В інтерв'ю DW правнучка Микити Хрущова пояснила, чому колишній радянський лідер був би проти війни Росії з Україною, та припустила, чим ця війна може закінчитися для обох країн.
Ніна Хрущова - професор Нової школи у Нью-Йорку, політолог, письменниця. Вона є правнучкою колишнього керівника СРСР, але називає його дідом. Наприкінці 1980-х Хрущова поїхала вчитися до США, отримала ступінь доктора філософії у Прінстонському університеті та залишилася в Америці. В інтерв'ю Тіму Себастіану в програмі Conflict Zone вона не погодилася з популярною версією про те, що Хрущов подарував Крим Україні, але не стала передбачати, як швидко впаде популярність Путіна.
DW: Микита Хрущов обіймав керівні посади в радянській Україні під час та відразу після Другої світової війни. Чи міг він тоді уявити, що Росія нападе на Україну?
Ніна Хрущова: Думаю, що не міг. З іншого боку, він втілював політику Сталіна, наприклад, 1939-го року, коли об'єднувались Західна та Східна Україна. І це все робилося дуже жорстко та жорстоко, а він це організовував. Тому, напевно, для нього не було б сюрпризом, що Росія вважає, що вона може диктувати Україні свої бажання й робити українську політику.
Єдине, що я можу сказати, чому він був би проти. Бо навіть тоді, коли він ще втілював цю політику Сталіна, дуже обурювався. І це відомо, є документи. Він вважав, що Україна незалежна, дуже важлива і чудова країна. І вже тоді він думав, що вона має бути "незалежна". До речі, 1947-го року, якраз після війни, Сталін був дуже незадоволений тим, що Хрущов почав українізуватися, як він це називав. І навіть послав туди своїх соратників - "вичищати" Хрущова. Щоправда, його не "вичистили", дякувати Богові.
У Росії стверджують, що Москва повернула своє, анексувавши Крим, який Микита Хрущов передав радянській Україні. Що ви можете на це відповісти?
Я можу відповісти, що Микита Хрущов ніколи не передавав Крим радянській Україні. Згадаймо, що це був 1954-й рік. Хрущов був керівником Комуністичної партії Радянського Союзу, але не керівником уряду СРСР. Якщо дивитися на тогочасні документи, жодних підписів Хрущова під ними немає. Тоді було колективне керівництво. Після смерті Сталіна воно з 1953 року так і називалося "колективне керівництво". І воно вирішувало всі важливі питання.
Потім це все ніби звалили на Хрущова, бо завжди зручно чи когось звинувачувати, чи казати, що це була одноосібна влада. Хрущов не був одноосібним правителем до 1958 року, тому 1954-го року він Крим не передавав - передавало радянське керівництво. Це було технократичне, адміністративне рішення, а потім усе вже звалили на Хрущова, бо він любив Україну. А радянська влада ніколи не любила Хрущова після його відставки. Вирішили йому це якось пришити, як то кажуть, звинуватити його у цьому. Але жодні документи не підтверджують, що Хрущов передавав Крим Україні. Він цього не робив.
А як реагувати на державну позицію, що Москва повернула своє, анексувавши Крим?
Ну, повернула, означає, повернула. По суті це була передача в іншу республіку. У тому сенсі, що це було зроблено у межах Радянського Союзу. Ті, хто підписав це рішення, - Клім Ворошилов та Георгій Маленков - усі герої сьогоднішньої Росії. Я не знаю, що каже російська влада, але вона весь час звинувачує Хрущова. До речі, і Путін звинувачував його у своїй кримській промові. А Путін, як ми знаємо, дуже любить історію, постійно говорить про те, що він - історик, таке хобі у нього, що називається. І він має, звичайно, знати, що не Хрущов Крим передавав. Але це зручно пропагандистськи. Мовляв, поганий Хрущов, який розвінчав культ особи Сталіна, наші землі розбазарював, а наш великий Путін, як Петро Великий чи Катерина Велика, чи всі інші "великі", як Сталін, ці землі об'єднує. Але це не більше, ніж пропаганда.
Чим, на ваш погляд, закінчиться для Росії ця війна в Україні?
Жахливо закінчиться. Буде, як в Афганістані. Доведеться з ганьбою вийти або з ганьбою визнати - а може не визнати, але бути змушеними визнати - помилки. На мою думку, те, що почалося 24 лютого, було одним з найстрашніших і найжахливіших рішень, які Кремль міг ухвалити. Для майбутнього Росії усе закінчиться погано. Я думаю, що Україна вистоїть, витримає і буде кращою, ніж вона будь-коли була. Хрущов був би щасливим, якби її потім побачив квітучою.
Якщо згадати розвінчування культу особи Сталіна, як швидко може впасти популярність Путіна?
Не знаю, не можу сказати, як швидко вона може впасти. Наразі вона тільки зростає, його популярність сягнула уже 83 відсотків. Звісно, це, мабуть, завищені цифри. Бо зараз, особливо в атмосфері страху, коли за всіма ганяються, хто навіть думає, не просто говорить, а думає не так. Напевно, люди кажуть "так", що це велика операція, навіть якщо вони мають на увазі "ні".
Але популярність зростає саме тому, що Захід зробив ніби нову залізну завісу. Через Путіна, безперечно. Тож поки що популярність у нього є. Але це доти, доки економічні санкції не почнуть працювати. У тому сенсі, що почнуть зникати продукти, не буде вибору одягу. Ви добре пам'ятаєте, Радянський Союз, знаєте, як це було. Коли виникає дефіцит, одразу починає зростати невдоволення. От коли цей момент настане, коли люди знову захочуть поїхати до Італії і не зможуть, тобто через два, три, чотири роки, тоді, мабуть, знову почнеться кипіння котла. Але я не можу це пророкувати, я не знаю, коли це буде.
І давайте згадаємо, оскільки ми говорили про Хрущова. Коли його зняли, це теж сталося несподівано. Він, правда, знав, що його зніматимуть і проти цього не боровся. Але загалом для всього апарату і для всієї країни це відбулося несподівано. Так і з Путіним: може статися все будь-якої миті.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet