Особливий шлях для України в НАТО
Росія вимагає від НАТО унеможливити приєднання України до Альянсу. НАТО наполягає на праві держав приєднуватися до будь-яких союзів. Чи можливий тут компроміс?
На прес-конференції за підсумками переговорів із прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, які відбулися 1 лютого у Кремлі, Володимир Путін розкритикував письмові відповіді США та НАТО на російські вимоги "гарантій безпеки". "Ми не побачили адекватного врахування трьох наших ключових вимог про недопущення розширення НАТО, про відмову від розміщення ударних систем озброєнь поблизу російських кордонів, а також про повернення військової інфраструктури блоку в Європі до стану 1997 року, коли було підписано Основоположний акт Росія-НАТО", – заявив російський президент.
А у відповіді на питання одного з журналістів він дав зрозуміти, що найбільше його турбує перспектива України вступити в НАТО. "Уявімо, що Україна є членом НАТО: напхана зброєю, стоять сучасні ударні системи, так само як у Польщі і в Румунії – хто ж завадить, – і починає операції в Криму, – говорив Путін, відповідно до стенограми на сайті Кремля. – Уявімо, що Україна - країна НАТО – і починає ці військові операції. Нам що, воювати із блоком НАТО? Хтось про це хоч щось подумав? Виглядає, що ні".
Переговори про військову інфраструктуру НАТО можливі
У Берліні звикли до випадів російського президента на адресу НАТО і до його звинувачень, що блок порушує дану свого часу обіцянку не розширюватися на схід. Напевно, тому в офіційному Берліні не звернули увагу на те, що тепер Путін вимагає повернути не склад НАТО до стану на 1997 рік, а його військову інфраструктуру, яка існувала на той момент.
Різниця принципова. Одна справа – виключати з Альянсу країни, що приєдналися до нього після 1997 року – Польщу, Чехію, Угорщину, держави Балтії, Болгарію, Румунію, Словаччину, Словенію, Хорватію, Албанію, Чорногорію, Північну Македонію. Найімовірніше, і в Кремлі розуміють, що це неможливо.
Інша справа - військові об'єкти, бази, контингенти військовослужбовців, що перебувають на території нових членів НАТО з-поміж країн Східної та Центральної Європи, тобто саме "військова інфраструктура блоку", про яку говорив Путін на прес-конференції з Орбаном. Про неї, як і про додаткові заходи довіри, транспарентності і контролю в НАТО згодні вести переговори, і, очевидно, згодні йти на поступки, дають зрозуміти джерела DW в МЗС Німеччини.
А як же з перспективою приєднання України до Північноатлантичного альянсу, яка так лякає російського президента?
Досвід Франції: член НАТО, який не входив до військової інфраструктури блоку
Потрібно нагадати, що у 2008 році на саміті НАТО у Бухаресті Німеччина, а також Франція та Італія стали на заваді запрошенню України і Грузії приєднатися до Плану дій з набуття членства в НАТО (Membership Action Plan – МАР).
На цей час офіційний Берлін утримується від коментарів із цього приводу. "В принципі, кожна держава має можливість попросити прийняти її в оборонний союз, тоді як оборонний союз може висловити до цього своє ставлення, – таку відповідь на питання DW дав 2 лютого офіційний представник канцлера Штеффен Гебештрейт (Steffen Hebestreit) на урядовій прес-конференції. – Але зараз питання про прийняття України в НАТО не є на порядку денному".
Наразі у німецьких експертних колах розмірковують, яким може бути компроміс, на який можуть погодитися, з одного боку, Росія, з іншого – Україна і НАТО, в ім'я деескалації ситуації та врахування російських безпекових інтересів. Можливо, потрібно згадати про французький варіант членства в Північноатлантичному альянсі?
Франція – учасник НАТО від початку його створення у 1949 році. Втім, залишаючись членом політичної частини блоку, вона у 2008 році вийшла з його військових структур – Комітету військового планування та Групи ядерного планування. І аж до 2009 року – часу повернення в них – у Франції не було військових баз та інших бойових об'єктів НАТО. Чому б не варіант для України?
А от прес-секретар МЗС ФРН Крістофер Бурґер не знайшовся, яку дати відповідь, і повторив тезу про суверенне право держав приєднуватися до тих чи тих союзів, але потім додав, що "ми готові до серйозного діалогу для досягнення домовленостей, що підвищать безпеку у Європі, зокрема безпеку Росії".