Фото: АР
Маневри російської армії в анексованому Криму, квітень 2021
Високі ставки, низькі очікування: уперше за 18 місяців НАТО та Росія проводять прямий діалог у Брюсселі. Однак західні експерти скептично оцінюють шанси на вироблення взаємоприйнятних компромісів.
Російські дипломати у середу, 12 січня, розпочинають свої перші з липня 2019 року консультації з партнерами з НАТО на відносно сильних позиціях: їм вдалося спонукати адміністрацію президента США Джо Байдена, НАТО та Організацію з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) цілий тиждень намагатись переконати Кремль відвести війська від кордону з Україною.
Однак перед початком дипломатичних консультацій з Росією цього тижня держсекретар США Ентоні Блінкен дав зрозуміти, що надії на прорив у ситуації, "коли Росія приставила пістолет до голови України", не надто високі. Експерт з питань НАТО Джим Таунсенд додає, що на цьому пістолеті навіть "вже зведено курок".
Неприйнятні російські вимоги
Головні вимоги Росії надати "залізні" гарантії того, що Альянс не розширюватиметься, приймаючи до свого складу Україну чи інші сусідні країни, НАТО та США відхилили ще у понеділок на зустрічі у Женеві. Це вже може створити враження, що справи зайшли у "глухий кут", незалежно від готовності обох сторін обговорювати менш контроверсійні питання, наприклад, щодо контролю над озброєннями та розміщення концвенціонального контингенту. Це змушує побоюватися того, що Кремль просто хоче отримати привід, щоби стверджувати про провал дипломатичного рішення.
Таунсенд, який на момент російської інвазії в Україну у 2014-му обіймав чільну посаду у Пентагоні, а зараз є старшим науковим співробітником вашингтонського Центру нової американської безпеки (CNAS), вважає, що головним дипломатичним завданням для США та НАТО є, образно кажучи, намагання відвести цей заряджений "російський пістолет" від голови України. Далі, за його словами, слід працювати над виробленням такої системи безпеки, яка б гарантувала неповторення ситуації 2014-го року, коли Росія готувалася до вторгнення "тихо, таємно, непомітно", а у Брюсселі та Вашингтоні тоді запізно почали бити на сполох.
Таунсенд вважає, що адміністрація президента США Барака Обами, у якій він обіймав тоді посаду заступника помічника міністра оборони з питань Європи та НАТО, мала би у 2014-му жорсткіше відповісти на агресію Росії.
Сьогоднішня ситуація, пояснює він, значною мірою виникла через те, що багато хто не зміг спрогнозувати дії президента Росії Володимира Путіна, а саме те, що він зайде так далеко, щоби на невизначений період утримувати десятки тисяч військових та одиниць техніки на західних кордонах.
Таунсенд каже, що помилки 2014-го року не мають повторитися. Він рекомендує розширити маневри з Україною на випадок, якщо їй таки доведеться воювати з Росією, а також вважає, що США та інші союзники заздалегідь мають поставити Україні необхідні військово-технічні засоби, які б стримували можливість вторгнення.
Краще зрозуміти справжні наміри Кремля
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков погрожував вийти з консультацій ще до того, як вони перемістилися на майданчик НАТО, у разі, якщо виникне враження, що до російської позиції не прислухаються.
Cтарший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла у Варшаві Міхаль Барановський задоволений тим, що не справдилися побоювання щодо готовності США обговорювати питання розміщення військ у Європі. "Добра новина у тому, що не було досягнуто якихось швидких і "брудних" домовленостей", - прокоментував він DW.
Експерт також задоволений категоричною відмовою США та НАТО обговорювати питання розширення Альянсу та прийняття нових членів. "Це завдало б непоправної шкоди. Тому я вважаю, що це просто немислимо. Найгіршим сценарієм став би відхід від власних принципів заради умиротворення Москви, а відтак все одно настання конфлікту, адже саме це і сталося б у разі прояву слабкості", - розмірковує Барановський і високо відгукується про команду американських переговірників на чолі з заступницею держсекретаря Венді Шерман, яка обіцяла тримати європейських партнерів добре інформованими про хід консультацій і цієї обіцянки дотрималася.
З іншого боку, каже він, непокоїть сам факт прямих переговорів Росії та США на додаток до консультацій по лінії НАТО-Росія, адже Володимир Путін саме і домагається прямих переговорів з Вашингтоном без інших учасників. "Єдине, що важливо для Путіна, - засідати за одним столом зі США, а не з докучливими європейцями, якими нас вважають росіяни. І це йому вдається", - коментує оглядач.
Старша наукова співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин ECFR Кадрі Ліік не настільки високої думки про рівень координації дій США з європейськими партнерами. "Звичайно, всі занепокоєні, адже про нашу безпеку розмовляють без нас. Не думаю, що США справді консультуються з партнерами з чи з-поза НАТО. Можливо, вони й інформують союзників, але вибірково і не розкриваючи усіх деталей", - припускає вона.
Засідання Ради НАТО-Росія - нагода для європейців активніше взяти участь у процесах, каже Ліік, але додає, що це ще не гарантує вироблення уніфікованої дипломатичної позиції відносно Москви. Тож існує небезпека того, що усе завершиться порожніми розмовами, додає вона.
Водночас Джим Таунсенд впевнений, що дипломатичні зустрічі цього тижня мають велику важливість для знайдення відповіді на відкрите досі питання про те, що насправді Путін збирається робити з усіма військовими та технікою, зосередженими на кордоні з Україною. Таунсенд вважає, що вже наприкінці цього тижня можна буде реальніше судити про справжні наміри Кремля.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet