НАТО не втручається безпосередньо у війну на боці України. Але що робити, якщо гуманітарна ситуація стане нестерпною? Як зважити ризики невтручання проти ризику ядерної ескалації: думки експертів із безпеки.
Війна Росії проти України переходить у нову фазу: спроба швидкого захоплення сусідньої країни провалилася, і спостерігачі не відкидають тепер затяжних військових дій зі спробою облоги найбільших українських міст, Харкова та Києва. Судячи з останніх свідчень бомбардувань центру Харкова, можна говорити про безпосередню підготовку та спроби облоги.
Якщо на російсько-українських переговорах 3 березня не вдасться добитися негайного припинення вогню, то подальший перебіг війни загрожує її перетворенням на ще більшу гуманітарну катастрофу, ніж є зараз, з тисячами нових жертв серед мирного населення України.
На цьому фоні тиск на лідерів західного світу лише зростатиме - із закликами та вимогами посилити допомогу Україні, упевнений кадровий британський дипломат та колишній посол Великобританії при НАТО Адам Томсон.
"Гуманітарна катастрофа вже відбувається, понад півмільйона людей виявилися біженцями (більше мільйона, за даними УВКБ ООН. - Ред.). Атаки та подальші жертви серед мирного населення України неймовірно підвищать тиск на країни Заходу для того, щоб шукати додаткові засоби реагування на російське вторгнення ".
"Зіткнення РФ і НАТО виключено, інші налаштування відкриті"
Але які засоби? Багато країн Заходу після початку російського вторгнення в Україну ухвалили рішення про постачання оборонних озброєнь Києву.
Цей факт сам по собі може бути розцінений Москвою як втручання у конфлікт, у відповідь на яке Москва відкрито пригрозила застосувати атомну зброю, нагадав незалежний експерт, директор проекту "Стратегічне ядерне озброєння Росії" Павло Подвиг із Женеви.
"Ми можемо обговорювати, що є чи не є втручання на підставі якихось документів, правил і так далі, але рішення прийматиме абсолютно конкретна людина. Поки що постачання якихось озброєнь в Україну Росія не називає втручанням", - зауважив Павло Подвиг.
Чи змусять загрози застосування ядерної зброї країни Заходу байдуже дивитися, як російські бомби падають на цивільні об'єкти та мирне населення України?
Або, як написав у Twitter відомий американський журналіст Річард Енгел, коментуючи повідомлення про велику колону військової техніки РФ на шляху до Києва: "США/НАТО, ймовірно, могли б зруйнувати її. Але це означало б пряме втручання проти Росії і означало б ризикувати всім. Чи буде Захід мовчки дивитись, як вона рухається?
Ні, впевнений Джеймс Кемерон, який займається вивченням контролю за озброєннями в Європі в університеті Осло.
"Вибір не стоїть між тим, щоб нічого не робити або ризикувати прямим зіткненням з РФ. Вибір полягає в тому, щоб робити дипломатичні зусилля, підкріплені санкційними заходами та за допомогою ООН сприяти захисту мирного населення та евакуювати їх з районів, що зазнають атак. Ми повинні засуджувати дії російського керівництва, як це тільки можливо", - говорить Кемерон.
Країни Заходу нарощують постачання озброєнь останніми днями, і хоча ці кроки підвищують ризики зіткнень між НАТО і РФ, але це той мінімум, на який готові західні лідери, враховуючи загрозу навіть для тих цінностей, у які на Заході вірять, каже Адам Томсон.
Пряме військове зіткнення між сторонами має бути виключено, але решта шляхів допомоги буде відкрито, упевнений він. Крім перерахованих способів, ще не вичерпано дипломатичних засобів, упевнений британський дипломат.
Крім російсько-українських переговорів, досі не було міжнародних ініціатив із закликами до негайного припинення вогню, щоб зупинити жахливу наступну фазу війни, каже Томсон, закликавши до появи такої ініціативи.
Безпольотної зони над Україною не буде. А повітряний міст до Києва?
В експертних колах обговорюються заклики української сторони створити безпольотну зону над Україною, але опитані DW аналітики впевнені, що на такий захід не підуть країни Заходу.
Навіть якщо це і "виглядає правильним кроком, але такий режим означатиме пряме зіткнення з російськими повітряними силами – з непередбачуваними наслідками", попереджає Павло Подвиг.
Якщо створення безпольотної зони неможливе, чи можуть країни, які допомагають Україні, організувати повітряний міст для надання гуманітарної допомоги владі у Києві – за аналогією з Берлінським повітряним мостом 1948 року? Реалізація цієї ідеї можлива, але ніхто не може наперед прорахувати ризики, упевнений Подвиг.
"Потрібна і сміливість з боку людей, які прийматимуть такі рішення, і гранична обережність", - каже незалежний експерт із ядерної зброї. Зі свого боку, Джеймс Кемерон висловився скептично, зазначивши, що досвід 1948 мало що може дати в нинішній ситуації.
Тоді радянські війська не стали нападати на літаки союзників, але на той момент СРСР ще не був ядерною державою, нагадав Кемерон.
Дискусій щодо створення повітряного мосту для надання гуманітарної допомоги Україні Адам Томсон, за його словами, у західних столицях не чув, але додав, що "в новому світі було б неправильно щось виключати".
У будь-якому випадку, додав ветеран британської дипломатії, продовження російської агресії підвищить тиск на західні уряди для надання більш активної допомоги та посилить напруженість між НАТО і РФ, навіть якщо обидві сторони не переходитимуть через зазначену в діалозі одна з одною "червону межу" у цьому конфлікті, впевнений Томсон.
"Останнім досягненням Кремля", як іронічно зауважив британський дипломат, він вважає "немислиму раніше готовність" багатьох західних країн надавати всіляку підтримку українському опору, тобто, по суті, партизанський рух.
"Київ, можливо, втримати не вдасться, і війна може принести ще тисячі нових жертв, але цілком очевидно, що українці продовжуватимуть битися і що Захід допомагатиме їм. Це буде не як у Сирії, коли Захід пішов. Це, швидше, буде схоже на Афганістан (час інтервенції туди СРСР. - Ред.)", - припустив Адам Томсон.
Вихід із ситуації, він же – сценарій ескалації з боку РФ?
Будь-які можливі сценарії допомоги Україні з боку Заходу не можуть виключити подальшу ескалацію з боку Росії.
У цьому аспекті опитаних DW експертів з безпеки турбують, насамперед, публічні погрози з Кремля застосувати ядерну зброю. Ризик ядерної ескалації з боку РФ зараз не слід вважати високим, але навіть незначне підвищення ризиків має значення, кажуть аналітики.
У світлі того, що Росія все глибше вплутується у військові дії в Україні, експерти закликають подумати про те, щоб знайти рішення, з яким могли б примиритися сторони.
Не тільки пряме військове зіткнення з Росією має бути червоною рискою для західного світу, а й таке посилення економічного тиску, що призведе до колапсу російської економіки, - "такою, що вона безпосередньо загрожуватиме виживанню путінського режиму".
Це дуже небезпечна ситуація з незрозумілими перспективами", попереджає Кемерон. Він обмовився, що він виступає за "дозоване" збереження чи підвищення економічного тиску на Росію за агресію в Україні.
"Дуже важливо не заганяти ситуацію в кут, з якого виходу немає. Інакше ескалація може завести дуже далеко", – попереджає Павло Подвиг. Навіть якщо всі сторони поводяться обережно, ризики випадкової ескалації з використанням ядерного арсеналу – неправильно зрозумілі кроки чи наміри – залишаються, каже він.
"Ми опиняємося одразу у двох найгірших зі світів - з одного боку, ядерна зброя нікого не захищає, якщо ви стикаєтеся з ядерною державою, і водночас наявність ядерної зброї дає певним державам можливість здійснювати таку політику", - резюмував Подвиг.
"Ми маємо добре подумати над тим, які ми могли б запропонувати шляхи виходу для російського військового істеблішменту та російського президента. Навіть якщо у нас немає жодних свідчень того, що вони у таких варіантах зацікавлені, і можливо, досі живуть в інформаційному міхурі, який змусив їх зробити цей жахливий крок", - говорить Адам Томсон.
За його словами, у країн Заходу "мають бути пряник і батіг. Але пряник теж важливий".
Але сигналів готовності до переговорів британський дипломат не бачить і боїться подальшої ескалації з боку Росії.
За його словами, у разі затягування війни в Україні західні розвідки вважають ймовірною "так звану горизонтальну ескалацію, тобто спроби РФ спровокувати хаос і кризу в інших країнах - Молдові, Грузії, країнах, розташованих на західних Балканах або там, де активна група Вагнера".
На думку Томсона, у російського керівництва в ситуації, що склалася, залишився "обмежений вибір варіантів". "Один із них – припинити постачання енергоресурсів до Європи, але, за останніми оцінками, Європа це може пережити. Інший варіант – спробувати посіяти хаос ще десь.
Застосувати тактичну ядерну зброю як жест розпачу теж, напевно, можна вважати опцією. Але особисто я не думаю, що він (Володимир Путін. – Ред.) на це піде, хоч і погрожує. Причину я бачу в наслідках для відносин із КНР, від якої тепер майбутнє Росії повністю залежить протягом найближчого десятиліття або навіть більше", - підсумував Адам Томсон.