Фото: АР
Зустріч міністрів оборони країн НАТО
Що думають у НАТО про відведення військ РФ від кордонів України? Чи зберігається загроза війни та які перспективи членства України в НАТО? Репортаж DW із засідання міністрів оборони країн Альянсу.
Після кількох місяців нарощування військ біля кордонів України, Росія заявила про початок відведення частини солдатів і техніки. Але ні на Заході, ні в Києві поки цього не побачили. Напруження між Росією та Україною стало практично єдиною темою засідання міністрів оборони країни НАТО 16-17 лютого в Брюсселі, в якому взяв участь і глава оборонного відомства України Олексій Резніков.
Чи відводить Росія свої війська від кордонів України?
Одразу після заяв Росії про початок відведення, у НАТО заявили, що поки не побачили цього . Утім, миттєво відвести війська неможливо. Проте якщо у вівторок генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг говорив про обережний оптимізм з огляду на слова керівництва РФ про бажання вести дипломатичні переговори, то вже на підсумковій пресконференції у четвер він про оптимізм не згадав. "Попри твердження Москви, ми поки не побачили ознак відведення чи деескалації. Навпаки, виглядає так, що Росія продовжує нарощування", - зазначив він.
Міністр оборони США Ллойд Остін підтвердив, що "Росія продовжує нарощувати військову присутність уздовж кордонів України, включно і в Криму, в Білорусі та на Чорному морі". "Росія каже, що відводить деякі війська після завершення навчань. Але ми цього не бачимо. Навпаки, ми бачимо, що за останні кілька днів до понад 150 тисяч військових біля кордонів вони додали ще", - розповів він.
За словами Остіна, деякі з цих підрозділів ще наблизилися до українського кордону. Також вони здійснюють більше польотів бойових літаків і авіації підтримки. У США побачили, що РФ накопичує навіть запаси крові. "Не так давно я сам був солдатом. І я знаю, що такі речі не роблять без причини і їх тим більше не роблять, коли готуються зібратися та відправитися додому", - додав Остін.
НАТО: Росія перекидає війська по колу
Міністр оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт назвала "незначним" відведення російських військ. "Які саме війська відводяться? Чи є це військові частини, які би були потрібні для нападу? Ми будемо за цим уважно спостерігати. Не можна очікувати, що це відбудеться за кілька годин, але мають бути дії, які би можна було довести і які би свідчили про деескалацію", - заявила Ламбрехт у інтерв'ю DW.
"Той факт, що танк завантажили на потяг і повезли у якомусь напрямку, не означає відведення військ. Це не справжня деескалація, бо цю техніку постійно рухають по колу", - пояснив Столтенберг. Він додав, що хоча кількість військ РФ біля кордонів України то зростає, то знижується, загальна тенденція з весни минулого року зберігається на нарощування. "У них (Росії. - Ред.) є достатньо військ і техніки, щоб почати повномасштабне вторгнення в Україну з мінімальним часом сповіщення або взагалі без такого", - додав генсек.
Обстріли на Донбасі як привід для нападу?
Тим часом ситуація на Донбасі різко загострилася 17 лютого. Київ заявив про обстріли, зокрема з застосуванням артилерії, на кількох десятках напрямів. У Станиці Луганській ціллю обстрілів став дитсадок. Бойовики ж, у свою чергу, звинуватили в обстрілах українських військових.
Столтенберг відмовився детально коментувати окремі повідомлення, але зауважив: "Ми занепокоєні, що Росія намагається створити привід для збройного нападу на Україну".
НАТО й Україна закликають Росію до дипломатії
Міністри оборони Альянсу на засіданні зробили окрему заяву, де "найрішучіше" закликали Росію обрати шлях дипломатії та відвести війська від України. У НАТО готові говорити на всіх майданчиках, включно з Радою НАТО-Росія та ОБСЄ.
Що стосується перспективи членства України в НАТО, то на засіданні наголосили, що Альянс не може обговорювати вимогу відмовити Києву в праві прагнути стати його членом. Але при цьому деякі країни недвозначно натякають, що поки не планують приймати Україну. "Кожен має розуміти, що членство у НАТО передбачає певні передумови, що є процедура, яка потребує часу", - заявила Ламбрехт, додавши, що Україна поки не відповідає цим умовам.
Глава місії України при НАТО Наталія Галібаренко наголосила, що Київ прагне до дипломатичного вирішення. "Ніхто не хоче кровопролитної війни. Ми сподіваємося, що у Москві здоровий глузд візьме гору", - зазначила дипломатка. Через напружену ситуацію міністр Резніков не приїхав до Брюсселя, а підключився до засідання захищеним відеозв'язком. Тому з журналістами спілкувалася Галібаренко. Вона додала, що Україна готується до всіх варіантів, "навіть до найгіршого".
НАТО укріплює свій східний фланг у відповідь на дії Росії
Москва вимагає від США вивести свої війська з країн Східної Європи. "Пан Путін говорить, що не хоче сильного НАТО на своєму західному фланзі. Але саме цього він і домігся", - зауважив Остін. 16 лютого міністри оборони вирішили "розробити варіанти" подальшого посилення оборони НАТО. Ідеться про створення нових бойових груп у Центральній, Східній і Південно-Східній Європі.
Як відомо, у відповідь на анексію Росією українського Криму та початок війни на Донбасі, НАТО з 2016 року розмістило на ротаційній основі чотири бойові групи у країнах Балтії та Польщі - загалом близько 5000 солдатів. А у 2022-му, у відповідь на нарощування Росією військ біля кордонів України, цю присутність почали посилювати. На прохання Вільнюса, Німеччина відрядила до Литви понад 350 солдатів з близько 100 одиницями техніки. А США спрямували до Польщі більше 3000 військових.
Якими будуть нові підкріплення? Точно відомо лише про плани нової бойової групи в Румунії. Франція вже запропонувала очолити її. За словами Столтенберга, військові Альянсу представлять конкретні варіанти протягом тижнів. Однак Ламбрехт заявила, що не хоче поспішати з остаточним рішенням. Вона очікує, що його ухвалять на саміті НАТО в Мадриді у червні.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet