RU
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

Де й коли планували Голокост: 80 років Ванзейській конференціїСюжет

Текст: ,  21 січня 2022, 08:04
0
526
Де й коли планували Голокост: 80 років Ванзейській конференції
Фото: dpa
У цій віллі у передмісті Берліна високопоставлені нацисти провели фатальну нараду щодо "остаточного вирішення єврейського питання"

1942 року нацисти на Ванзейській конференції планували Голокост. 80 років по тому керівниця присвяченого цим подіям меморіалу проводить паралелі між минулим і сьогоденням.

20 січня 1942 року 15 високопосадовців з лав нацистської бюрократії зустрілися на віллі у передмісті Берліна - Ванзее. Під час півторагодинної наради, яка увійшла в історію як Ванзейська конференція, вони узгоджували деталі реалізації того, що вони називали "остаточним вирішенням єврейського питання". Такою була офіційна маскувальна назва систематичного вбивства євреїв під час Другої світової війни. Сьогодні ця вілла є музеєм, при якому діє просвітницький центр. Його постійна експозиція присвячена не лише рішенням сумнозвісної конференції, але сягає далеко за межі того, що відбулося 20 січня 1942 року.

Новий підхід до пам'яті

"Ідеться про набагато більше, ніж цих 15 панів, хоч би як привабливо це не виглядало - сфокусуватися саме на них. Але сфокусуватися лише на них, означало би піти від відповідальності", - каже політолог Дебора Гартманн, яка керує меморіальним комплексом Вілла Ванзее з грудня 2020 року. Очолювана нею установа займається не лише збереженням пам'яті про переслідування і вбивства євреїв Європи, але й історією націонал-соціалізму та його довгострокових наслідків. Гартманн вважає важливим говорити і про те, як нерішуче демократична Німеччина після війни поставилася до питання осмислення нацистських злочинів.

Історик, який сам пережив жахіття концтабору "Аушвіц", Йозеф Вульф ще 1965 року пропонував зробити з ванзейської вілли меморіальний центр. Однак його ідею відкинули, а будівлю використовували для проведення заходів для школярів. Згодом невідомі погрожували Вульфу вбивством. Зневірившись у тому, що німецький уряд послідовно каратиме нацистських злочинців, він 1974 року вкоротив собі віку.

Дискусія про меморіал з новою силою відновилася у 1980-х роках, однак лише 20 січня 1992 року, до 50-ї річниці сумнозвісної конференції, було відкрито музей і центр пам'яті про жертв Голокосту.

Небезпечна інерція після часів нацизму

Йозеф Вульф після війни присвятив свої дослідження тому, щоби продемонструвати тяглість від періоду нацизму до побудови демократичної Німеччини, яка полягала в тому, що чимало високопосадовців з числа нацистів опинилися на важливих посадах і за нової влади, нагадує Гартманн. "Мене, певно, найбільше зворушує ця боротьба, до якої вдалися поодинокі люди після війни - донести до суспільства правду про те, що сталося насправді, вказати на цю байдужість і замовчування, які тривали десятиліттями", - каже директорка музею.

Гартманн часто використовує термін "тяглість", коли говорить про свою роботу. Адже вона вважає, що праця над збереженням пам'яті про Голокост пов'язана не лише з минулим, вона полягає і в тому, щоби невпинно нагадувати про взаємозв'язок між минулим і сьогоденням.

Пам'ять лише завдяки чесності

Наполеглива позиція Гартманн щодо безперервного зв'язку між минулим і сьогоденням 2018 року призвела до невеликого дипломатичного скандалу. До своєї роботи у Ванзейському меморіальному центрі вона очолювала німецький відділ Міжнародної школи досліджень Голокосту при меморіалі Яд Вашем в Єрусалимі. Уродженка Відня, одного дня вона супроводжувала під час огляду експозиції делегацію з Австрії, до якої входив і тогочасний канцлер Себастіан Курц.

Гартманн публічно розкритикувала Курца за те, що він - з одного боку - виступає за збереження пам'яті про Голокост і боротьбу з антисемітизмом, а з іншого - створив правлячу коаліцію з Австрійською партією свободи, в лавах якої перебували "явні антисеміти". Її слова викликали таке збурення, що Яд Вашем довелося перепрошувати в австрійського посла в Ізраїлі. Гартманн, однак, не шкодує про свої слова: гідність і прямолінійність є частиною її роботи, каже директорка музею.

Місце зустрічі злочинців стає місцем пам'яті про жертв

Прадіда і прабабусю Дебори Гартманн в часи Голокосту депортували з Відня і вбили. Однак очільниця музею у Ванзее вважає, що її власна єврейська ідентичність не має виходити на перший план, коли мова йде про неї як керівницю меморіального комплексу. "Чому в мене зараз питають про те, що я єврейка?" - запитує вона у розмові з DW. Гартманн визнає, що біографія є частиною її бекграунду, однак при цьому дослідниця переконана, що для роботи їй вдається дистанціюватися від власного походження. "Однак, звичайно, для мене дуже важливо, щоби єврейський погляд і досвід євреїв - як щодо майбутнього, так і щодо сьогодення - був видимим", - каже директорка музею.

Хоча ванзейська вілла і була місцем зустрічі злочинців, без розповідей про долю їхніх жертв експозицію цього музею уявити неможливо, переконана Дебора Гартманн. "Немає злочинців без жертв, так само як, звісно, немає жертв без злочинців", - каже вона.

Зв'язок із сьогоденням

Крім постійної експозиції, меморіал регулярно проводить і майстер-класи для різних цільових груп. Наприклад, поліцейські, медики або пожежники можуть докладніше дізнатися про те, як саме у часи Голокосту проявляли себе окремі представники цих професій або яку саме роль цим групам відводили нацисти у переслідуваннях євреїв.

Дебора Гартманн звертає увагу на те, що антисемітизм як специфічний спосіб мислення, який сягає корінням у теорії змови, нікуди не подівся і набуває щоразу нових проявів. Зокрема, теорії змови, подібні до тих, якими живиться антисемітизм, нині значною мірою притаманні людям із середовища запеклих антивакцинаторів. Наприклад, торік деякі антивакцинатори залишали у музеї листівки і зробили запис у гостьовій книзі, в якому вони порівняли карантинні обмеження в рамках боротьби з пандемією з переслідуванням євреїв нацистами. "Рух антивакцинаторів базується на теоріях змови, у нього тісний зв'язок з антисемітизмом та антисемітським способом мислення", - каже Гартманн.

Говорити з усіма

Однак що цьому може протиставити музей? Як опонувати прихильникам теорій змови і прибічникам правопопулістських партій, таких як "Альтернатива для Німеччини", в яких є люди з відверто расистськими і праворадикальними поглядами? Гармтанн переконана, що варто намагатися достукатися до будь-кого, хто готовий слухати.

"Можливо, історичні паралелі не завжди спрацюють, але ми можемо пояснювати взаємозв'язок, тяглість переконань і розтлумачувати, що теорії змови були важливою складовою антисемітизму", - зазначає директорка музею. Навіть якщо спроби достукатися залишаться "лише спробами", робити їх все одно варто, додає вона.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

ТЕГИ: историянацизммузей
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі