Сепаратистська "ПМР" має власну армію, КДБ, міліцію, яких можуть мобілізувати для війни проти України.
У самопроголошеній Придністровській "республіці" другий день поспіль лунають вибухи, запроваджено "червоний рівень терористичної небезпеки". Президент Молдови Мая Санду скликала засідання Ради безпеки із приводу того, що відбувається в російському анклаві на території її країни.
Україна, яка має спільний кордон із Придністров'ям, називає те, що відбувається, провокацією. Кілька днів тому російський генерал,
озвучуючи плани щодо захоплення України, згадав "ПМР", де, за його словами, "також утискають російськомовних".
Корреспондент.net розповідає подробиці.
Придністровські сепаратисти вказують на Україну
У самопроголошеній "Придністровській Молдавській республіці" вранці 26 квітня сталися два вибухи на території телерадіоцентру в селищі Маяк Григоріопольського району. В результаті зруйновано дві вежі, які транслювали російське радіо.
В "МВС" самопроголошеної республіки уточнили, що з ладу виведено дві найпотужніші антени - мегаватну і напівмегаватну. Внаслідок події ніхто не постраждав.
Радіотелецентр Маяк
Придністровський радіотелецентр – один з 14 радіопередавальних центрів колишнього СРСР, що забезпечували мовлення на коротких і середніх хвилях практично на весь світ. ПТРЦ належить ФДУП Російська телевізійна і радіомовна мережа.
Пізніше у вівторок "президент ПМР" Вадим Красносільський заявив про атаку на військову частину в районі села Паркани, що за 35 кілометрів від українського кордону.
Днем раніше повідомлялося про серію вибухів у будівлі "міністерства держбезпеки ПМР" у Тирасполі. Будівлю, як повідомляється, обстріляли з ручного протитанкового гранатомета, про постраждалих не повідомлялося.
На опублікованих фотографіях помітно два використаних тубуси від російського одноразового гранатомета РШГ-2.
За словами Красносільського, у "республіці" сталися "теракти, сліди яких ведуть в Україну". Він закликав українську владу "розслідувати проникнення українських бойових груп" у Придністров'я.
У зв'язку із цим самопроголошена влада Придністров'я ввела такі заходи:
-
у містах буде встановлено блокпости. Вибірково вдень оглядатимуть осіб, що в'їжджають у міста, і всіх, хто в'їжджатиме в населений пункт вночі;
-
силові структури переведено на посилений режим несення служби, запроваджено "червоний рівень" терористичної небезпеки;
-
міські освітні установи переведено до кінця навчального року на дистанційний режим навчання;
-
"найближчим часом буде ухвалено рішення на захист інтересів "республіки";
-
парад на 9 травня скасовано.
На виїзді із Придністров'я спостерігають затори, передає кореспондент російського держагентства ТАРС. На КПП посилено режим огляду. За повідомленнями очевидців, у населених пунктах регіону з'явилися патрулі.
Самопроголошена влада стверджує, що паніки серед місцевого населення немає, а автомобільні черги на кордоні пов'язані з тим, що в Молдову повертаються громадяни, які на Великодні свята приїжджали до родичів у Придністров'я.
Молдова говорить про конфлікт усередині "ПМР"
Президент Молдови Мая Санду на брифінгу за підсумками засідання Вищої ради безпеки заявила, що вибухи в Придністров'ї та спроби ескалації пов'язані із силами всередині "ПМР".
"Це сили, що виступають за війну, вони зацікавлені в дестабілізації ситуації", – сказала Санду і зазначила, що молдавська влада продовжує збирати і вивчати інформацію.
Президент також заявила, що Кишинів має інформацію про вибух на тираспольському аеродромі. Але про його причину владі Молдови невідомо.
"Наш аналіз засвідчує, що є напруженість між різними силами всередині Придністров'я, які зацікавлені в дестабілізації ситуації. Це робить регіон уразливим і створює ризики для Молдови", – сказала Санду.
Вона зазначила, що засуджує будь-які провокації та спроби залучити Молдову до дій, які можуть поставити під загрозу мир в країні. Кишинів, як і раніше, наполягає на мирному вирішенні придністровського конфлікту, додала Санду.
Блокаду Придністров'я Кишинів організовувати не збирається, наголосила президент.
"Придністровська Молдавська Республіка" проголосила свою незалежність від Молдови у 1990 році. Росія направила своїх "миротворців" у регіон у липні 1992 року, зараз там базується оперативна група російських військ.
На сьогоднішній день у Придністров'ї живе приблизно 460 тисяч осіб, майже половина з них мають російське громадянство.
У червні 2018 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про виведення російських військових із Придністров'я. У Москві назвали це рішення ООН провокаційним, а самопроголошена влада Придністров'я відмовилася виводити з "республіки" російських військових.
Санду тоді говорила, що для врегулювання конфлікту російських "миротворців" потрібно замінити місією цивільних спостерігачів від ОБСЄ.
26 квітня місія ОБСЄ у Молдові засудила спроби дестабілізувати ситуацію в Придністров'ї, а також закликала Кишинів і Тираспіль утриматися від взаємних звинувачень до детального розслідування вибухів.
ОБСЄ має намір тримати контакт із обома сторонами й уважно стежити за розвитком ситуації в регіоні, оцінювати обстановку в рамках свого мандата, сказали в місії.
Україна назвала три причини провокацій
Серія вибухів у Придністров'ї – це спланована провокація російських спецслужб, заявили 25 квітня в Головному управлінні розвідки Міноборони України.
Розвідники зазначили, що для керівництва Придністров'я обстріл будівлі в центрі Тирасполя не був несподіванкою. Ще 22 квітня стало відомо про плани влади підготувати "захищений пункт управління цивільної оборони міста". При цьому наголошувалося, що в разі його відсутності ставилося завдання про його термінове створення.
"Тобто ще за три дні до інциденту керівники "ПМР" вже готувалися до його проведення та подбали про облаштування захищеного і комфортного бункера", – додали в розвідці й опублікували копію відповідного запиту.
ГУР МО
У ГУР вважають, що вибухи організовані ФСБ РФ для нагнітання в Придністров'ї панічних і антиукраїнських настроїв. Їхня мета - виправдати війну в Україні і залучити "ПМР" до бойових дій на українській території.
"Або як територію з певним мобілізаційним резервом, або як територію, з якої російські війська можуть проводити атаки на українську територію", – зазначили в розвідці і додали, що ФСБ РФ продовжить серію провокацій у Придністров'ї.
Провокації Росії в Придністров'ї мають три причини, заявили 26 квітня в Центрі протидії дезінформації при РНБО.
Перша причина – це відкриття додаткового фронту на Одещині. Така ситуація змусить Збройні сили України перейти в цьому напрямку, послабивши позиції в Миколаївській області. Тоді Придністров'ю уготовано білоруський сценарій - підтримка Росії без вступу в активну фазу війни.
Вибухи в Придністров'ї
Зазначимо, сьогодні вдень внаслідок ракетної атаки РФ було пошкоджено залізничний міст через Дністровський лиман на Одещині. Атака на міст вписується в логіку розкручування окупантами спіралі напруження навколо Придністров'я.
Друга причина – виправдання своїх дій в Україні. Третьою причиною в РНБО назвали відведення уваги з Маріуполя, де на картах знайшли чергові братські могили.
Росія "непокоїться" та натякає
Кремль уважно спостерігає за ситуацією в "ПМР", заявив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.
"Єдине, що я можу сказати, що ми дуже уважно спостерігаємо за тим, як там розвивається ситуація. Безумовно, ті новини, які звідти надходять, викликають стурбованість", – пояснив представник Кремля.
Вибухи в Придністров'ї – "неприємна провокація" для втягування Росії в подальші бойові дії та розтягування сил РФ задля захисту своїх громадян, заявив глава комітету Держдуми РФ у справах СНД, євразійській інтеграції та зв'язків із співвітчизниками Леонід Калашников.
До вибухів могла бути причетна група націоналістів з боку західних країн, додав Калашников.
Заступник глави МЗС Росії Андрій Руденко заявив про бажання Москви уникнути втручання в ситуацію в Придністров'ї.
Москва хоче створити ще один осередок напруженості
Загострення ситуації в сепаратистському Придністров'ї сталося на тлі повномасштабного російського вторгнення, що триває вже два місяці, в Україну. З перших днів йшлося про загрозу, що йде з "ПМР".
Минулого тижня заступник командувача військ Центрального військового округу РФ Рустам Міннекаєв заявив, що "з початку другої фази спецоперації" одним із завдань російської армії стало "встановлення повного контролю над Донбасом і Південною Україною".
"Контроль над півднем України – це ще один вихід у Придністров'я, де також відзначають факти утисків російськомовного населення", – сказав генерал Міннекаєв.
BBC News
зазначає, що після двох днів вибухів у Придністров'ї ситуація в цій "республіці" стала дуже нагадувати те, що відбувалося на Донбасі перед 24 лютого.
У Кишиневі за останні 30 років жодна політична сила всерйоз не розглядала питання повернення Придністров'я військовим шляхом, про що заявляла, зокрема, і чинний президент країни Мая Санду.
На відміну від України, Молдова не займалася всерйоз реорганізацією та переозброєнням своїх збройних сил, а серед молдавських політиків тривалий час був популярним жарт, що найбоєздатніша частина армії країни – це військовий оркестр.
Перші тижні нової війни в Кишиневі сприймалися дуже нервово, багато хто в молдавському суспільстві побоювався, що в разі стрімкого успіху Путіна російська армія може окупувати ще й Молдову.
Ситуація виглядає так, ніби Москва хоче створити ще один осередок напруженості на пострадянському просторі, але придністровській владі при цьому досі не донесли головну "вступну": якщо ця республіка втягується у війну, то куди можуть бути скеровані її війська? На захід, у бік Кишинева, чи на схід, у бік Одеси?
Заступник виконавчого директора аналітичного центру Українська призма Сергій Герасимчук каже, що в Придністров'ї перебувають російські війська, які можуть бути задіяні у війні проти України.
"Там є близько півтори тисячі російських військових, причому підлеглих західному військовому округу, задіяному у війні Росії проти України... Молдова не може із цим нічого зробити, не кажучи вже про Тирасполь, який, по суті, є маріонеткою РФ у регіоні", – сказав він в ефірі Радіо НВ.
Експерт додав, що треба враховувати і те, що Придністров'я має власну армію, КДБ, міліцію, а тому їх також можуть мобілізувати.
Він також називає ще одну загрозу – військові склади. "Склади 14-ї армії Радянського Союзу. Туди вивезли боєприпаси із країн Варшавського договору, з Німецької демократичної республіки ще в 1990-ті роки. Ці склади охороняють росіяни, ОБСЄ давно не має до них доступу", – сказав експерт.