Фото: АР
Володимир Путін та Сі Цзіньпін зустрілися на церемонії відкриття зимової Олімпіади у Пекіні 4 лютого (архівне фото)
Зустріч президента Росії та голови КНР відбудеться на тлі погіршення відносин Москви та Пекіна із Заходом. Це дає обом лідерам додатковий стимул для зміцнення співпраці.
Президент Росії Володимир Путін та лідер КНР Сі Цзіньпін, як очікується, зустрілися на церемонії відкриття зимової Олімпіади у Пекіні 4 лютого. Перша особиста зустріч двох лідерів за останні два роки триває на тлі погіршення відносин їхніх країн із Європою та США. Наприкінці 2021 року Росія сконцентрувала близько 100 тисяч військових на кордоні з Україною. США та інші країни НАТО вважають, що це може означати підготовку РФ до вторгнення до сусідньої держави. У ЄС готуються до запровадження серйозних санкцій проти Москви у разі розвитку подій. Загалом відносини Заходу з Росією переживають глибоку кризу. Що стосується Китаю, то його зоряний час як господаря Олімпійських ігор затьмарив дипломатичний бойкот з боку низки західних країн, уряди яких хочуть таким чином продемонструвати засудження порушень прав людини в КНР, а також політики Пекіна щодо Тайваню та ситуації в Південно-Китайському морі.
"Візит Путіна до Китаю під час Олімпійських ігор не тільки має велике символічне значення, означаючи сигнал про єдність і міцні зв'язки між главами двох держав, а й слугує збільшенню глобальної дипломатичної ваги і поліпшенню міжнародного іміджу Китаю в умовах бойкоту з боку західних країн, що посилюється", - відзначає у розмові з DW Веліна Чакарова, керівниця Австрійського інституту європейської політики та політики безпеки (AIES) у Відні.
Стаття Путіна про давню дружбу РФ та КНР
3 лютого китайське державне інформагентство "Сіньхуа" опублікувало підписану іменем Володимира Путіна статтю під назвою "Росія та Китай: стратегічне партнерство, орієнтоване на майбутнє".
"Наші країни - близькі сусіди, пов'язані багатовіковими традиціями дружби та довіри. І ми високо цінуємо, що російсько-китайські відносини всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії, починаючи нову добу, досягли безпрецедентного рівня, стали взірцем ефективності, відповідальності, спрямованості у майбутнє", - йдеться у цій публікації.
Важлива сфера співпраці Росії та Китаю сьогодні - спільний розвиток альтернативних міжнародних платіжних систем на фоні потенційних західних санкцій. Обійтися без транзакцій, де домінує долар США, не так просто. Однак Росія та Китай хочуть показати світові, що вони готові до спільної роботи у цій сфері, вважають експерти.
"Послідовно розширюємо практику розрахунку в національних валютах, формуємо механізми, що дозволяють нівелювати негативний вплив односторонніх санкцій. Важливою віхою у цій роботі стало підписання у 2019 році Угоди між урядами Росії та КНР про розрахунки та платежі", - написав Путін у статті для агентства "Сіньхуа".
І Росія, і Китай "сигналізують, що вони не задоволені чинною міжнародною системою валютних розрахунків і збираються співпрацювати, щоб активно вплинути на неї та змінити її", - пояснила у зв'язку з цим DW голова аналітичного центру Centre for Russia Europe Asia Studies у Брюсселі Тереза Фаллон. - Вони хочуть мати більший вплив на принципи її роботи, а також можливість визначати сфери впливу".
Зі свого боку, Веліна Чакарова з Австрійського інституту європейської політики та політики безпеки зазначає: "Росії потрібен потужний союзник через її ізоляцію від Заходу, а Китаю потрібен надійний міжнародний партнер із регіональною проекцією сили, щоб посилити свої глобальні позиції та глобальний геополітичний вплив".
Позиція Пекіна у конфлікті навколо України
Але чи означає зміцнення співпраці Москви та Пекіна, що Китай підтримає РФ у разі її вторгнення в Україну?
Минулого тижня у телефонній розмові з держсекретарем США Ентоні Блінкеном про конфлікт навколо України міністр закордонних справ Китаю Ван Ї закликав усі сторони "зберігати спокій" та утриматися від дій, спрямованих на "нагнітання напруженості та роздмухування кризи". При цьому Ван Ї додав, що побоювання Росії у сфері безпеки "треба приймати серйозно".
"Схоже, що в умовах такої напруженої конфронтації Китай став на бік Росії, до того ж зробив це відкрито, а це відрізняється від його традиційно більш нейтрального підходу до чутливих питань", - коментує в розмові з DW Данило Бочков, науковий співробітник Російської ради з міжнародних справ у Москві. З боку обох держав це може бути сигналом про встановлення більш довірчих відносин, що нагадують квазі-союзницьку структуру, вважає він.
Тим часом після зустрічі 3 лютого в Пекіні міністрів закордонних справ РФ і КНР китайське МЗС заявило, що обидві країни координують свої позиції з регіональних питань - таких як Україна, Афганістан та ситуація на Корейському півострові.
Китаю вигідна стабільність у Європі
І все ж таки Пекін, швидше за все, бажає стабільності у Східній Європі. Адже Китай має багато торговельних зв'язків з Україною в рамках ініціативи "Один пояс і один шлях". Інвестиції КНР у Східній Європі можуть постраждати у разі ескалації конфлікту.
"Не думаю, що Китай ігнорує той факт, що можлива криза в Україні матиме серйозні наслідки. Пекін не зацікавлений у тому, щоб це сталося", - вважає Зсуза Анна Ференці, колишня політконсультантка у Європейському парламенті.
"Немає жодних підстав вважати, що КНР порушить свою доктрину нейтралітету і відкрито підтримає вторгнення Росії в Україну", - вважає Ші Іньхун - професор міжнародних відносин в Університеті Ренмін в Китаї.
"Китай не буде публічно виступати проти ймовірного вторгнення Росії в Україну, але й підтримувати його теж не стане, - констатує експерт у розмові з DW. - Хоча Китай і виступатиме проти будь-яких західних санкцій проти Росії, він нічого не робитиме безпосередньо, щоб їм протистояти".
На думку опитаних DW експертів, Китай намагатиметься зробити все, щоб зимові Олімпійські ігри не були затьмарені військовим конфліктом у Європі. "Не думаю, що Путін почне вторгнення в Україну під час зимової Олімпіади в Пекіні, адже це може сильно засмутити Китай",- зазначає Ши Іньхун.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet