За цей час він не зміг виконати більшість передвиборчих обіцянок і ухвалив низку невдалих політичних рішень. Його популярність у суспільстві знижується.
Багато хто покладав великі надії на Джо Байдена, який 20 січня 2021 року склав присягу як 46-й президент США. За кілька тижнів раніше радикально налаштовані прихильники його попередника Дональда Трампа штурмували Капітолій, символ демократії в США.
Це виразно продемонструвало глибину розколу в американському суспільстві, успадкованого Байденом від Трампа. Тому однією з найважливіших обіцянок нового президента було об'єднання нації.
У своїй інавгураційній промові Байден підкреслив, що він хоче ризикнути почати все спочатку і "рухатися швидко й енергійно", тому що "має багато виправити, багато відновити, багато залікувати".
За Байдена проголосував 81 мільйон виборців – більше, ніж за будь-якого президента до нього. Крім того, він отримав незначну більшість в обох палатах Конгресу.
Але зараз через рік після вступу на посаду від цих успіхів, схоже, мало що залишилося. Інфляція зростає, пандемія вийшла з-під контролю, а рейтинг Байдена впав із 50 відсотків улітку минулого року до 41 відсотка напередодні Різдва.
"Найм'якше слово, що описує перший рік правління Байдена, - це "розчарування", - говорить Брет Стівенс, консервативний оглядач The New York Times, що критично ставиться до Трампа.
На його думку, Байден приймав невдалі політичні рішення, такі як звільнення з Афганістану. Це вплинуло на його репутацію, його здатність домагатися підтримки Конгресу і, зрештою, на його авторитет як лідер світової держави.
"Байден став президентом у скрутні часи"
Падіння популярності Байдена в суспільстві сталося не лише через його політичні помилки, вважає почесний професор політології університету Бостона Вірджинія Сапіро.
За її словами, Байден обійняв посаду за дуже важких часів: "Він опинився у більш важкій ситуації, ніж будь-який інший президент з часів Рузвельта, правління якого почалося серед глибокої економічної кризи".
Несприятлива економічна ситуація в країні, пандемія та Республіканська партія, впливові члени якої продовжують стверджувати, що Байден вкрав у Трампа перемогу на виборах - "велика купа руїн, яку спочатку потрібно розчистити, щоб можна було чогось досягти", - стверджує Сапіро.
Ще однією причиною зниження підтримки Байдена в суспільстві, на її думку, може бути той факт, що багато поміркованих республіканців проголосували за нього, тому що не хотіли підтримувати Трампа. Однак, по суті, вони бажають консервативної політики.
Провальна зовнішня політика, розкол в американському суспільстві
Але не все було погано у перший рік президентства Джо Байдена. У березні минулого року йому вдалося заручитися підтримкою обох палат Конгресу, який схвалив антикризовий пакет заходів обсягом 1,9 трлн доларів.
У рамках цієї програми фінансову допомогу отримали багато родин, особливо постраждалих від пандемії. Байден здобув ще одну перемогу наприкінці року, коли досяг схвалення і республіканцями плану розвитку інфраструктури в США в розмірі 1,2 трлн доларів.
Однак у середині року сталося те, що багато хто вважає найсерйознішою помилкою Байдена: виведення американських військ з Афганістану у серпні. В результаті, таліби з запаморочливою швидкістю захопили владу в країні, що призвело до масивного відкату назад у її розвитку, особливо щодо прав жінок і прав людини в цілому.
Віце-президент вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних досліджень Сет Дж. Джонс критикує відсутність підготовки до виходу з Афганістану: "І процес виведення військ, і результат привели до того, що Сполучені Штати стали виглядати незграбними, некомпетентними і, зрештою, слабкими".
За словами Джонса, збитки іміджу Сполучених Штатів величезні. Перед багатьма країнами зараз постає питання, чи справді США, як і раніше, є надійним партнером.
Поки що Байдену не вдалося стримати своєї обіцянки про об'єднання нації. Згідно з опитуваннями, 40 відсотків населення США вважають, що Байден не є легітимним президентом.
Це свідчить про глибокі розбіжності у суспільстві. І президентові поки що ледве вдавалося реалізувати свій законодавчий порядок денний, надто часто депутати-республіканці та сенатори торпедували його плани.
Однією з його найбільших невдач є провал плану Build Back Better, комплексної інвестиційної програми в галузі догляду за дітьми, освіти та захисту клімату, яка б виконала кілька передвиборчих обіцянок Байдена.
Його зусилля щодо реформування поліції також провалилися у вересні минулого року, оскільки сторони не змогли домовитися про те, як вчинити з юридичною недоторканністю поліцейських.
Хто прийде після Байдена?
2021 рік був непростим для Джо Байдена, але наступні три роки легшими не стануть. Зовнішньополітичними викликами США є посилення Китаю в Тихому океані, політична нестабільність на Близькому Сході та загроза вторгнення Росії в Україну.
Щоб відновити довіру, Вашингтону доведеться "виявити холоднокровність і рішуче діяти проти Росії, Китаю чи Ірану", - каже Сет Дж. Джонс. Однак тут "набагато більше розмов, ніж дій".
Усередині країни цей рік також буде вирішальним, оскільки Байден може втратити свою незначну більшість у Сенаті на проміжних виборах у листопаді.
Тоді йому буде ще важче домагатися прийняття законів, які все ще перебувають у його порядку денному: можливо, більш усіченої версії законопроекту Build Back Better та просування виборчої реформи.
Насамперед, це стосується скасування так званого філібастера, процедури, яка дозволяє меншості блокувати неугодний йому законопроект шляхом затягування дискусій, які в Сенаті не обмежені за часом. Щоб відбулося голосування, 60 із 100 сенаторів мають дати згоду на закінчення дебатів.
Ще одне питання: чи Байден знову балотуватиметься у президенти? Імовірно, ні - це секрет полішинелю у Вашингтоні, пояснює оглядач Брет Стівенс. Вік Байдена, безумовно, теж грає роль: у 2020 році у свої 78 років він був найстарішим новообраним президентом США, а до наступних виборів у 2024 році йому буде вже 82 роки.
Тому Брет Стівенс вважає, що Байдену слід сконцентруватися на головних завданнях та викликах країни. А Демократичній партії необхідно знайти добрих кандидатів для участі у виборах 2024 року. Тому що республіканці, переконаний Стівенс, будуть найсильнішими суперниками.