Російський президент впродовж тижня мав активний міжнародний графік: він майже щодня спілкувався з лідерами країн Європи, Азії та Латинської Америки.
Ескалація навколо України, пов'язана з можливим наступом Росії, змушує не тільки Київ бути активним на міжнародній арені. Москва також прагне інтенсифікувати власні дипломатичні контакти. Наразі Володимир Путін поїхав у Китай на відкриття Олімпіади і заснув безпосередньо на церемонії. Мабуть, так впливає напружений графік російського президента. Адже впродовж тижня він мав активний міжнародний графік: він майже щодня спілкувався з лідерами країн Європи, Азії та Латинської Америки. Чому така активність?
Путін на телефоні
За тиждень Путін мав три телефонні розмови із президентом Франції, під час яких обговорювали російські вимоги до НАТО і відповіді на них.
Він також говорив із прем'єр-міністром Італії Маріо Драґі, прем'єр-міністром Британії Борисом Джонсоном, а також прийняв у Кремлі президента Аргентини Альберто Фернандеса й угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана.
Готується візит у Москву канцлера Німеччини Олафа Шольца, найближчим часом Росію відвідає президент Бразилії Жаїр Болсонару. Також очікується, що буде зустріч Путіна із президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом.
Дипломатична активність свідчить про реальні завдання, які Росія має намір вирішити через накопичення сил біля кордонів України, вважає Семюель Рамані, співробітник британського Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).
EPA
"Кінцева мета для Росії - не вторгнення в Україну, радше Росія використає скупчення сил як козир, аби піднести свій престиж і здобути визнання від Заходу. Це стосується гарантій безпеки і, власне, факту переговорів", – каже Рамані.
Експерт вважає, що Росія задоволена тим, що спромоглася ініціювати бурхливу дипломатичну активність, яка пов'язана з її вимогами.
Кидаючи виклик Заходу, Путін хоче показати, що Росію не можна ізолювати чи відтіснити і що вона буде великим гравцем у Європі і на міжнародній арені.
Що робити з Росією
Експерти звертають увагу на те, що між США, Британією і європейськими країнами немає цілковитої згоди щодо можливих заходів проти Росії – і це вже є успіхом Кремля.
Наприклад, Берлін зробив спробу прописати виняток для енергетичного сектору у проекті нових санкцій проти Росії. Європа загалом хоче менше покладатися на російські постачання та шукає інші джерела газу, але у найближчому майбутньому ніяка інша альтернатива не зможе задовольнити попит. Минулого тижня глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель заявляв, що, у разі перебою постачання з Росії, ЄС звернеться до Сполучених Штатів, Катару й Азербайджану. З цим також пов'язують набуття Катаром статусу основного союзника США поза НАТО.