Росія веде війну з Україною, яка межує з країнами НАТО. Ризики прямого зіткнення військ РФ та Альянсу різко зросли, попередив в інтерв'ю DW експерт з безпеки Ульріх Кюн.
Росія продовжує вести масований наступ на Україну, ракетні удари завдаються навіть по об'єктах, розташованих неподалік українських кордонів з іншими країнами, включаючи держави-члени військового альянсу НАТО. Війна, яку російський президент Володимир Путін розпочав проти Києва, різко підвищила ризики прямого зіткнення військ РФ та Альянсу, і західній спільноті слід почати говорити про те, до чого вона готова, а до чого – ні, зазначив в інтерв'ю DW Ульріх Кюн, експерт з безпеки з Інституту з вивчення миру та політики безпеки в Гамбурзі (IFSH).
DW: На тлі нападу Росії на Україну ви закликали розпочати дебати щодо ризиків прямого зіткнення НАТО з Росією. Що ви мали на увазі?
Ульріх Кюн: Нині ми маємо справу з повномасштабною війною в Україні. Президент Путін, порушуючи цілу низку законів і принципів міжнародного права, здійснив напад на Україну. Це означає, що вже найближчими годинами чи днями російські та білоруські війська опиняться біля кордонів НАТО. Тобто, біля кордонів Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. Це означає ризик виникнення ненавмисної ескалації.
Слід нагадати, що президент США Джо Байден та інші лідери країн НАТО ясно заявили, що не надсилатимуть війська Альянсу в Україну. Україна – не член НАТО. Але були заяви західних діячів і про те, що в разі такого нападу Росії в Україну поставлятиметься зброя, що українських військовослужбовців тренуватимуть на території країн НАТО, а потім відправлятимуть до України. І на цьому тлі я бачу упродовж найближчих днів, тижнів і місяців цілком реальну загрозу військової ескалації у відносинах між НАТО та Росією.
Ви можете навести приклади. Як таке могло б статися?
Прикладів багато. Я назвав би три можливі сценарії. За наявною інформацією, Росія досить швидко досягла панування у повітрі. Це означає, що в повітряному просторі України зараз літають і активно діють російські бойові літаки і, ймовірно, будуть продовжувати атакувати наземні цілі. І я побоююся, що ось у такій фазі активних бойових дій, коли пілоти діють в умовах сильного стресу, російські літаки можуть випадково порушити повітряний простір країн НАТО.
Таке в минулому траплялося не раз – навмисно чи ненавмисно, але не в умовах війни, що триває. У такому разі в повітря зазвичай піднімаються літаки НАТО і ескортують літаки, які вторглися, зі свого повітряного простору. І я не впевнений, що у нинішній напруженій ситуації російські пілоти відреагують адекватно. Не виключено, що такий ескорт вони сприймуть як ворожі дії, що призведе до повітряного бою.
Ще один можливий сценарій: уряди деяких західних країн пропонують нарощувати постачання в Україну озброєнь, зокрема важких. Але їх треба туди якось доставити. Повітрям не вийде, адже там панує Росія. Отже, треба буде намагатися доставити озброєння в Україну суходолом через кордон, який, швидше за все, вже дуже скоро може контролювати Росія. Там також можуть статися зіткнення, якщо російська сторона спробує ці поставки не допустити.
Нарешті, третій сценарій – навчання українських солдатів або ополченців найближчими тижнями, місяцями чи навіть роками. Адже їх теж треба перевозити через кордон. У таких випадках також можуть виникнути збройні сутички між російськими та натовськими військовослужбовцями.
Росія натякнула на можливість застосування ядерної зброї у тому випадку, якщо хтось надумає надати Україні військову допомогу. Наскільки реалістичною є така загроза?
Я серйозно ставлюся до погрози Володимира Путіна. Ми й у минулому чули такі неприйнятні ядерні погрози, зокрема, у зв'язку з незаконною анексією Криму у 2014 році. Тому мене не дивує, що в актуальній ситуації така погроза лунає знову. Це показує, що Володимир Путін розуміє, що у цій грі треба нагадати західним країнам, що Росія – держава з ядерною зброєю і в крайньому разі готова йти до кінця.
Але я сподіваюся, що російська сторона, зокрема російський президент, діють досить раціонально, оскільки застосування ядерної зброї змінило б усе, світ опинився б на порозі ядерної війни. Думаю, всі хочуть цьому запобігти. Але якщо ще раз спокійно послухати промову Путіна, з якою він виступив 21 лютого, то виникають сумніви щодо раціональності російського правителя.
Чи можуть поділяти таку думку і в НАТО і, наприклад, щоб уникнути ядерної війни, припинити допомогу Україні?
Я не знаю, як поведеться НАТО найближчими днями щодо поставок зброї чи тренування українських військовослужбовців. Найважливішим мені видаються дві речі. Перше: країни НАТО повинні проводити дуже тісні консультації та діяти узгоджено. Найгірше, що могло б бути, це відсутність консенсусу в рамках НАТО, і що окремі країни, наприклад, Польща чи інші, поспішають діяти, перш ніж союзники з ними погодяться.
А по-друге, НАТО потребує внутрішнього, добре налагодженого процесу для консультацій на випадок ненавмисних ситуацій. Треба для себе вирішити, чому саме слід запобігти, який ризик можна вважати терпимим, а на який іти не можна. Це не обов'язково робити публічно. Але я вважаю, що НАТО має серйозно ставитися до такої загрози.
Як ви вважаєте, а Росія боїться прямого зіткнення з НАТО?
Я думаю, президент Путін розуміє, хто визначає тон у НАТО – це США, і знає, що США не бояться конфліктувати. Тому я думаю, що Росія не буде навмисно вести справу до ескалації конфлікту з НАТО. Зокрема, не буде, на мою думку, якоїсь військової операції проти країн Балтії. Інакше виглядала б ситуація, якщо виключити США із цього рівняння. Європейці надто розділені і у військовому відношенні не здатні та не готові діяти у такому сценарії проти Москви.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet