
Новий німецький уряд також поспішив просигналізувати свою підтримку. Перший свій закордонний візит у ролі міністерки оборони ФРН Крістіне Ламбрехт здійснила саме до Литви, де вона запевнила в тому, що Німеччина "непорушно стоїть на боці наших партнерів та друзів". "Ситуація в Україні дуже серйозна. Я можу зрозуміти побоювання наших балтійських союзників і розумію, коли вони відчувають загрозу", - сказала Ламбрехт.
Якщо ситуація дійсно загостриться, то в НАТО в цьому разі, мабуть, була б територіальна перевага: "Балтія стала б першою лінією фронту можливого конфлікту між НАТО і Росією, а розміщених там військових буде недостатньо, аби дати відповідь Росії, - каже Янеліунас. - Але вже було багато військових навчань, а також існують конкретні плани, як військові можуть бути переміщені в цьому регіоні. І вони не лише на папері, а вже відпрацьовані в реальності".
Усі три балтійські країни з 2014 року збільшили свої витрати на оборону та вже стабільно перевиконують поставлену НАТО мету, згідно з якою кожна країна має виділяти на оборону два відсотки від свого ВВП. Литва знову повернула загальний військовий обов'язок, у двох інших країнах його і не скасовували.
Заклик до серйозних санкцій
Тож побоювання російської агресії для багатьох людей у країнах Балтії сьогодні - лише одна тема з багатьох. Як і у низці інших європейських країн, там зараз дуже напружена ситуація через коронавірус. Крім того, Литва зараз переживає безпрецедентну торговельну суперечку з Китаєм, а також залишається проблема, як бути з авторитарною сусідкою Білоруссю.
Тим не менш, у Литві сподіваються, що санкціями Росії не лише погрожуватимуть. "Росію не можна залякати попередженнями, лише по-справжньому жорсткі дії можуть щось змінити, - каже політолог Янеліунас у розмові з DW. - Маються на увазі, звісно, не військові дії, але запровадження жорстких економічних заходів стало б сильним сигналом".
Під час президентської зустрічі в Києві Україна, Польща та Литва висловилися за "превентивні" санкції щодо Росії - в надії, що Європа таким чином захиститься від "агресивної політики Росії".
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet