На тлі ескалації російсько-українського конфлікту прем'єр Естонії Кая Каллас поговорила з DW про допомогу Таллінна Києву, європейську перспективу для України та санкції проти Москви.
Кая Каллас очолила уряд Естонії наприкінці січня 2021 року. Глава Партії реформ стала першою жінкою на посаді прем'єр-міністра цієї балтійської країни. Вона – донька одного з творців Партії реформ, колишнього прем'єр-міністра Естонії та екс-члена Єврокомісії Сііма Калласа, була депутаткою Європейського парламенту, де входила до Альянсу лібералів та демократів за Європу. На полях Мюнхенської конференції з безпеки DW поговорила з прем'єром Естонії про загострення російсько-українського конфлікту, допомогу Таллінна Києву та санкції щодо Москви.
DW: Пані прем'єр-міністр, президент України Володимир Зеленський, виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції, сказав, що хоче, щоб санкції щодо Росії були застосовані зараз. Як Ви вважаєте, для цього вже настав час?
Кая Каллас: Насправді він сказав: якщо ви кажете, що напад (Росії на Україну – ред.) ось-ось станеться, то санкції потрібно запроваджувати вже зараз. Але він також визнав, що є різні точки зору. США кажуть, що атака ось-ось відбудеться, але Україна має інші розвідувальні дані. Отже, я його слова зрозуміла так: знаєте, якщо ви впевнені, що напад відбудеться, введіть санкції зараз, але оскільки такої впевненості немає, то зараз це не варіант.
Це особлива конференція. Про це сьогодні говорили багато хто з тих, хто виступав. Чим вона особлива для Вас? Ви відчуваєте, що Захід змінює своє ставлення до України та Росії?
Я думаю, що ця конференція відбувається у потрібний час через ситуацію з безпекою в Європі. Тому я вважаю, що дедалі більше і більше європейців бачать, що робить Росія, і дедалі більше занепокоєні цим. Так чи інакше, можливо, зараз менше наївності щодо Росії, і є дуже серйозне занепокоєння щодо України і того, що Росія там робить.
Поговоримо про Вашу країну: Естонія є членом НАТО. Наскільки безпечно Ви почуваєтеся?
Ми не бачимо жодної військової загрози на кордонах, і є частиною НАТО, а отже, ми маємо п'яту статтю (Північноатлантичного договору – ред.), згідно з якою напад на одного (члена НАТО – ред.) дорівнює нападу на всіх. Тож наші союзники на нашому боці. Однак якщо щось станеться в Україні, то точно зміниться загальна ситуація з безпекою не лише у країнах Балтії, а й у всій Європі, бо у Європі буде велика війна.
Естонія хотіла б поставити Україні старі німецькі гаубиці типу D30 часів комуністичної НДР. Німеччина зробити це не дає і каже, мовляв, ми досі думаємо. Що, на Вашу думку, станеться? Чи дасть Німеччина зелене світло Вашій країні на постачання цієї зброї Києву?
Офіційної відповіді на цей запит (від уряду Німеччини – ред.) ми не отримали. Ідуть консультації між міністерствами оборони. Але виходячи з публічних заяв, які ми чуємо, ми навряд чи отримаємо згоду на ці поставки. Тому Німеччина має визначитися зі своїми рішеннями та тим, як вони збираються допомогти Україні. Наше бажання полягає, зокрема, у тому, щоби надати Києву оборонну зброю.
Україна прагне отримати перспективу членства у Європейському Союзі. Тому президент Зеленський попросив роз'яснень щодо цього питання. Як Ви вважаєте, тепер Євросоюз піде на зближення з Україною і скаже нарешті: "Так, ви можете стати членом Євросоюзу"?
Коли відбувалися процеси нашого вступу до Європейського Союзу та НАТО, це завжди був рух у двох напрямках. Коли здавалося, що двері НАТО зачиняються, відчинялися європейські двері. Тож так, я б підтримала рішення дати Україні більш потужний європейський сигнал, сильнішу європейську відповідь.
Такі країни, як Ваша, країни Балтії, десятиліттями попереджали про можливу небезпеку, що походить від Росії, але у Західній Європі – у Німеччині чи у Франції – не слухали, списуючи це на Вашу особливу історію відносин з Росією. Ви зараз думаєте, що були тоді праві, а вони ні? І чи вважаєте Ви, що Ваш голос, голос країн Балтії, зараз краще чути у Західній Європі?
Я думаю, що так. У 2014 році ми теж бачили і говорили те, що бачимо, що Росія має намір напасти на Крим, і нас не почули. Але тепер, я гадаю, все по-іншому. Раніше нас вважали такими, знаєте, хто завжди говорить усілякі речі про Росію, і нам не вірили. А тепер дійсно люди кажуть, що ми мали рацію. Виходить, нас слухають. Наша єдність у НАТО і єдність у Європейському Союзі є дуже важливою для нас. І ми справді почуваємося рівноправними союзниками.
Ваша країна постачає до України зброю, зокрема протитанкові комплекси Javelin. Що ще Ви плануєте зробити – дати Києву більше зброї? І якщо так, то яку?
Ми вирішили допомогти Україні всіма можливими способами. Це і політична підтримка, яку ми надаємо на всіх рівнях, а також практична підтримка, наприклад, підтримка боротьби з кібератаками. А також бойова зброя, як Ви зазначили, системи Javelin. Але є й інші речі, такі як надання польових шпиталів спільно з Німеччиною тощо. Ну і, звісно, фінансова підтримка. Тому ми вирішили допомогти Україні всіма можливими способами, адже одного разу ми втратили свою незалежність і не хочемо, щоб це сталося з іншими країнами.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet