RU
 

Військовий аналітик: Путін з Україною, схоже, припустився стратегічної помилкиСюжет

Текст: ,  27 лютого 2022, 18:25
0
13947
Військовий аналітик: Путін з Україною, схоже, припустився стратегічної помилки
Фото: AFP
Українські солдати у Києві, 26 лютого

Триває війна Росії проти України. Путін зробив ставку на бліцкриг, але Кремлю не вдається швидко досягти своєї мети, вважає офіцер Бундесверу у відставці.

Росія продовжує масштабний наступ на Україну. Київ досі витримав атаки з боку російських військ і перебуває під контролем української влади. Легкого та швидкого просування в армії РФ не вийшло, Путін пішов на великий ризик, і, схоже, стратегічно прорахувався, висловив в інтерв'ю DW свою думку полковник Бундесверу у відставці та військовий експерт берлінського Фонду "Наука та політика" (SWP) Вольфґанґ Ріхтер.

Стратегічна мета військової операції російського керівництва на чолі з Володимиром Путіним здається Вольфґанґу Ріхтеру однозначною - зміна політичного керівництва країни, і саме тому основний удар націлений на Київ. Для досягнення своїх цілей Путін не став у перші ж години та дні наступу використовувати всі накопичені сили на кордонах з Україною, що Ріхтер пояснює надією на слабкість оборони України.

Ймовірно, Путін мав хибне уявлення про Україну

"Путін, напевно, зробив ставку на якогось роду бліцкриг. Ймовірно, він мав абсолютно хибне уявлення про Україну. Розрахунок був на швидке просування невеликих батальйонних тактичних груп, які створять розриви в оборонних лініях і дозволять оточити частини ЗСУ, які швидко здадуться, і хвиля розпачу і безнадії захопить решту частин", - аналізує полковник Бундесверу у відставці.

Але початковий план, схоже, не вдається реалізувати. "Бліцкріг втрачає свій характер на третій день", - зауважив Вольфґанґ Ріхтер. Як ілюстрацію він наводить висадку військових десантників у розташованому поруч із Києвом аеропорту Гостомель, які, на думку військового аналітика, зіштовхнулися із серйозними проблемами і змушені були чекати на підкріплення з Росії.

Армія РФ на межі можливостей?

Армія РФ може наростити кількість залучених у наступі на Україну сил, але Ріхтер вважає, що нарощування не становитиме більше, ніж ті 150 тисяч солдатів, що вже накопичено біля кордонів України. "Якщо подивитися на ті сухопутні війська, що Росія розмістила біля кордонів України, то це вже половина всіх наявних у неї в розпорядженні військ, якщо не брати до уваги ВПС, ВМС, ракетні війська стратегічного значення та інші", - додав Вольфґанґ Ріхтер. Він закликав врахувати, що частину сухопутних військ РФ довелося залишити по периметру кордонів РФ, а також на військових базах, наприклад, у Центральній Азії.

Наступ на Україну ведеться на межі стратегічних можливостей армії РФ, вважає відставний офіцер. "Використання більш масованих ударів з повітря або наземних ударів можливе, але означатиме збільшення, причому різке, числа жертв, що зробить ще очевиднішим не тільки зовні, а й усередині самої Росії жахливо високу ціну цієї військової операції", - зауважив аналітик. Якщо зібрати всі ризики, то, схоже, російський лідер припустився стратегічної помилки, підсумував Ріхтер.

Захист великих міст

Співвідношення сил російської та української армії, яке більшість аналітиків оцінювали як нерівне на користь Росії, з часом може виявитися не обов'язково на користь РФ - з кожним наступним днем ​​війни, каже німецький військовий аналітик. Так, скупчення 150 тисяч російських солдатів виглядає вражаючим, але це слід порівнювати з активним складом ЗСУ, який становить 255 тисяч людей, зауважив Вольфґанґ Ріхтер. У Росії є перевага в повітрі, але вона виявилася не такою вирішальною, як прогнозували експерти. Та кількість літаків, що є у ЗСУ, не може протистояти ВПС РФ, але вирішальний момент - це захист міст і малих населених пунктів, вважає Ріхтер. "Якщо розпочнуться затяжні бої, а до цього все йде, то в міських боях перевага у повітрі не матиме такого значення", - відзначає він.

Київ продовжує тримати оборону, 27 лютого

Українські війська показують серйозний та запеклий опір, що сильно контрастує з моральним станом ЗСУ у 2014 році, коли частина військ просто відмовилася захищатися, а дехто навіть перейшов на бік РФ, наприклад, у Криму, аналізує Ріхтер. Особливого захоплення, на його думку, заслуговує позиція українського президента Володимира Зеленського. "Зеленський хоче залишатися у Києві та разом зі своїми співгромадянами боротися за свою країну і готовий у разі поразки пожертвувати собою. Це історична подія і надасть величезного значення для зміцнення української ідентичності", - упевнений аналітик SWP.

Постачання зброї Україні можуть змінити характер війни

Фактором, який може змінити та затягнути хід протистояння, Вольфґанґ Ріхтер вважає постачання озброєнь української армії з боку країн - членів НАТО. Про рішення терміново поставити озброєння для захисту України протягом 26 лютого оголосили одразу кілька країн ЄС - Нідерланди, Чехія та Німеччина. "Чи вирішать ці поставки результат війни - це інше питання. Але якщо Росія не досягне швидко своєї мети, то це буде стратегічний провал у всіх сенсах", - аналізує Ріхтер.

Навіть якщо впаде Київ, це ще не означатиме перемоги РФ і не вирішить ані військових, ані політичних завдань Путіна, упевнений аналітик берлінського фонду SWP Ріхтер. "Навіть якщо вдасться встановити якесь проросійське керівництво, то я впевнений, що нинішня влада в Києві, напевно, призначила тіньовий кабінет, який візьме на себе управління країною і подальший опір, який може продовжуватися із заходу України", - вважає Вольфґанґ Ріхтер.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Війна Росії з Україною
Уряд Італії підтримав продовження допомоги Києву
Дрони атакували російський аеродром Міллерово
З російського полону повернули тіла 184 українців - правозахисники
Держава скерує понад 2,1 млрд на харчування оборонців у медзакладах
СюжетВторгнення Росії в Україну. Онлайн
СПЕЦТЕМА: Війна Росії з Україною
ТЕГИ: НАТОПутинРосіянападение
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі