Вашингтон і Пекін виявилися, як ніколи, близькими до збройного конфлікту через стратегічний остров.
Китай оголосив про проведення масштабних військових навчань у відповідь на "неправильні сигнали сепаратистам" від США - делегація із шести американських конгресменів відвідала Тайвань із неоголошеним візитом.
Нове
загострення навколо Тайваню очікувалося від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Пекін вважає острів провінцією, що відкололася, і не виключає застосування сили заради відновлення свого суверенітету.
Передбачається, що КНР може скористатися тим, що увага США – головного союзника Тайбею – відвернена на Україну. Вашингтон у відповідь на загрозу обіцяє зробити все, щоб не допустити насильницького приєднання Тайваню. Корреспондент.net розповідає подробиці.
В очікуванні війни з Китаєм
Літаки Військово-повітряних сил Тайваню минулого вівторка починаючи з п'ятої ранку дві години літали над столицею острова. Це були навчання на випадок війни з Китаєм. Міністр оборони Тайваню Чіу Куо-чен заявив, що "приклад України його надихає", і острів теж має готуватися до оборони.
Представник Міноборони Тайваню Сунь Ліфан розповів репортерам, що польоти над Тайбеєм були частиною об'єднаних навчань сил ППО, сухопутних військ, ВМС. У маневрах брали участь винищувачі F-16, гелікоптери AH-64E Apache американського виробництва, а також винищувачі тайванського виробництва AIDC F-CK-1 Цзінго.
Навчання почалися рано вранці без завчасного попередження. Це дозволило перевірити готовність сил ППО до віддзеркалення раптового нападу з повітря та при цьому уникнути проблем для польотів цивільної авіації. Перевірку боєготовності також проводили на ракетних батареях, авіабазах і у військових портах Тайваню.
Як пише газета South China Morning Post, жителі Тайбея зазвичай бачать військову авіацію під час парадів або в разі важливих церемоній, тому деякі визнали те, що відбувається, початком війни.
У день навчань оборонне відомство острова випустило брошуру із цивільної оборони з інструкцією з виживання в разі нападу китайської армії. Наприклад, що робити, якщо почнеться бомбардування.
На 28 ілюстрованих сторінках розповідається, де знайти притулок, продукти, воду, куди звернутися за допомогою. Надано поради про те, що робити, якщо впаде будинок, спалахне пожежа.
Для телефонного зв'язку з органами місцевої влади запроваджуються QR-коди. Міністерство оборони разом із Міністерством освіти вносять у шкільні підручники розділи про цивільну оборону.
Проголошений Пекіном принцип "одного Китаю" не дозволяє одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані, у зв'язку із чим більшість держав світу, включаючи провідні світові держави, сьогодні мають лише неофіційні культурні й економічні зв'язки з Тайбеєм.
Тайвань проголосив себе Республікою Китай в 1949 році, після втечі на цей острів прихильників партії Гоміньдан, які програли в громадянській війні в Китаї комуністам на чолі з Мао Цзедуном.
З того часу Пекін вважає Тайвань бунтівною провінцією та загрожує насильно возз'єднати її з материковим Китаєм. На міжнародному рівні Пекін прагне ізолювати острів.
Китай серйозно посварився з Литвою, яка відкрила в країні дипломатичне представництво Тайваню.
Пекін не виключає силовий варіант
Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф У пов'язав військові приготування на острові з війною Росії проти України. Як нагадує Reuters, низка коментаторів проводили паралелі між Україною та Тайванем.
Тема можливої спроби Пекіна скористатися українською кризою, щоб силовим шляхом покінчити із проблемою незалежності Тайваню та ліквідувати Китайську Республіку на острові, яку в Пекіні вважають бунтівною провінцією КНР, стала однією з найгарячіших у всьому Індо-Тихоокеанському регіоні.
У Пекіні відкидають порівняння з Україною, вказуючи на те, що Тайвань завжди був частиною КНР, і на свою надію мирного вирішення питання. На сесії китайського парламенту в березні глава уряду Лі Кецян нагадав про принцип "одного Китаю".
"Ми будемо проводити лінію на мирний розвиток зв'язків через Тайванську протоку і возз'єднання. Ми твердо виступаємо проти сепаратистів, які домагаються незалежності Тайваню та втручання зовнішніх сил", - сказав Лі Кецян, маючи на увазі під сепаратистами Демократичну прогресивну партію президента Цай Інвень.
Посол Китаю в США Цінь Ган був радикальнішим. Тайванське питання – це найбільший подразник у китайсько-американських відносинах. "Якщо тайванська влада за научення США продовжуватиме йти шляхом до незалежності, то це швидше за все призведе до військового конфлікту між Китаєм і США", – сказав дипломат.
Ще грізнішу заяву на адресу США зробив офіційний представник Міноборони КНР Тань Кефей.
"Народно-визвольна армія Китаю вживе дієвих заходів задля рішучого припинення будь-яких форм зовнішнього втручання та спроб сепаратистських сил домогтися незалежності Тайваню, а також непохитно захищатиме державний суверенітет і територіальну цілісність", – сказав він.
США та Китай близькі до збройного конфлікту
США не мають офіційних відносин з Тайванем, але вважаються його найважливішим міжнародним прихильником і постачальником зброї. Адміністрація президента США Джо Байдена неодноразово говорила про підтримку острова, що загострило і без того складні китайсько-американські відносини.
Напередодні навчань протиповітряної оборони на Тайвані Вашингтон і Пекін були, як ніколи, близькими до збройного конфлікту.
Запланований на середину квітня візит у Тайбей третьої людини в ієрархії американської влади - спікера Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі - у КНР розцінили як готовність США порушити суверенітет і територіальну цілісність Китаю та тим самим перетнути "червону лінію".
Спікер Міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь закликав американське керівництво дотримуватися політики "одного Китаю" та припинити всі офіційні контакти з Тайванем.
"Китай продовжить вживати енергійних заходів і твердо відстоюватиме свій суверенітет, а також територіальну цілісність", - попередив він.
Дипломат додав, що представникам США потрібно відмовитися від "безвідповідальних тверджень", відреагувавши на заяву радника американського президента з національної безпеки Джейка Саллівана про те, що "США зроблять усі можливі кроки, щоб не допустити приєднання Тайваню до материкового Китаю силою".
"Для США ситуація з Україною та з Тайванем – це не одне й те саме. Наша державна політика полягає в тому, що ми вживемо всіх можливих заходів, щоб цього [приєднання] ніколи не сталося", –
сказав Салліван 14 квітня.
Офіційно про візит Пелосі, що планується, не повідомлялося, але про нього писали з посиланням на джерела американські ЗМІ. Напередодні першого за останні чверть століття візиту спікера Палати представників Конгресу США на Тайбей американська сторона повідомила про його перенесення через знайдений коронавірус у Пелосі.
Поїздка американських політиків відбулася 14 квітня, але в скромнішому складі. Неоголошений візит на Тайвань здійснили шість законодавців, включаючи главу комітету Сенату США з міжнародних відносин Боба Менендеса (Демпартія) та сенатора-республіканця Ліндсі Грема.
EPA
Цей візит демонструє не лише двопартійну підтримку Тайваню з боку США, а й міцний характер відносин між Тайванем і США, йдеться в заяві прес-секретаря адміністрації президента Ксав'є Чанга.
"Адміністрація президента сподівається на подальше посилення партнерства між Тайванем і США за допомогою особистого обміну думками і продовження спільної роботи задля сприяння глобальному і регіональному світу, стабільності, процвітання та розвитку", - зазначив прес-секретар адміністрації президента Тайваню.
Зазначимо, що під час зустрічі із Цай Інвень, президентом Тайваню, Грем пообіцяв, що Китай заплатить за підтримку Росії.
"Ми змусимо Китай заплатити велику ціну за те, що вони роблять. Підтримка Путіна повинна мати свою ціну", – сказав американський сенатор.
Щодо характеру захисту Тайваню від можливого нападу Китаю, то Грем відповів лише, що "всі варіанти розглядаються".
Китай у відповідь оголосив про масштабні навчання в повітряному просторі Східно-Китайського моря та навколо Тайваню, у яких беруть участь есмінці, фрегати, бомбардувальники, винищувачі та інші сили китайської армії.
У Міноборони КНР заявили, що США надсилають "серйозні неправильні сигнали тайванським сепаратистам", хоча "обіцяли Китаю не підтримувати" острів.
Тим часом світові фонди і компанії активніше скорочують інвестиції в Китай через побоювання втручання влади в бізнес і ризик накладення санкцій після російського вторгнення в Україну, пише Bloomberg.
Чому Україна – не Тайвань
Стратегічне значення Тайваню у боротьбі за світове лідерство між Китаєм і США полягає не лише в розташуванні острова, яке дозволяє тримати контроль над важливими морськими торговими шляхами,
пише Центр протидії дезінформації при РНБО 18 квітня.
Тайвань сьогодні також є провідним глобальним технологічним центром: тайванські компанії постачають 63% напівпровідників у світі, на противагу 12% зі США. Тільки компанія Taiwan Semiconductor Manufacturing Co виробляє понад половину світового обсягу чипів і близько 90% сучасних процесорів.
Також на Тайвані можна розміщувати ракети великої дальності, які здатні атакувати важливі промислові центри Китаю, який Вашингтон визначив своїм головним глобальним супротивником у цьому столітті.
Тому, ймовірно, геополітичні ставки США на Тайвані значно більші, ніж щодо України.
Військова присутність Китаю на островах Південно-Китайського моря, яке вважає своїми внутрішніми водами, щороку збільшується, і потенційно може стати зоною міжнародного конфлікту.
На початку повномасштабного вторгнення Росії США одразу заявили про неможливість направлення власних військових на захист України.
У разі конфлікту Китаю проти Тайваню, поки що не зрозуміло, чи здійснять США збройне втручання чи обмежаться постачанням зброї. Керівництво Китаю не відкидає можливості реального військового втручання США на стороні Тайваню, і ця невизначеність позиції США стримує Китай.
Щодо російського вторгнення в Україну, світова спільнота не має жодних протиріч щодо інтерпретації цієї війни, крім рідкісних винятків.
Україна – незалежна суверенна держава, визнана всім світом, а Тайвань вважається самопроголошеною державою, територія якої де-юре належить Китаю. Переважна більшість країн підтримує контакти з Тайбеєм на неформальному рівні.
На відміну від ситуації з Україною, китайське керівництво може заявити, що будь-яке почате Китаєм вторгнення в Тайвань потрібне для придушення антиурядової діяльності в одному з регіонів країни, отже, подібні дії не порушуватимуть міжнародне право.