Фото: dpa
Уряд ФРН гальмує у питанні запровадження ембарго на експорт енергоносіїв з РФ
Цього тижня ЄС планує запровадити п'ятий пакет санкцій проти Росії за розв'язану нею війну проти України. Але поки не буде зупинено імпорт енергоносіїв з РФ, у Європи лишається небагато простору для дій.
Фотографії великої кількості вбитих цивільних у Бучі на Київщині, тіла яких виявили після відступу російських військ, поставили країни Заходу перед непростим вибором. З одного боку, не можна залишати непокараними воєнні злочини, вочевидь, скоєні солдатами РФ, а з іншого боку, Захід хоче уникнути прямої військової підтримки України, щоб не стати таким чином воюючою стороною у війні проти РФ.
Тому було анонсовано посилення економічних та фінансових санкцій проти Росії. "У найближчі дні ми разом з союзниками схвалимо подальші заходи. Президент Путін та ті, хто його підтримує, відчують на собі наслідки", - пообіцяв 3 квітня канцлер Німеччини Олаф Шольц.
У рамках уже запроваджених санкцій було заморожено закордонні рахунки Путіна та багатьох наближених до нього осіб, запроваджено заборону експорту до РФ низки товарів, зокрема, високих технологій, виключено низку російських банків з міжнародної системи банківських розрахунків, закрито європейські порти для кораблів з РФ, а повітряний простір - для російських літаків.
Які ж ще можливості для запровадження подальших санкцій залишилися у Заходу? І наскільки ефективним було б їх запровадження?
Запровадити нові санкції - "вкрай важко"
"На даний момент залишається відносно небагато простору (для нових санкцій. - Ред.)", - вважає директор Атлантичної академії федеральної землі Рейнланд-Пфальц Давід Зіраков. За його словами, "буде вкрай важко запровадити наступні санкції, які б не вдарили сильно по самих країнах, які їх запровадять, тобто по Заходу і особливо Німеччині". Насамперед у цьому зв'язку йдеться про газові постачання, додав експерт.
Щодо ймовірного призупинення імпорту газу з РФ, то німецький уряд всередині Євросоюзу вважається тією стороною, яка у цьому питанні тисне на гальма. Три країни Балтії - Естонія, Литва та Латвія - з 1 квітня вже повністю припинили імпорт газу з РФ. На даний момент вони покривають власні потреби у газі завдяки резервам у Латвії, а у травні має запрацювати газопровід GIPL, що з'єднає газотранспортні системи Польщі та Литви. Для Німеччини ж порядок дій протилежний: спочатку уряд прагне забезпечити у довгостроковій перспективі альтернативні газові поставки, а вже після цього - припинити поставки з Росії.
Застерігають щодо запровадження санкцій проти російського газового сектора й представники німецької хімічної промисловості. "Кожна кіловат-година, кожен кубометр природного газу, яких забракне хімічній промисловості, знизить відповідно й виробництво на інших підприємствах", - попереджає представник німецького Об'єднання хімічної промисловості (VCI) Йорґ Ротермемль. Без достатньої кількості газу буде нестача клею, лаку, фарби, а також добрив, які необхідні для сільського господарства та, відповідно, для виробництва харчових продуктів, додав він.
Санкції проти "Газпромбанку"?
Центральну роль в організації поставок енергоносіїв відіграють фінансові інституції, у даному випадку - "Газпромбанк". Великобританія запровадила щодо нього санкції ще у березні, а от до санкційних списків у ЄС цей банк досі не було внесено. Йорґ Кремер, головний економіст німецького банку Commerzbank, не радить вдаватися до цього кроку: "Захід зрештою спиляв би гілку, на якій сидить, якби запровадив санкції проти усіх російських банків, бо тоді західні імпортери більше не змогли б сплатити газові рахунки".
Більшість великих російських банків було від'єднано санкціями Євросоюзу від міжнародної системи банківських розрахунків та передачі інформації SWIFT, але "Газпромбанк" свідомо не було внесено до переліку підсанкційних банків. До того ж, цей банк є важливим елементом у новій схемі розрахунку за газ, на якій наполягає Кремль, за якою оплата поставок має здійснюватися у рублях. Утім, європейські клієнти, зокрема й у Німеччині, відмовилися це робити і далі сплачують рахунки за газ у євро. Ці платежі з "Газпромбанку" потім у рублях перераховуються його материнській компанії, газовому монополісту "Газпрому".
Деякі оглядачі аргументують, що так "Газпромбанк" переймає на себе певну роль російського центрального банку, що перебуває під санкціями. Інші стверджують, що таким чином практично нічого не змінилося. Цієї думки дотримується і Йорґ Кремер: за його словами, якщо раніше валюта надходила до "Газпрому", то тепер - до "Газпромбанку". "Немає великої різниці у системі, в якій валюту можна централізувати відповідним розпорядженням", - каже експерт.
Подальші санкції у галузі технологій?
Міністр економіки ФРН Роберт Габек також анонсував, що окрім фінансових заходів ще раз подивляться на санкції в галузі технологічних товарів. Розширити список підсанкційної продукції "безумовно є ще однією можливістю", вважає політолог Давід Зіраков. Він нагадує, що роботу багатьох галузей у Росії вже паралізовано, бо компанії не можуть імпортувати товари через запроваджені фінансові санкції.
Уже зараз з РФ надходить інформація про призупинення роботи заводів з виробництва бронетехніки, оскільки вони не мають змоги отримувати з-за кордону необхідних матеріалів. Це є питанням часу, коли вже запроваджені санкції вдарять по інших виробничих процесах та інших російських компаніях, які займаються виробництвом зброї, стверджує Зіраков.
4 квітня Німеччина оголосила персонами нон грата та вислала з країни 40 російських дипломатів. Але персональні санкції, тобто блокування рахунків та заборона в'їзду для людей з найближчого оточення Путіна, грають загалом другорядну роль. Тут, на думку Зіракова, ще може бути зроблено кілька кроків. Але загалом, продовжує політолог, у Заходу залишилося не так багато можливостей у плані запровадження санкцій для того, щоб справді ще більше зашкодити керівництву Росії.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet