Що пишуть про введення контингенту ОДКБ, заяву президента Токаєва і зв'язок усього цього з переговорами РФ та Заходу?
Німецьке видання Der Spiegel у статті, присвяченій обставинам у Казахстані, наводить слова керівництва цієї центральноазійської республіки, яке називає події "спробою путчу".
Водночас німецькі журналісти, коли посилаються на виступ президента Токаєва, відзначають, що офіційна версія Астани не підкріплена конкретними даними.
"Після серйозних зіткнень у Казахстані, з слів президента Касим-Жомарта Токаєва, відновлено порядок. На його думку, країна пережила спробу перевороту, - пише Der Spiegel. - Заворушення, які тривали кілька днів, президент Токаєв вважає такими, що завершилися. Під час виступу на відеоконференції лідерів держав–учасниць ОДКБ він повідомив, що порядок в країні відновлено, але полювання на "терористів" триває. Президент назвав заворушення спробою державного перевороту, якою керували із "центру". Кого саме мав на увазі Токаєв, залишається незрозумілим".
Der Spiegel також звертає увагу на слова міністра закордонних справ Казахстану, який повідомив, що "відповідальність за заворушення несуть "добре скоординовані, підготовлені за кордоном групи терористів".
За попередньою інформацією, деякі з нападників мають бойовий досвід, набутий у регіонах, де йде війна, і перебували у складі угруповань ісламізму, заявив казахстанський міністр. Але конкретних даних про ці групи у міністерстві не навели.
"З слів президента Токаєва, плани путчистів спочатку передбачали взяття під контроль Алмати. "Це могло відкрити їм дорогу для заняття густонаселеного півдня, а потім – усієї країни. Потім планувалося захопити столицю Нур-Султан", – сказав глава держави. Але доказів запланованого держперевороту Токаєв не надав", – наголошується в публікації видання.
SZ: Токаєв у Казахстані переступив не одну межу
Оглядач німецької газети Süddeutsche Zeitung (SZ) Зільке Біґальке в коментарі відзначає, що протести казахстанців проти підвищення цін на пальне були використані у внутрішньополітичній боротьбі за владу. Так Токаєв здобув перемогу над оточенням Назарбаєва.
"Очевидно, що бажання змін підштовхнуло жителів Казахстану до протестів. Фактично в цій центральноазійській республіці змінилося щось фундаментальне, але не те, що стосувалося сенсу протестного руху. Хоча здається, що колишній правитель Нурсултан Назарбаєв остаточно скинутий із трону, але це має мало спільного з бажаннями народу. Багато в чому його протест був інструменталізований – особи, які мають владу, використали хаос в країні для власної закулісної боротьби", – вважає Біґальке.
І уточнює: "Попередньо виявлений переможець Касим-Жомарт Токаєв при цьому одразу переступив не одну межу, а кілька. Він дозволив стріляти по беззбройних демонстрантах, розуміючи, що буде загибель людей... За те, що Токаєв зміг розрядити обстановку, він заплатив криваву ціну. Він також запросив в країну російських військових, щоб вирішити внутрішньополітичну кризу, в якій опинився. Щоб розширити собі поле для маневру, Токаєв ризикнув тим, що його країна стане залежнішою від Росії. Чи залишиться він зрештою справді переможцем, сьогодні ще не вирішено".
З слів оглядача SZ, в Казахстані впала система, яка від початку була приречена: "Колишній казахстанський лідер Назарбаєв спробував убезпечити становище і багатство власної сім'ї шляхом призначення в уряд і службу безпеки відданих йому осіб. Назарбаєв і його політичний наступник Токаєв керували країною спільно. Як між ними розподілялася влада, залишалося невідомим, але, схоже, цю главу завершено – правда, поки не вирішено, чи зможе Токаєв у довгостроковій перспективі вистояти проти всієї кліки Назарбаєва. Народу він повинен буде показати, чи використовує він владу для реформ чи для репресій. Початок дає мало оптимізму.
RP: У Казахстані розмовляють мовою Путіна
Оглядач газети Rheinische Post Керстін Мюнстерман у коментарі оцінює те, що відбувається в Казахстані, у контексті переговорів у Женеві РФ та США, присвячених, зокрема, Україні.
"Для Заходу дії Путіна в Казахстані напередодні переговорів США та РФ щодо України в Женеві мають бути чітким попередженням. Солдати, яких оголошено миротворцями, взагалі не є силами швидкого реагування, які намагаються деескалувати ситуацію на місцях. Натомість вони беззастережно підтримують авторитарний режим".
Путін так і не оговтався від розпаду гігантського СРСР. Тому президент РФ усіма силами намагається не допустити вступ у НАТО інших східноєвропейських країн і вимагає гарантій, що Україна ніколи не буде членом Північноатлантичного альянсу. Його загрози наступу на Україну на тлі концентрації військ біля кордону з нею – це більше, ніж просто сценарій. Події в Казахстані говорять гранично виразною мовою – мовою Путіна", – резюмує видання.
FAZ: Про Казахстан говоритимуть у Женеві
На цьому аспекті наголошує газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ).
"У Женеві починаються переговори між представниками Росії та США щодо України. Але є тема, яка не значиться на порядку денному, хоч і дуже ускладнює ситуацію. Це Казахстан. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що із занепокоєнням спостерігає за надзвичайною ситуацією в Казахстані. (Він. – Ред.) має питання через звернення до ОДКБ (влади Казахстану. – Ред.), включаючи розміщення в країні російських військ. Коли Блінкен давав коментар на введення на територію країни контингенту ОДКБ, він самовдоволено додав: якщо росіяни знаходяться у вас вдома, іноді буває дуже важко досягти того, щоб вони пішли", – пише FAZ.