У Північного потоку-2 проблеми
Заморожування сертифікації газопроводу породжує питання про долю проекту, поставки в Європу, збитки Газпрому та його партнерів.
Прямим наслідком визнання Росією незалежності так званих "ДНР" і "ЛНР" стало заморожування Німеччиною процесу сертифікації російського газопроводу Північний потік-2.
Нова політична оцінка
Без сертифікації, наголосив глава німецького уряду під час прес-конференції в Берліні, газопровід не може бути запущений. Однак його заморожування не означає остаточної відмови Німеччини від Північного потоку-2. Це теж випливає з вибраних Олафом Шольцем формулювань. Але цілком очевидно, що для відновлення цього процесу будуть потрібні дуже вагомі аргументи, тим більше що кількість рішучих супротивників проекту, яких і так немало, тепер ще більше зросте.
Тому можна виходити з того, що повністю готовий до експлуатації газопровід тепер приречений щонайменше на тривалу бездіяльність. Олаф Шольц в інтерв'ю телекомпанії ARD заявив, що у нинішній ситуації нікому не радить робити ставки на відновлення сертифікації: "Поки що ми дуже далекі від цього".
Чисто технічно заморожування сертифікації, якою займалося Федеральне агентство мереж (Bundesnetzagentur, BNetzA), відбулося в рамках прописаної в німецькому адміністративному праві процедури. Її коротко можна описати так: канцлер доручив міністерству економіки та захисту клімату ФРН відкликати з цієї агенції документ, у якому давалася оцінка газопроводу з погляду енергетичної безпеки Німеччини. На підставі цього міністерського висновку BNetzA як регулятор ринку має зробити висновок про відповідність проекту законодавству ФРН, зокрема - антимонопольному.
Таким чином, агентство під час розгляду заявки газпромівської компанії Nord Stream 2 AG на визнання незалежним оператором транспортної інфраструктури керувалося юридичними міркуваннями. Тепер міністерство в ході повторного розгляду питання дасть політичну оцінку проекту.
А вона в силу обставин, що кардинально змінилися, може виявитися негативною. У всякому разі, глава міністерства та віце-канцлер ФРН Роберт Хабек, один із лідерів партії "зелених", в інтерв'ю ARD підкреслив: "Було б розумніше взагалі не будувати Північний потік-2".
Наявних газопроводів достатньо для забезпечення Німеччини газом
На поточному постачанні російським газом Німеччини та інших країн ЄС сам факт зупинення сертифікації Північного потоку-2 ніяк не позначиться. Газопровід будувався не для того, щоб постачати до Європи додаткові обсяги палива, його завдання полягає в тому, щоб стати поряд із Турецьким потоком альтернативним маршрутом доставки газу європейським споживачам в обхід України.
Наявної газотранспортної інфраструктури достатньо не тільки для виконання Газпромом всіх своїх зобов'язань за довгостроковими контрактами з клієнтами в ЄС, але і для істотного нарощування поставок на європейський спотовий ринок, чого російська держкомпанія зараз, однак, не робить.
Візьмемо саме Німеччину. Вона споживає на рік приблизно 100 млрд кубометрів природного газу, Газпром постачає приблизно 55 млрд куб. м. Для цього теоретично достатньо одного першого Північного потоку, що діє вже понад десять років: у нього саме така потужність, причому у 2021 році за двома його нитками вдалося прокачати навіть 59 млрд кубометрів.
А ще є прокладений у Німеччину через Білорусь та Польщу газопровід Ямал-Європа потужністю 33 млрд куб. м. на рік, а також газопровід Megal потужністю 22 млрд куб. м. Таким чином, наявних транспортних потужностей із запасом вистачило б для стовідсоткового задоволення нинішніх потреб Німеччини у природному газі поставками з Росії.
Прогноз Дмитра Медведєва про ціни у 2000 євро за тисячу кубометрів
До Чехії блакитне паливо з РФ надходить через Україну, Словаччину та Австрію, звідки воно прямує до інших країн ЄС, насамперед - до Італії. Газпром, згідно із чинним до кінця 2024 року договором, щорічно зобов'язаний прокачувати через українську газотранспортну систему 40 млрд кубометрів, проте її пропускна спроможність у напрямку Європи становить понад 140 млрд кубометрів, тому російська компанія завжди має можливість забронювати додаткові обсяги поставок.
На тлі цих численних транспортних можливостей незрозуміло, що саме мав на увазі колишній президент Росії, а нині заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв, коли наступним чином прокоментував зупинку сертифікації Північного потоку-2 у Twitter: "Ну що ж. Ласкаво просимо до нового світу, у якому вже скоро європейці платитимуть 2000 євро за тисячу кубів газу!".
Такий сценарій імовірний лише в тому випадку, якщо Росія повністю припинить або різко скоротить поставки газу до Європи, але це інша тема. До пандемії Газпром багато років успішно працював на своєму найважливішому експортному ринку в умовах взаємовигідних помірних цін без Північного потоку-2.
Як Газпром розплачується із п'ятьма європейськими фінансистами ПП-2?
Що ж стосується можливих фінансових втрат учасників замороженого проекту, то в будь-якому разі помилковим є твердження, що часто зустрічається в соціальних мережах, про "збитки Німеччини". Уряд ФРН не вкладав у будівництво Північного потоку-2 грошей платників податків.
З німецької сторони проект фінансували дві приватні енергетичні компанії - Wintershall Dea та Uniper. Разом із ними кошти надали австрійська OMV, французька Engie та британсько-нідерландська Shell. Усі вони виступили у ролі фінансових інвесторів, іншими словами - кредиторів російського державного концерну Газпром, який є стовідсотковим власником газопроводу та його оператора швейцарської фірми Nord Stream 2.
На яких конкретних умовах п'ять європейських фірм взяли на себе фінансування половини вартості прокладання газопроводу дном Балтійського моря, яке зазвичай оцінюють у 9-9,5 млрд євро, невідомо. Однак агентство Reuters цитує главу OMV Альфреда Штерна, який нещодавно заявив, що минулого року обслуговування кредиту почалося і компанія отримала перші гроші. Це дозволяє припустити, що Газпром зобов'язався повертати запозичені гроші незалежно від введення газопроводу в дію.
У всякому разі, прес-секретар OMV заявив 22 лютого, що компанія не бачить зараз сенсу списувати вкладені гроші. Глава Uniper Клаус-Дітер Маубах, у свою чергу, повідомив 23 лютого, що компанія вивчає зараз питання, чи знадобляться списання. Про них компанія задумалася ще півтора року тому.
Привертає увагу, що обидві компанії говорять про списання і жодним словом не згадують про можливість або намір вимагати компенсацій від уряду ФРН (і не робили цього раніше). Здається, що з описаної вище схемою заморожування сертифікації заперечувати те, що трапилося в судовому порядку, буде особливо складно, оскільки йдеться не про юридичне рішення регулятора, а про зміну політичної оцінки міністерства.