Українська служба DW,
8 січня 2022, 17:28
Фото: АР
Президенти Казахстану та Росії - Володимир Путін та Касим-Шомарт Токаєв
Росія підтримала керівництво Казахстану й відрядила в сусідню країну війська. Президенту Путіну йдеться про більше, ніж про розширення впливу в партнерській державі, охопленій масовими протестами.
Наскільки важливий Казахстан для Росії? Одна цифра унаочнює це: протяжність спільного кордону двох країн становить 7600 кілометрів. Це один з найдовших кордонів двох країн на всій планеті. Є однак й інші стратегічні особливості регіону, зокрема у військовому значенні. Колишній радянський ракетний полігон Капустін яр частково розташований на території Казахстану. Взагалі можна сказати, що Росія традиційно вважає Казахстан своєю зоною впливу.
Відправлення російських військових підрозділів у рамках мандату Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ) у відповідь на звернення казахстанської влади також може розглядатися як таке, яке відбувається у власних інтересах Росії. Зрештою, як констатував у розмові з DW російський політолог Микола Петров, заворушення в Казахстані становлять "серйозну загрозу" й для самої Росії. Він звернув увагу на те, що російсько-казахстанський кордон з огляду на його протяжність "не особливо добре захищений".
Російські інтереси у Казахстані: космос, нафта, уран
Важко переоцінити значення Казахстану для Росії. Казахстан – найбільша і найзаможніша країна Центральної Азії, яка має найтісніші зв'язки з Москвою. Казахстан, Росія та Білорусь стали основою Євразійського економічного союзу – важливого іміджевого проекту Володимира Путіна. За офіційними даними, казахи 2020 року були найчисельнішою групою серед іноземних студентів у вищих навчальних закладах Росії – близько 60 тисяч. Згідно з даними опитувань, проведених "Левада-центром", після білорусів росіяни вважають найбільш дружніми до себе саме казахів.
У грудні російський прем'єр Михайло Мішустін на зустрічі зі своїм казахським колегою Аскаром Маміним прозвітував про рекордні обсяги у двосторонній торгівлі. Водночас найважливішою з точки зору Росії стратегічною сферою співпраці є космонавтика. У спадок від Радянського Союзу Казахстану дістався космодром Байконур, який Росія орендує у Казахстану за 115 мільйонів доларів на рік. Москва вже збудувала власний космодром на Далекому сході Росії, однак від використання Байконура не відмовляється.
У багатому на енергоресурси Казахстані працює низка російських нафтових компаній. Так само як і американських. Росія має також частку у казахстанському бізнесі з видобутку урану і сподівається невдовзі реалізувати перший проект з будівництва атомної електростанції. На тлі зростання потреб в електроенергії Казахстан нещодавно звертався до Росії за екстреними поставками.
Чи анексує Росія частину Казахстану?
На відміну від Білорусі, Казахстан не залежить від російських кредитів і тривалий час намагався, незважаючи на тісні відносини, зберігати певну дистанцію до Москви. У цьому ключі свого часу Росія сприйняла і перехід країни з кирилиці на латинську абетку.
У північних районах Казахстану проживає близько 3,5 мільйонів етнічних росіян за загальної кількості населення країни у 19 мільйонів. Роками не вщухають спекуляції щодо того, чи не анексує Росія ці регіони так, як зробила це з Кримом. Казахський президент Касим-Жомарт Токаєв, однак, в інтерв'ю DW 2019 року відкинув такі побоювання. Він назвав відносини з Росією "абсолютно довірливими і добросусідськими".
Тим не менше, у Росії не вщухають спекуляції на цій темі. Депутат російської Думи В'ячеслав Ніконов нещодавно назвав територію Казахстану "великим подарунком з боку Росії". Міністерство закордонних справ Казахстану відреагувало на цю заяву нотою протесту, Токаєв написав статтю, в якій наголосив на незалежності Казахстану.
Масові протести в сусідніх країнах – сон жахів для Путіна
Тепер дискусії щодо російських інтересів у Казахстані з новою силою розгорілися у соціальних мережах. На думку багатьох, Путін може скористатися відрядженням військового контингенту для збільшення власного впливу. Досі у Росії не було військових баз на території Казахстану.
Німецький політолог Ганс-Генінґ Шредер натомість вважає, що замість розбудови свого впливу у сусідніх країнах Путіну варто було би замислитись про свої власні перспективи з огляду на масові протести і революції у більшості країн-сусідів, останніми з яких були Вірменія і Білорусь. "Усі великі сусіди Росії зазнали соціальних протестів. Я би на місці тих, хто сидить у Кремлі, замислився над тим, чи не стане Росія наступною", - зазначив Шредер.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet