Намір журі німецької "Премії ЗМІ за свободу" нагородити нею разом з Володимиром Зеленським і Світланою Тихановською Марину Овсяннікову спровокував вибух у соцмережах. Який вихід знайшли організатори - у матеріалі DW.
Вручення "Премії ЗМІ за свободу" в п'ятницю, 22 квітня, яке щороку організовує видавнича група Weimer Media Group і яке присвячене дводенному форуму в честь батька повоєнних економічних реформ у Німеччині, другого канцлера ФРН Людвіґа Ергарда, могло закінчитися серйозним скандалом. Причина - нестандартне рішення журі.
У центр уваги організаторів форуму цьогоріч потрапили трагічні події в Україні, яка стала жертвою невмотивованої військової агресії з боку Росії. Не випадково однією з тем для обговорення стали питання скорочення залежності Європи та Німеччини, зокрема, від російських енергоносіїв, а також функціонування економіки на випадок блокування Росією постачання газу до Європи.
Не дивно, що журі премії, якою нагороджують "громадських діячів, які особливо віддані ідеї свободи висловлювання, політичного діалогу та демократії", не могло залишитися осторонь та не зробити свій внесок у підтримку "боротьби за свободу слова у Східній Європі". Воно вирішило нагородити представників трьох слов'янських народів, які були втягнуті у криваву війну в самому центрі континенту. Оргкомітет оголосив заздалегідь, що "Премію ЗМІ за свободу" у 2022 році отримають президент України Володимир Зеленський, одна з лідерок білоруської опозиції Світлана Тихановська та колишня редакторка Першого каналу російського телебачення Марина Овсяннікова.
Оголошуючи лауреатів, організатори назвали Володимира Зеленського представником покоління "харизматичних лідерів, які надихають людей у всьому світі своєю мужністю, любов'ю до свободи та справедливості". Він разом із мільйонами українців веде самовіддану боротьбу з деспотизмом та загрозою європейським цінностям і свободі "з боку неліберальних та автократичних систем", йдеться у висновку журі.
Своєю чергою Світлана Тихановська, як зазначили організатори, стала символом боротьби за демократію та сильного жіночого лідерства: "За словами Тихановської, результат війни Росії проти України - це ще й питання долі її народу. Білоруси проти Лукашенка та проти війни".
Щодо Марини Овсяннікової, яка влаштувала 14 березня антивоєнну акцію в ефірі програми "Час", у журі заявили, що вона заради правди "поставила на карту свою особисту безпеку та майбутнє" і своїм вчинком нагадала європейцям "наскільки життєво важливі свобода думок та журналістська незалежність для демократичних суспільств".
Вибух у соціальних мережах
Присудження премії викликало неоднозначну реакцію в Україні та у білоруської опозиції. Якщо проти нагородження Зеленського різко висловилося лише російське інтернет-видання "Україна.ру", яке нагадало українському президентові про закриття так званих опозиційних медіа, то навколо Овсяннікової в соціальних мережах вибухнула справжня буря.
"Багаторічний гвинтик злочинної пропаганди Марина Овсяннікова після свого гучного покаянного вчинку не тільки отримала роботу в німецькому медіахолдингу Welt (хто знає, може, це піархід для впливу на медійників, які залишаються всередині зомбо-фабрики), але й мала честь здобути суперпрестижну нагороду Medien" ("Премію ЗМІ за свободу"), - написала у Facebook відома російська письменниця Аліса Ганієва. - У мене однієї викликає глибоку незручність, що це ім'я стоїть поруч із іменами Зеленського та Тихановської - двох інших лауреатів цього року? Як таке сусідство взагалі можливе? При всій повазі до її вчинку".
"У Росії є журналісти, які заслужили на цей приз значно більше, ніж Овсяннікова", - прокоментував ситуацію німецький політолог Андреас Умланд. "Німці шукають спосіб зганьбитися ще сильніше", - назвала рішення Weimer Media Group глава українського експертного ресурсу "Гендер у деталях" Тамара Злобіна. Вона особливо жорстко висловилася проти мотиваційної частини рішення журі, де вказувалося, що "українці, білоруси та росіяни стоять на передовій боротьбі проти зла, проти війни та тиранії у Східній Європі та мужньо захищають свою, а також нашу свободу". "Незрозуміло тільки, з ким ми воюємо?" - поставила риторичне питання Злобіна, висловивши надію, що "і Зеленський, і Тихановська відмовляться від такої "премії".
Не утрималася від коментарів і Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення. "Національна рада вважає неприйнятним порівнювати внесок у просування демократії та миру в Європі президента України та російської пропагандистки, яка багато років працювала на одному з найбільших російських пропагандистських каналів", - йдеться у зверненні відомства. Регулятор закликав Weimer Media Group і медіаспільноту зайняти правильну позицію в ситуації, що склалася, і відмовитися від вручення премії Овсянніковій.
Приблизно за дві години до початку урочистої церемонії свою позицію озвучила і Світлана Тихановська. "Очевидно, що ситуація, коли Україну, Росію та Білорусь намагаються об'єднати ось у такому вигляді, є некоректною. Ми незалежні країни, не потрібно притягувати нас один до одного за якимись ознаками", - заявила вона в інтерв'ю DW.
Організатори почули критику?
Тихановська також розповіла DW, що премію отримає лише вона та Володимир Зеленський. Так, зрештою, і сталося. Відкриваючи церемонію нагородження, співзасновниця Weimer Media Group, журналістка та публіцистка Крістіане Ґетц-Веймер нагадала, що премією нагороджують борців за свободу у Східній Європі, насамперед "хороброго Володимира Зеленського" та лідерку білоруської опозиції.
"Але й усіх тих, хто хоробро чинить опір у Росії", - заявила вона. І це було одне з двох висловлювань про російську опозицію за всю церемонію. Ільзе Айґнер, голова ландтагу Баварії, в якій і проходить форум Людвіґа Ерхарда, у своїй короткій промові згадала "лідерів російської опозиції, імена яких ми не можемо тут перерахувати". А лідер Європейської народної партії в Європейському парламенті Манфред Вебер зовсім не прокоментував це.
Яким чином ім'я Марини Овсяннікова буквально в останній момент зникло зі списку лауреатів німецької "Премії ЗМІ за свободу", так і залишилося незрозумілим. Прес-служба Weimer Media Group на момент написання цієї статті не відповіла на запит DW, жодних офіційних заяв організатори також не публікували.
Від Горбачова до Зеленського
"Премію ЗМІ за свободу" вперше вручили у 2016 році. Першим її володарем став колишній президент СРСР Михайло Горбачов. Журі у такий спосіб вирішило відзначити його внесок у закінчення холодної війни. Серед інших лауреатів - ексглава Конференції німецьких католицьких єпископів кардинал Рейнгард Маркс та колишній голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet