Фото: АР
Зруйнована вулиця Маріуполя, 10 березня
Санкції, постачання зброї, іноземні добровольці - до війни РФ проти України на боці Києва опосередковано залучено багато країн. Експерти про те, до чого це може призвести.
За два тижні після нападу Росії на Україну - Київ протистоїть агресору. Україну так чи інакше підтримує більшість країн світу. За резолюцію Генасамблеї ООН із засудженням агресії РФ 2 березня проголосувала 141 із 193 держав. До воєнного конфлікту вже опосередковано долучилося багато країн, левова частка з них - на боці українського уряду. Йдеться і про постачання Україні зброї з країн Заходу, зокрема і з Німеччини, й нові економічні санкції проти Росії, і участь у збройному протистоянні іноземних бійців, яких офіційно запросив Київ, створивши інтернаціональний легіон.
Коли війна стає "світовою"
Попередження про загрозу Третьої світової війни дедалі частіше зустрічаються у західних ЗМІ та супроводжуються знаком питання. Більшість експертів, зокрема й ті, з ким поспілкувалася DW, вважають, що про це не йдеться. "Будь-який конфлікт має міжнародну складову, вже сам факт засудження війни в Генасамблеї ООН, де представник Кенії дав урок історії президентові РФ Володимиру Путіну, говорить багато про що", - зазначив Матьє Булег, експерт британського аналітичного центру Chatham House. За його словами, нинішній конфлікт не є Третьою світовою війною, і країни Заходу зі зрозумілих причин намагаються її уникнути: "Ні Франція, ні Великобританія не оголосять війну Росії, якщо не станеться непередбаченої ескалації".
Професорка Анґеліка Нусберґер, експертка із східноєвропейського права в Кельнському університеті, а в минулому - суддя Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) - також не вважає, що війна в Україні вже стала "світовою": "Це війна двох держав на підставі нападу Росії на Україну, що не стосується інших держав, хоча риторично президент РФ Володимир Путін у своїх виступах опосередковано сприймає Захід та НАТО як супротивників".
"Немає юридичного поняття, за яким, скажімо, участь п'яти країн ще не вважалася би світовою війною, а якоїсь більшої кількості - вже була б такою", - пояснює Нусберґер. За її словами, по суті, війна стала б світовою у тому випадку, якби в ній брали участь великі держави, використовуючи свої збройні сили: "Цього можна було би побоюватися, якби дійшло до конфронтації РФ із НАТО".
Чи є санкції оголошенням війни
Експерти не згодні з президентом Росії Путіним, який сказав, що санкції країн Заходу проти його країни "подібні до оголошення війни", хоча і додав, що "поки до цього не дійшло". "Це свідчить про повну зневагу до встановлених механізмів стримування, - каже Булег. - Якщо Росія вважає за краще інтерпретувати санкції як акт війни - це її справа".
"Санкції не є оголошенням війни, - зазначає Анґеліка Нусберґер. - Це реакція на порушення міжнародного права, а саме Статуту ООН, який забороняє насильство". За її словами, в основі цього лежить правове уявлення про те, що відповіддю на порушення одного договору Статуту ООН може бути розрив інших договорів, у даному випадку - економічних. "Тому це - не оголошення війни".
Що важливо під час постачання зброї Україні
А як інтерпретувати постачання зброї Україні країнами Заходу та участь громадян деяких держав у боях на боці Києва? Чи є це нехай опосередкованою, але участю у війні? "Постачання зброї здійснюються по всьому світу, - каже Анґеліка Нусберґер. - Це дії щодо підтримки української сторони, покликані допомогти їй захищатися". За словами експертки, для міжнародного права вирішальним є атрибуція, той факт, що рішення щодо застосування зброї чи бійців приймає інша сторона (Київ. - Ред.). За її словами, це стосується і бойових літаків, постачання яких від країн НАТО поки що безуспішно добивається Україна.
Матьє Булег вважає, що такі поставки не лише можливі, а й необхідні. "Це штучна відмінність. Ми самі вигадали щось на зразок особистого бар'єру, обмеження західної допомоги, говорячи, що, мовляв, про винищувачі й мови бути не може, оскільки це може спричинити надто різку реакцію Кремля і є ризик ескалації, - каже експерт Chatham House. - Але звідки ми знаємо, якщо ми не спробували?"
Булег пропонує поетапний підхід у постачанні зброї, який супроводжувався би поясненнями, що це "не оголошення війни, а дії добровільної коаліції щодо підтримки України, яка себе захищає". За його словами, межею, яку не перейде Захід, буде пряме відправлення військових до України.
Булег впевнений, що Захід завжди може робити для Києва більше: "У той момент, коли ми скажемо, що зробили все, що могли, ми програємо".
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet