Представники німецького уряду спростовують версію про те, що канцлер ФРН їде в понеділок в Україну, а у вівторок в Росію, щоб в останній момент запобігти війні, що, за даними деяких ЗМІ, може початися вже у середу.
Канцлер ФРН Олаф Шольц починає наступний раунд кризової дипломатії, що спрямована на попередження відкритого збройного зіткнення між Росією та Україною. У понеділок, 14 лютого, він приїде до Києва, а у вівторок – до Москви.
В обох столицях, окрім протокольного покладання квітів до могили невідомого солдата та пам'ятника Небесній сотні у Києві, Шольц вестиме переговори з президентами Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним. У Москві також запланована його зустріч з представниками російського громадянського суспільства у резиденції німецького посла.
Візити Шольца – продовження кризової дипломатії
З обома президентами канцлер уже знайомий. Із Зеленським Шольц зустрічався на полях саміту ЄС у Брюсселі в грудні минулого року після того, як очолив німецький уряд.
З Путіним він зустрічався на самітах G20 в Осаці та Буенос-Айресі, у яких він брав участь ще на посаді міністра фінансів в уряді Анґели Меркель. Вони контактували і за інших обставин. Але, на відміну від переговорів із Зеленським, тривалих розмов віч-на-віч між Шольцом та Путіним поки не було.
Канцлер не має великих очікувань від візитів. "Для нас ці візити, особливо до Москви, є частиною кризової дипломатії, що була узгоджена з нашими партнерами, насамперед з Вашингтоном, Парижем та Брюсселем", - кажуть в його відомстві та нагадують про цілу серію телефонних розмов та особистих зустрічей протягом останніх днів – з президентами США та Франції Джо Байденом та Еммануелем Макроном, главою Європейської Ради Шарлем Мішелем та лідерами країн Балтії.
У Москві, повідомив радник Шольца на брифінгу в неділю, 13 лютого, канцлер особисто, а не телефоном або через ЗМІ, у подробицях викладе Путіну, як виглядає ситуація з німецького погляду, а саме – вкрай загрозливою, і якими серйозними будуть наслідки у разі вторгнення Росії в Україну.
Перша велика розмова з Путіним, але не остання
А, по-друге, Шольц сподівається під час особистої бесіди краще зрозуміти цілі, які має Кремль, і визначити, чи існують взагалі можливості деескалації та шляхи повернення до прямого діалогу. На жодний конкретний результат за підсумками переговорів Шольца з Путіним у Берліні не розраховують. "Це буде не остання розмова з російським президентом на ці теми", - кажуть у відомстві федерального канцлера.
Партнери Німеччини по НАТО та Євросоюзу одностайно підтримують ідею щодо того, що у разі нападу на Україну неминуче будуть запроваджені "суттєві економічні санкції проти Росії", кажуть радники канцлера. За їхніми словами, "має сенс прямо заявити про це, наголосивши, що російській стороні доведеться мати справу з дуже великим ступенем згуртованості з цього приводу".
Водночас канцлер наполягатиме у Москві на відведенні від кордонів України масованих російських військ, які сприймаються як однозначна загроза. Проте це не скасовує готовності німецької сторони обговорювати тему як російської стурбованості за свою безпеку, так і європейської за свою.
Водночас, наголошують у Берліні, "мораторій на вступ України до НАТО не належить до нашого інструментарію". У НАТО діє правило "відчинених дверей", а крім того, існує і загальновизнаний – у тому числі Росією – принцип, за яким всі країни мають суверенне право приєднуватися до тих оборонних союзів, яких вважають за потрібне.
У середу, 16 лютого, війна?
Згідно з повідомленнями низки світових ЗМІ, американські спецслужби мають інформацію про те, що початок російської бойової операції проти України заплановано на середу, 16 лютого. Чи можна в такій ситуації розглядати візит Шольца до Києва та Москви як спробу в останній момент зупинити вже запущену військову машину?
На тлі таких тривожних повідомлень, візити Шольца і справді набувають особливого значення, "але, гадаю, не слід говорити, що це остання спроба (запобігти війні – ред.), це – нехай важливий – елемент інтенсивних дипломатичних зусиль", спрямованих на деескалацію ситуації, зазначив радник канцлера. І ці зусилля продовжуватимуться і після вечора у вівторок, якщо не на рівні лідерів країн, то у форматі переговорів між міністрами закордонних справ чи радників, вважають у Берліні.
Київ знову просить Німеччину про зброю
У Києві канцлера напевно знову проситимуть допомогти українській армії хоча б з оборонним озброєнням та оснащенням. Відомо, наприклад, що в українському списку, переданому німецькій стороні кілька днів тому, є зокрема прилади нічного бачення, радіолокатори, цифрові засоби зв'язку, техніка для розмінування.
"У цьому списку є те чи інше, про що можна було б подумати, - сказав радник канцлера на брифінгу в неділю. - Але це ще й питання наявності того чи іншого обладнання. На даний момент у Бундесверу немає нічого зайвого, на складах не припадають пилом тисячі непотрібних приладів нічного бачення, на вільному ринку вони теж не завжди доступні".
Отже, окрім політичної сторони справи, кажуть у відомстві федерального канцлера, питання часом упирається в логістику та дефіцит необхідного обладнання.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet