Після першого раунду переговорів щодо "гарантій безпеки" має бути ескалація, вважають деякі експерти.
Сполучені Штати та НАТО передали Росії
письмову відповідь на її вимоги щодо "гарантій безпеки". Основне питання, поставлене Москвою, залишилося не задоволеним - Україну не залишать без права вступити до Північноатлантичного альянсу.
Кореспондент.net зібрав реакцію.
Росія не бачить позитиву, а Україна задоволена
У Кремлі стримано сприйняли відповіді США на російські пропозиції у сфері безпеки, заявив журналістам 27 січня прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. За його словами, ці відповіді "дають не дуже багато приводів для оптимізму", але якісь певні оцінки давати поки що зарано.
Він зазначив, що основні занепокоєння Росії не було враховано. Відносини Росії та США через ситуацію навколо України дедалі більше нагадують холодну війну, вважає представник Кремля.
"Зрозуміло, що з реакцією ніхто не затягуватиме. Але й очікувати її наступного дня було б, напевно, безглуздо. Все ж давайте не забувати, що щоб вивчити наші документи, Сполученим Штатам і цілій Європі знадобився місяць, більше місяця. Тому давайте не чекатимемо нашої реакції миттєво", - додав Пєсков.
Він сказав також, що зараз Путін "консультується з членами керівництва (своєї адміністрації та уряду, - ред.), з членами Радбезу" на цю тему.
Своєю чергою, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що у відповідях США "є реакція, що дозволяє розраховувати на початок серйозної розмови, але на другорядні теми".
"З головного питання у цьому документі позитивної реакції немає. Головним питанням є наша чітка позиція щодо неприпустимості подальшого розширення НАТО на Схід та розміщення ударних озброєнь, які можуть загрожувати території Російської Федерації", - уточнив Лавров.
Він наголосив, що рішення про подальші кроки Москви у зв'язку з цим прийматиме президент Росії Володимир Путін.
Військова напруженість у Європі знизиться, якщо НАТО відведе свої сили зі східноєвропейських країн, заявив заступник директора департаменту інформації та друку МЗС Росії Олексій Зайцев на брифінгу 27 січня.
"До цього ми і закликаємо, це один з опорних пунктів наших пропозицій до НАТО щодо гарантій безпеки", - зазначив він.
Російський дипломат додав, що Росія не припускає навіть думки про війну з Україною. "Зі свого боку, ми вже неодноразово заявляли, що наша країна ні на кого нападати не збирається. Вважаємо неприйнятною навіть думку про війну між нашими народами", - зазначив він.
В Україні позитивно оцінюють відповідь США. Радник глави офісу президента України Михайло Подоляк назвав його "вірною стратегією". За його словами, Росія має скористатися можливістю використати дипломатію, щоб "уникнути негативного сценарію".
"Всеосяжна, продумана, фактична та аргументована відповідь США на вимоги Росії була погоджена з Україною та іншими європейськими партнерами Америки", - сказав Подоляк в інтерв'ю телеканалу CNN.
Україна, справді, була заздалегідь ознайомлена з відповіддю США щодо гарантій безпеки та не мала заперечень до документа, повідомив у своєму Twitter міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
"Ми бачили письмову відповідь США до того, як вона була передана Росії. Ніяких заперечень з української сторони... Ніяких рішень щодо України без України", - заявив Кулеба.
Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель привітав відповідь США на російські вимоги.
"Лише дипломатія дає можливість домогтися міцного врегулювання для народу України та народів Європи", - написав Боррель у Twitter, закликавши Москву погодитись на подальші дипломатичні зусилля. "ЄС та США єдині у своєму підході", - додав він.
Просто відвести війська Путін не зможе. Що пише преса
Газета New York Times дізналася, що американські чиновники провели понад 180 зустрічей зі своїми європейськими колегами під час підготовки відповіді.
З посиланням на джерела, знайомі з американським документом, газета пише, що в ньому зокрема йдеться, що Росія не зможе впливати на розміщення військ, ядерної та іншої зброї на території НАТО.
Але можливі переговори про взаємні обмеження, у тому числі про угоду щодо ракет середньої та меншої дальності або про те, щоб військові навчання проводилися далеко від кордонів. Отже, їх не можна буде прийняти за підготовку вторгнення.
Президенту Росії Володимиру Путіну запропонували вибір, пише NYT: вести діалог з Вашингтоном та його союзниками або піти силовим шляхом і зіткнутися з нищівним санкційним ударом. Російський президент ще не ухвалив рішення, стверджує газета.
При цьому деякі офіційні особи у США побоюються, що Кремль може використати відповідь Білого дому як привід для ескалації, повідомляє газета Guardian. Заступник держсекретаря Венді Шерман каже, що наступ Росії може розпочатися найближчими тижнями, хоча Москву може стримати Олімпіада у Пекіні.
Подальші кроки Путіна намагається передбачити журнал Politico. Видання зазначає, що будувати прогнози ніколи не було так складно. Якщо президенту Росії потрібна увага, він її отримав: на карту поставлено безпеку Європи.
Ультимативні вимоги Москви явно нездійсненні, пише Politico. У списку не вистачало хіба вимоги повернути Аляску. Деякі аналітики вважають, що діалог щодо гарантій потрібен, щоб у підручниках історії написали: Росія намагалася вирішити проблему за допомогою дипломатії.
Politico робить дуже похмурий висновок: у якомусь вигляді збройний конфлікт неминучий. Якщо концентрація військ біля кордонів нічим не закінчиться, в очах власної еліти політика Путіна буде беззубою, вважає видання.
Газета Wall Street Journal з посиланням на джерела в Білому домі пише, що американські пропозиції, передані російському МЗС, можуть призвести до обговорення способів уникнути конфронтації на Чорному морі та інспектування ракетних об'єктів кожної зі сторін.
Ці пропозиції є більш розширеною версією дипломатичної стратегії США та їхніх союзників, проте не відповідають основним вимогам Росії, головна з яких – щоб НАТО відмовило Україні у вступі до Альянсу та скоротило військові зв'язки з країнами колишнього СРСР, зазначає WSJ.
Нещодавні дипломатичні зусилля надають Путіну вибір - продовжувати військові дії або прагнути нових переговорів з питань безпеки, йдеться в матеріалі газети.
Варіантів дій у Кремля не так багато, пише журналіст DW Костянтин Еггерт. Відвести війська Путін не може - це буде безглуздо і безпорадно, вважає він.
"А ось "
взяти під захист від українських націонал-радикалів" так звані "ЛНР" та "ДНР" - тобто фактично легалізувати російську військову присутність у Луганську, Донецьку і навколо - цілком реально. Причому навіть без офіційного визнання "республік" Адже воно відрізало б шлях до подальшого тиску на Україну з метою перегляду її державного устрою та збереження в країні впливу промосковських сил", - пише автор.
Багато європейців будуть за те, щоб не вважати таку ситуацію вторгненням і не вводити санкції, пише журналіст.
Логіка фази конфлікту, в якій ми перебуваємо, полягає в тому, що після першого раунду переговорів щодо "гарантій безпеки", який не призвів до зміни позицій, має бути якась ескалація - "демонстративна та галаслива", вважає головний редактор журналу Росія у глобальній політиці Федір Лук'янов.
"Власне, вона і відбувається. Причому, з російського боку вона відбувається меншою мірою, Росія просто продовжує твердо стояти на тій позиції, яка була. А з боку Заходу ми бачимо або імітацію паніки, або реальну паніку", - сказав експерт.