В Україні створено білоруську роту територіальної оборони. Чому білоруси йдуть на війну у сусідній країні? DW поговорила із кількома добровольцями.
З перших днів вторгнення Росії до України на боці Києва воюють добровольці з Білорусі. Дехто з них увійшов до складу першої білоруської роти територіальної оборони при батальйоні "Азов" Нацгвардії МВС. DW зібрала кілька історій.
Колишній весляр: Не можу залишатися осторонь
"Я люблю Україну, моя дружина, чемпіонка та рекордсменка світу з академічного веслування, фіналістка Олімпійських ігор Олена Бурак, - мешканка Миколаєва. 24 лютого вона прокинулася від вибухів - бомбили місцевий аеродром. Я був у Нью-Йорку, отримав від неї повідомлення, побачив, що відбувається, і вирішив, що полечу захищати Україну. Обов'язок кожного чоловіка захищати свою сім'ю, свій дім", - каже колишній весляр Павло Шурмей, який виступав за Білорусь на двох Олімпіадах.
Павло Шурма зі своєю дружиною
Він зізнається, що ніколи не мав ілюзій щодо режиму Лукашенка. "У тому, що зараз відбувається в Білорусі, - що зараз там при владі Лукашенко, у тому, що зараз відбувається у Росії, що там при владі Путін, - винні ми, білоруси та росіяни. Ми не зробили все, що могли, щоб ситуація не дійшла до такої гарячої фази", - нарікає Шурмей.
На момент розмови з DW він перебував у Варшаві, де зустрівся з дружиною та готувався вирушити до України як доброволець. "На дружині - її мама, хрещениця, подруга. Вона вивезла їх з Миколаєва. Якби не вони, Олена залишилася б у рідному місті і чим могла б допомагала. Я б її зрозумів, вона теж розуміє моє бажання допомогти Україні, я не можу залишатися осторонь, - ділиться своїми думками Шурмей. - До Варшави прибувають білоруські добровольці, які хочуть взяти участь у захисті України від російської агресії. Зараз вирішуються організаційні питання, готуємось до відправки".
У Варшаві працює Центр допомоги білоруським добровольцям
У Варшаві відкрився Центр допомоги білоруським волонтерам, які бажають поїхати до України. За словами його керівника Павла Кухто, з перших днів війни велика кількість білорусів вирішили стати на захист України, але самостійно дістатися туди не могли: "Ми вирішили створити центр, де приймаємо добровольців, допомагаємо їм у перетині кордону, також збираємо амуніцію, волонтерську допомогу, гроші для відправлення хлопцям в Україну. Людей дуже багато, рахунок іде на сотні, може, до тисячі".
В Україні добровольці приєднуються до білоруської роти територіальної оборони, сформованої при батальйоні "Азов" Національної гвардії МВС. Вона бере участь у обороні Києва. Кухто не відкидає, що з часом білоруські підрозділи можуть бути сформовані і для захисту інших регіонів.
Сам він теж планував поїхати в Україну, але поки що залишається у Варшаві допомагати добровольцям: "Я борюся за територіальну цілісність України з 2016 року. Усі білоруси, які там були, боролися не лише за свободу України, а й за свободу Білорусі". У білорусів, які зараз туди їдуть, така сама мотивація, каже Павло Кухто.
Тим часом 4 березня в Україні загинув перший білорус-доброволець. Це 27-річний Ілля Хренов (позивний "Литвин"). Він був поранений у бою за Бучу, неподалік Києва, прооперований, але врятувати його життя так і не вдалося.
Алесь Стрельцов: 12-15 годин на КПП, але в піднесеному настрої
До захисту Києва приєднався і громадський діяч Алесь Стрельцов, який незадовго до війни залишив країну через політичне переслідування в Білорусі. "Я щойно поїхав від режиму Лукашенка, а в Києві трапилося таке лихо. Чесно кажучи, я не вірив у можливість цієї війни. Перші два-три дні були шоком, потім зв'язався з нашими білорусами в "Азові", спочатку привозив продукти, воду був волонтером, потім пішов у територіальну оборону", - розповідає волонтер.
І зізнається, що ніколи раніше не тримав у руках зброї, не проходив жодної військової підготовки, єдине - перед війною, щоб позбутися психологічної травми через міграцію, щодня проходив Києвом близько десяти кілометрів.
"Коли дві ночі стоїш на блокпосту по 12-15 годин, це фізично важко. Руки та ноги відвалюються, але настрій бадьорий. Якщо у всього суспільства є єдність, це запорука непереможності, - зазначає Стрельцов. - У нас дуже сильні позиції. Якщо Київ спробують штурмувати, він стане для Путіна Сталінградом.
В Україні може бути сформований білоруський батальйон
У складі білоруської роти в Україні воюють представники спортивно-патріотичної організації "Білий легіон". Здебільшого це члени організації, які перебували в Україні на початку війни. Керівник "Білого легіону" Сергій Бульба не приховує, що інколи українці з підозрою ставляться до білоруських добровольців, адже сьогодні Білорусь вони сприймають як країну-агресора.
"У 2014 році, коли ми везли ліки на фронт й українці бачили наші білоруські паспорти, вони сяяли від радощів. Нещодавно мер Житомира емоційно заявив по телебаченню, що білоруси - вороги. Ми до нього пішли, пояснили, що Білорусь та білорусів не можна ототожнювати з Лукашенком. Після розмови він сказав, що готовий дати згоду на створення згодом білоруського батальйону", - розповідає Бульба.
За його словами, білоруські військові не хочуть воювати з Україною і, у разі прямого вступу Білорусі у війну, почнуть масово переходити на бік України: "Лукашенко це чудово розуміє. Коли ми тут оголосили, що з цих людей буде сформовано білоруський визвольний легіон, цей сигнал одразу ж почули в Мінську. Він (Лукашенко. - Ред.) лягає кістками перед Путіним, щоб не вводити білорусів в Україну". За словами Бульби, ще до війни "ми порушували питання перед Генштабом України та СБУ, щоб білоруські військові, якщо їх змусять воювати проти України, могли підрозділами переходити на її бік. Це був би потужний політичний крок".
Тим часом лідерка демократичних сил Білорусі Світлана Тихановська днями оголосила антивоєнну мобілізацію. Її суть прописана в Маніфесті антивоєнного руху, один із пунктів якого стосується формування білоруського корпусу добровольців, які готові захищати українські міста, бути лікарями та логістами на боці України.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet