Фото: Getty Images
Назарбаєв залишається у столиці Казахстану, кажуть джерела
Чинний президент зараз проводить чищення владних структур від родичів свого попередника.
Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв не з'являвся на публіці з початку січня, коли
спалахнули масові протести та заворушення. ЗМІ писали, що він із сім'єю міг покинути республіку, проте британська газета Guardian дізналася, що Назарбаєв залишається у столиці країни Нур-Султані.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв використав заходи придушення, щоб позбавити владу Назарбаєва та членів його сім'ї, яких звинувачують у використанні протестних настроїв для захоплення влади, пише видання. Джерела кажуть, що зараз тривають переговори щодо перерозподілу активів. Корреспондент.net розповідає подробиці.
"Зрозуміло, що епоха Назарбаєва закінчилася"
Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв залишається у столиці країни Нур-Султані та веде "запеклі переговори" з главою держави Касимом-Жомартом Токаєвим про перерозподіл активів, доходів та природної ренти, йдеться в аналітичному матеріалі газети Guardian з посиланням на джерела.
За словами колишнього західного урядовця "зі зв'язками в Казахстані", боротьба за владу в країні продовжується, і "немає жодних гарантій, що все закінчиться безболісно". Видання зазначає, що Токаєв використовував репресивні заходи, щоб остаточно позбавити владу свого попередника та його родину.
Так, після придушення заворушень за допомогою сил Організації Договору про колективну безпеку зяті Назарбаєва залишили посади у держкомпаніях. Його племінник був звільнений з посади першого заступника голови Комітету нацбезпеки, а екс-глава цього комітету, який вважався наближеним до Назарбаєва, заарештований за підозрою в держзраді.
Колишній міністр та радник Назарбаєва Єрмухамет Єртисбаєв сказав газеті, що, на його думку, його колишній керівник все ще перебуває у Казахстані. "Переговори продовжуються, але зрозуміло, що епоха Назарбаєва закінчилася", - сказав Єртисбаєв, додавши, що покладає вину за нещодавні події на "реакційні та консервативні сили з клану Назарбаєва".
Ще одне джерело Guardian у ділових колах повідомило, що багато представників еліти встигли заявити про свою лояльність Токаєву, сподіваючись, що політичні чистки обмежаться сім'єю Назарбаєва та його найближчим колом.
"Токаєв - розумний хлопець, і знає, наскільки важливий імідж країни. Він діятиме плавно і обережно. Він не палитиме, як із кулемета, а влучно підстрелить, як із снайперської гвинтівки", - додав співрозмовник газети.
У 1990-1991 роках Нурсултан Назарбаєв був президентом Казахської РСР, а згодом став першим президентом незалежного Казахстану. Після звільнення з посади глави держави у 2019 році Назарбаєв зберіг за собою посаду голови Ради безпеки, яка давала йому широкі повноваження.
На початку січня в країні спалахнули протести через різке подорожчання автомобільного газу. За кілька днів вони переросли в насильство. Серед гасел протестувальників був і "Діду, йди", який мав на увазі, що Назарбаєв і його оточення все ще мають контроль над Казахстаном.
В Алма-Аті учасники заворушень штурмували та підпалювали адміністративні будівлі, потім вони напали на районні управління поліції та Комітет нацбезпеки і захопили аеропорт. Також 5 січня в Алма-Атинській області знесли пам'ятник Назарбаєву.
Того ж дня Токаєв оголосив про усунення Назарбаєва з посади голови Ради безпеки. При цьому представник екс-президента сказав, що Назарбаєв самостійно вирішив передати посаду Токаєву.
11 січня Токаєв заявив, що за часів Назарбаєва в Казахстані "з'явилася група дуже прибуткових компаній і прошарок багатих людей навіть за міжнародними мірками". Він додав, що для них настав час "віддати належне" народу Казахстану. Про це докладно - у матеріалі
Відхід ОДКБ та реформи.
Генпрокуратура Казахстану оцінила кількість людей, які загинули під час масових протестів, що сталися в країні на початку місяця: не менше 225 осіб. Відповідну заяву начальника служби кримінального переслідування Генпрокуратури Казахстану Серіка Шалабаєва цитує онлайн-видання Tengri News.
"Під час надзвичайного стану до моргів було доставлено 225 загиблих. Частина з них - це озброєні бандити, які брали участь у терактах. Серед загиблих - 19 поліцейських і військових. На жаль, жертвами актів тероризму стали і мирні громадяни", - передає видання слова Шалабаєва.
Скільки саме мирних жителів загинуло під час протестів і заворушень, що відбулися за ними в Казахстані, він не уточнив.
За словами Шалабаєва, загалом у Казахстані 4578 потерпілих, з них 4353 поранено, у тому числі 3393 - співробітники силових відомств.
Тим часом представник МОЗ Казахстану Асель Артакшинова повідомила, що 175 людей померли у медичних закладах. Загалом по медичну допомогу, за її словами, звернулися 2677 постраждалих під час протестів.