RU
 

Арктичне шпигунство. Данія звинуватила РФ та КитайСюжет

Текст: ,  13 січня 2022, 16:47
0
814
Арктичне шпигунство. Данія звинуватила РФ та Китай
Фото: Getty Images
Арктика набуває все більшого геополітичного значення

Іноземні розвідслужби, у тому числі з Китаю, Росії та Ірану, намагалися встановити контакт із дослідниками в Арктиці, щоб вивчити інформацію про данські технології.

 
Данія попередила про зростаючу загрозу шпигунства з боку Росії, Китаю, Ірану та інших країн, у тому числі в арктичному регіоні, де світові держави борються за ресурси та морські шляхи. Арктика викликає все більше інтересу з боку сусідніх країн у світлі зміни клімату. А шпигуни останнім часом почали діяти нахабно та відкрито. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 

Приваблива мішень

 
Данська служба безпеки та розвідки заявила про численні спроби шпигунства за державою, чия активна роль на світовій арені зробила його привабливою мішенню, пише Reuters.
 
"Загроза діяльності іноземних розвідок проти Данії, Гренландії та Фарерських островів останніми роками посилилася", - повідомив у доповіді глава контррозвідки Андерс Генріксен.
Гренландія та Фарерські острови є суверенними територіями Королівства Данії, а також членами форуму Арктичної ради. Копенгаген займається більшістю їхніх закордонних справ та питань безпеки.
 
У звіті згадується інцидент 2019 року з підробленим листом, нібито надісланим міністром закордонних справ Гренландії сенатору США, в якому йшлося про те, що референдум про незалежність не за горами.
 
"Вельми ймовірно, що лист був сфабрикований та поширений в інтернеті російськими агентами впливу, які хотіли створити плутанину та можливий конфлікт між Данією, США та Гренландією", - наголошується у повідомленні.
 
У данському звіті також йдеться про те, що іноземні розвідувальні служби, у тому числі з Китаю, Росії та Ірану, намагалися встановити контакт зі студентами, дослідниками та компаніями, щоб отримати інформацію про данські технології.
 
"Активна участь Данії на міжнародній арені, зростаюча глобалізація та міжнародна конкурентоспроможність, загальна відкритість суспільства, цифровізація та високий рівень технологічних знань - все це фактори, які роблять Данію привабливою мішенню для діяльності іноземних розвідок", - йдеться у звіті.
 
 

Підвищений інтерес

 
Арктика набуває все більшого геополітичного значення, оскільки Росія, Китай та Сполучені Штати змагаються за доступ до природних ресурсів, морських шляхів, дослідницьких та військово-стратегічних районів.
 
Інтерес до Арктики помітно зріс останнім часом, коли стало зрозуміло, що внаслідок глобального потепління арктичні води стали сприятливішими для судноплавства та розробки природних ресурсів.
 
Приарктичними державами вважаються Росія, Канада, США, Норвегія та Данія. На цей статус претендують також Ісландія, Швеція та Фінляндія, хоча вони й не мають із Арктикою океанічних кордонів.
 
Діяльність в Арктиці регулюється національними законодавствами приарктичних держав, низкою двосторонніх угод та частково міжнародними угодами, які при цьому не торкаються правового статусу регіону.
 
Боротьба за Арктику почалася ще XX столітті, коли приарктичні держави стали заявляти свої права на арктичні території до Північного полюса.
 
Арктика може стати джерелом міжнародної напруги через конкуренцію за доступ до її ресурсів, пише DW. За даними Геологічної служби США, під льодами залягає близько 22% світових нерозвіданих ресурсів вуглеводнів. У цьому 84% ресурсів перебувають у шельфі Північного Льодовитого океану і лише 16% - на сухопутної території арктичних країн у межах Північного полярного кола.
 

Нахабні та відкриті

 
В останні роки агресивне російське шпигунство всередині ЄС стає дедалі публічнішим, оскільки європейські уряди відкрито звинувачують російських агентів у скоєнні замахів, саботажі на складах зброї та безкарному вторгненні в політичні інститути.
 
Деякі представники європейської розвідки кажуть, що російські шпигуни стали нахабнішими і менше дбають про своє викриття. Інші стверджують, що російські агенти завжди були дуже активні, просто тепер вони стали помітнішими, частково завдяки цифровим слідам, які залишають після себе.
 
"Маски скинуті", - зазначав раніше Арнольд Сінісалу, голова Служби внутрішньої безпеки Естонії, чия близькість до Росії змусила його гостро усвідомлювати таємну поведінку Москви.
"Російські спецслужби у своїх діях у Європі знехтували удаваною повагою міжнародного права, етики або навіть людського життя", - цитує його слова Politico.
 
Представники розвідки кажуть, що Європа постійно стикається з операціями, які можуть бути смертоносними, руйнівними та сіяти дезінформацію.
 
"Російська розвідка є постійною загрозою для європейських країн. Її активність практично постійно перебуває на високому рівні", - сказав Антті Пелттарі, директор Служби безпеки та розвідки Фінляндії.
 
У квітні минулого року Чехія заявила, що має докази причетності російських агентів до вибухів у 2014 році на складах боєприпасів, внаслідок яких загинуло двоє людей.
 
Незабаром після цього Болгарія, яка до того звинуватила російських громадян в отруєнні торговця зброєю, заявила, що тепер також підозрює причетність Москви до серії вибухів на збройових складах у період з 2011 по 2020 рік.
 
Одна з гіпотез, запропонована Bellingcat та іншими ЗМІ, полягає у тому, що вибухи в Чехії та Болгарії, а також отруєння торговця зброєю були спрямовані на зрив можливого експорту зброї та боєприпасів до України.
 
Росія відкинула ці та інші звинувачення, висунуті проти неї в ЄС, які, як каже Москва, є частиною зусиль, спрямованих на те, щоб зганьбити репутацію країни.
 
На початку цього року з'явилася інформація про те, що вісім висланих у 2021 році "дипломатів" із представництва Росії при штаб-квартирі НАТО були російськими шпигунами.
 
А днями Служба державної безпеки Латвії повідомила, що затримала минулого року двох людей, які підозрюються у довгостроковій співпраці з російською військовою розвідкою.
 

Шпигуни-вчені

 
Наприкінці минулого року стало відомо, що китайський професор Копенгагенського університету потай проводив генетичне дослідження з китайськими військовими, що є прикладом того, як прагнення Китаю до військово-цивільних технологій підключається до західних академічних кіл у стратегічно чутливій галузі біотехнологій.
 
Професор Гоцзе Чжан також працює в Шеньчженьському гіганті в галузі геноміки BGI Group, який фінансує десятки дослідників в університеті та має свою європейську штаб-квартиру в кампусі університету.
 
Чжан та його студент працювали з лабораторією Народно-визвольної армії Китаю над дослідженнями, в яких мавпи перебували на екстремальній висоті, щоб вивчити їхній мозок та розробити нові препарати для запобігання пошкодженню мозку – пріоритет, який НВАК визначила для китайських військ, що діють на високогірних плато.
 
Ще одна історія з професором широко висвітлювалася у грудні минулого року, коли у США професора Гарвардського університету Чарльза Лібера визнали винним у приховуванні співпраці з КНР та факту фінансування з Китаю.
 
Американець брав участь у китайській програмі тисячі талантів, яка наймає іноземних фахівців, щоб ті ділилися своїми знаннями з КНР.
 
Прокуратура також звинуватила Яньцин Е, дослідника робототехніки з університету Бостона, яка зображала з себе студентку, а сама служила в Народно-визвольній армії Китаю, виконуючи ряд завдань у США.
 
Дослідника раку Заосуна Чжена заарештували в Бостонському міжнародному аеропорту з 21 пробіркою біологічних зразків у сумці. Прокуратура стверджує, що він планував повернутися до Китаю, щоби продовжити там свої дослідження.
 
У 2020 році Служба безпеки України повідомила, що громадянина Китаю Шу Юаньцзе засуджено до десяти років ув'язнення за шпигунство. Слідство довело, що маючи ступінь доктора технічних наук, розвідувальну діяльність шпигун здійснював під прикриттям офіційної науково-технічної співпраці між КНР та Україною.
 
А в середині минулого року в Лондоні викрили групу кібершпигунів Charming Kitten, пов'язану з Корпусом вартою ісламської революції – елітним іранським воєнно-політичним формуванням. Її члени зображали наукових співробітників лондонського університету.
 
 
 
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
ТЕГИ: РоссияИранАрктикаКитайДанияшпионаж
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі