Уперше з моменту захоплення влади в Афганістані Талібан проведе офіційні переговори із західними чиновниками в Європі. Зустріч буде присвячена гуманітарній допомозі.
Делегація радикального ісламістського руху Талібан уночі суботи, 22 січня, прибула до норвезької столиці Осло на триденні переговори із західними чиновниками та представниками афганського громадянського суспільства в еміграції.
Цей візит стане першою зустріччю талібів із західними дипломатами в Європі після захоплення влади в Афганістані в серпні минулого року. Делегація з 15 чоловіків прибула на літаку, організованому урядом Норвегії. Її очолює міністр закордонних справ талібського уряду Амір Хан Муттакі.
Темою переговорів стануть права людини та гуманітарна допомога афганському народу. Делегати досі невизнаного жодною країною режиму зустрінуться з представниками Норвегії та Європейського Союзу, а також з представниками Великобританії, Франції, Німеччини, Італії та США. Утім, як передає агенція AFP, міністр закордонних справ Норвегії Аннікен Хюітфельдт ще до початку переговорів підкреслила, що вони "не являтимуть собою легітимізацію чи визнання талібів".
Очікується, що Талібан також зустрінеться з афганцями з громадянського суспільства, у тому числі жінками-лідерками та журналістами.
Що на порядку денному?
Представник Держдепартаменту США заявив, що на порядку денному переговорів буде "формування представницької політичної системи, реакція на невідкладні гуманітарні та економічні кризи, проблеми безпеки та боротьби з тероризмом, а також права людини, особливо освіта для дівчат і жінок".
Речник Талібану Забіхулла Муджахід запевнив AFP, що нова влада Афганістану вжила "заходів для задоволення вимог західного світу", сподівається зміцнити відносини з європейськими країнами "за допомогою дипломатії", і прагне "перетворити атмосферу війни… в мирну ситуацію".
Афганська опозиція критикує західних чиновників
Алі Майсам Назарі, керівник відділу зовнішніх зв'язків Національного фронту спротиву (NRF), опозиційної групи в Афганістані, розкритикував Норвегію за проведення переговорів.
"Ми всі повинні підняти голос і не допустити, щоб жодна країна нормалізувала терористичні угруповання як представників Афганістану", - написав Назарі, який живе в Парижі, у Twitter 21 січня.
Від зустрічі з талібами також відмовилась колишня міністр гірничодобувної промисловості Афганістану Наргіс Нехан, яка мешкає нині в Норвегії. У розмові з AFP вона висловила занепокоєння, що нинішні перемовини "призведуть до нормалізації талібів і.. закріплять їх владу, хоча вони самі ніяк не змінюються".
"Але ми повинні поговорити з фактичною владою в країні. Ми не можемо допустити, щоб політична ситуація призвела до ще гіршої гуманітарної катастрофи", - зазначає глава МЗС Норвегії Аннікен Хюітфельдт.
Талібан шукає союзників і фінансування
Попри відсутність міжнародного визнання, делегації Талібану вже відвідували Росію, Іран, Катар, Пакистан, Китай та Туркменістан у спробах встановити офіційні відносини.
Західні країни відмовляються визнати владу талібів, через побоювання, що ті повторять жорстокість, яку вони чинили, перебуваючи при владі в Афганістані з 1996 по 2001 роки. Однак міжнародна допомога необхідна мільйонам простих афганців, які несуть основний тягар теперішньої ситуації.
У п’ятницю Європейський Союз відновив "мінімальну присутність" в Афганістані, щоб сприяти операції з надання гуманітарної допомоги, повідомив офіційний представник ЄС із зовнішньополітичних питань Петер Стано. Він також підкреслив, що операцію "в жодному разі не можна розглядати як визнання" режиму Талібану.
Яка ситуація в Афганістані?
Після захоплення влади у серпні минулого року Талібан опинився в економічній скруті, оскільки країни по всьому світу припинили надання іноземної допомоги, яка фінансувала близько 80 відсотків бюджету Афганістану. Лише США заморозили активи вартістю 9,5 мільярдів доларів.
Мільйони афганців лишились без роботи, сувора зима, сильна посуха та пандемія коронавірусу лише погіршили умови. Через це ООН звернулась до країн світу із наймасштабнішим за всю історію закликом: зібрати 4,4 мільярда доларів для гуманітарної допомоги країні. За даними ООН, майже 23 мільйонам афганців, тобто 55 відсоткам населення, загрожує голод.
Перебуваючи при владі, таліби, попри обіцянки, суттєво обмежили громадянські свободи, в першу чергу жінок: від обмеження подорожей без супроводу родичів-чоловіків до фактично заборони дівчатам отримувати вищу освіту.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet