RU
 

Війна в Україні. Китай дотримується санкцій проти РФСюжет

Корреспондент.net,  12 травня 2022, 13:58
0
2703
Війна в Україні. Китай дотримується санкцій проти РФ
Фото: Getty Images
Сі Цзіньпін заявив про свою повагу до територіальної цілісності і суверенітету України

Пекін, схоже, визначився з політикою щодо Москви: підтримка у вигляді негативних заяв на адресу Заходу, але жодної іншої допомоги. Економічна політика для Китаю, як і передбачалося, є пріоритетнішою за зовнішню.

 
Дедалі виразніше проглядаються контури позиції Китаю щодо розв'язаної Росією війни проти України. На словах Пекін продовжує висловлювати підтримку Москві, якій незадовго до повномасштабного вторгнення пообіцяв "дружбу без кордонів" і засуджує Захід, але за фактом приєднався до санкцій.
 
Зокрема, Китай не хоче займати місце західних компаній, що йдуть із Росії. Китайські компанії заморожують навіть існуючі проекти і знижують важливі для бюджету закупівлі нафти. І оголошена країнами дедоларизація зазнає невдач. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
 
"Китай зробив свій вибір"
 
Глава КНР Сі Цзіньпін про свою повагу до територіальної цілісності і суверенітету України і про необхідність припинення вогню заявив під час телефонної розмови із президентом Франції Емманюелем Макроном, йдеться у заяві Єлисейського палацу.
 
"Глави двох держав підтвердили свою прихильність до поваги територіальної цілісності і суверенітету України і погодилися з невідкладністю досягнення режиму припинення вогню. Потрібно також підтримувати всі зусилля, спрямовані на надання гуманітарної підтримки населенню України", – сказано в повідомленні.
 
Водночас радник керівника Офісу президента Олексій Арестович заявив, що Сі Цзіньпін у своєму зверненні до нації також вказав на підтримку України.
 
"Сі Цзіньпін заявив, що Китай поважає територіальну цілісність України, вважає, що все потрібно вирішити дипломатичним шляхом. Територіальна цілісність України – це, нагадую, Крим і Донбас. Китай зробив свій вибір", – вважає Арестович.
 
На його думку, керівництво Китаю мало консультації, після яких дійшло висновку, що Україна може звільнити всю свою територію.
 
Колишній надзвичайний і повноважний посол України у США Валерій Чалий вважає, що Китай образило те, що Путін програє війну проти України, тому керівництво країни перейшло від спостереження до нейтралітету.
 
"Китай спочатку зайняв не просто нейтральну позицію, а спостережну. Деяких людей у ​​керівництві Китаю образило, що президент Росії Путін програє в Україні і що вони сіли за один стіл із лузером. Вже зараз Китай перейшов від спостереження до нейтралітету", – наголосив Чалий в ефірі на Еспресо.
 
Втім, за його словами, китайська влада бачить, що це "не та позиція, яка відповідає реаліям сьогоднішнього дня". "Навіть антиамериканська позиція в китайському суспільстві наразі відходить убік. Але говорити про те, що Китай на стороні України і засуджує дії Росії – не можна", – зазначив він.
 
Екс-посол наголосив, що Китай також має економічні втрати через війну Росії проти України.
 
 
"Якби Путін не поїхав у Китай та не погодив позиції напередодні 24 лютого, він би не наважився нападати на Україну. Звісно, Китай відіграє величезну роль у світі, прагне бути на рівних зі США і випередити американців. Спочатку керівництво Китаю дратував програш Путіна, але потім вони побачили проблеми в економіці", – вважає Чалий.
 
Старший науковий співробітник Московського фонду Карнегі Олександр Габуєв каже, що Росії не варто розраховувати на беззастережну підтримку Китаю. "Продовжуючи публічно говорити про безпрецедентний рівень дружби з Москвою, Пекін насторожено підходитиме до практичного співробітництва", – пише він у КоммерсантЪ.
 
Експерт каже, що китайські дипломати заготовили набір тез, у тому числі вибирають потрібні залежно від співрозмовника. Для внутрішньої пропаганди КНР стає на бік Росії, але це можна пояснити тим, що для Пекіна війна в Україні - просто ще одна нагода розповісти своїм громадянам про "деструктивну" роль США.
 
Щодо санкцій Китай займає таку ж прагматичну позицію: робить те, що можна, і не робить те, що заборонено, каже Габуєв.
 
"Через деякий час Пекін зрозуміє, яким є контур санкційного режиму, наскільки американці налаштовані вводити вторинні санкції та за які угоди, і тільки потім уже можна буде думати над тим, як отримати з цієї ситуації максимальну вигоду для себе", – сказав він.
 
 
Китай допоможе словом
 
Під час зимової Олімпіади в Пекіні, незадовго до початку повномасштабного вторгнення в Україну, у Китай приїжджав російський правитель Володимир Путін. В офіційному повідомленні китайської сторони тоді було сказано, що можливості співпраці двох держав не мають жодних кордонів.
 
Пекін запевняє, що Путін не попереджав про свої плани розв'язати повномасштабну війну в Україні, і заперечує, що просив його почекати з нападом до завершення Олімпіади. Хоча досить важко собі уявити, що не було зронено навіть натяку – такому важливому сусідові.
 
Китай та Росію пов'язує не тільки спільний кордон, а й вороже ставлення до НАТО, Заходу і демократичних цінностей. Такі погляди також поширюються на громадян.
 
Результати недавнього опитування компанії Morning Consult показали, що 75% китайців тією чи іншою мірою вважають, що "підтримка Росії у російсько-українському конфлікті відповідає національним інтересам Китаю".
 
Очевидно, що жителі Китаю не поділяють жаху, які зазнають люди на Заході щодо нападу Росії на Україну і свідчень про воєнні злочини російських військових.
 
Як показує стаття гендира Дослідницького офісу Держради КНР, головного економіста Китайського центру міжнародних економічних обмінів Пекінського університету Чень Веньліна, з погляду офіційної китайської експертизи – в Україні йде геополітичне військове протистояння між США та Росією за право диктувати Європі, у кого купувати енергоресурси.
 
Офіційну позицію влади Китаю добре демонструють його голоси на Генасамблеї та в Радбезі ООН. Китай також утримався від голосування 2 березня за засудження російського вторгнення в Україну та 24 березня від голосування про гуманітарні наслідки російського вторгнення, – прямо не засудивши Росію, але й не висловивши прямої підтримки.
 
Але Пекін продовжує робити заяви на підтримку Росії та із засудженням Заходу.
 
Зокрема, наприкінці квітня прес-секретар китайського МЗС Чжао Ліцзянь заявив, що "успішні відносини між Китаєм і Росією", в рамках яких вони "піднялися над моделлю військово-політичних альянсів часів холодної війни", є "новою моделлю" для світу, на відміну від "менталітету холодної війни", які демонструють "певні країни".
 
Цю заяву було зроблено на тлі розгорнутої в контрольованій компартією КНР пресі кампанії на підтримку дій Росії в Україні.
 
Головна газета Китаю Женьмінь жибао написала, що Пекін підтримує Москву, адже "внутрішня політика України побудована на антиросійській позиції та заохоченні нацистських настроїв, а зовнішня – на сприянні розширенню НАТО на схід, який пригнічує Росію, що опосередковано зміцнює однополярну гегемонію США, роблячи її нестримною.
 
У статті наголошено на дотриманні одного з постулатів китайської політики – пріоритеті національних інтересів КНР над тим, що вони називають "міжнародною мораллю".
 
Але насправді Китай продовжує дистанціюватися від РФ та за фактом приєднався до санкцій проти неї.
 
 
Як Китай запровадив санкції проти Росії
 
Хоча Пекін підтримує Кремль на словах, насправді "дружба без кордонів" виявилася дуже обмеженою. Російська влада сподівалася, що Китай почне допомагати обходити санкції, а також скуповувати нафту, газ та інші товари, відкинуті "недружніми" країнами. Але цього не сталося, зазначає видання Eurasianet.
 
В останні роки російсько-китайська торгівля переживала бум - зростання становило двозначні цифри – але війна Росії проти України, певне, поклала цьому край. Ознаки того, що Китай не збирався кидатися на допомогу Кремлю, спостерігали від початку повномасштабного вторгнення.
 
КНР у березні імпортував 1,5 мільйона барелів російської нафти на день, що на 14% менше, ніж місяцем раніше, попри суттєві знижки, випливає з опублікованої недавно статистики китайської митниці.
 
У квітні з'явилися повідомлення, що найбільші китайські державні нафтогазові і нафтопереробні компанії, включаючи Sinopec CNOOC, PetroChina і Sinochem, відмовилися від купівлі російської нафти на спотових ринках, які до 24 лютого забезпечували до половини китайсько-російської торгівлі енергоносіями (решта надходить по трубопроводах).
 
Тим часом Євросоюз готує шостий пакет санкцій, який ще більше обмежить закупівлі енергоносіїв в РФ. Можливо, навіть буде повне ембарго на російську нафту.
 
З цих причин видобуток нафти в Росії цього року може впасти на 17%, повідомив російський міністр фінансів Антон Сілуанов, а подальшу долю російського енергетичного сектору просто складно передбачити.
 
Більш того, з'явилися повідомлення про вихід найбільших китайських компаній з російського ринку, а також про їхнє небажання купувати заводи, що належать західним компаніям, які йдуть із РФ.
 
Як писала 6 травня газета Wall Street Journal, китайські технологічні компанії поступово і без оголошення йдуть із російського ринку, щоб не потрапити під санкції. У тому числі такі гіганти, як Lenovo і Xiaomi, які скорочують постачання в Росію. Також натиснув на паузу китайський комунікаційний гігант Huawei.
 
Як зазначає видання з посиланням на дані китайського уряду, у березні експорт технологічної продукції з Китаю в Росію значно знизився порівняно з лютим: постачання ноутбуків упало більш як на 40%, смартфонів – майже на дві третіх, телекомунікаційних базових станцій – на 98%.
 
Крім того, про замороження діяльності в РФ оголосила китайська компанія DJI – найбільший у світі виробник дронів. Причиною стало занепокоєння компанії щодо повідомлень про використання Росією її дронів у військових цілях в Україні.
 
Загалом експорт із Китаю в Росію впав на 27%. Раніше китайська митниця також прозвітувала про загальне зниження китайсько-російського товарообігу після початку повномасштабної війни Росії проти України.
 
Більшість імпорту з Росії в Китай припадає на нафту, природний газ і вугілля. КНР також отримує російську мідь і мідну руду, деревину, паливо. Тобто, як раніше припускали експерти, РФ стає сировинним придатком Китаю.
 
Пробуксовує також домовленість між Китаєм і Росією про відмову від долара. Частка юаня в міжнародних платежах впала на третину – до 2%, а рубля – впала майже до нуля.
 
 
Тоді як долар, навпаки, посилив свої позиції, наростивши частку до 41,1%. Далі йде євро з 35,4%, а далі - британський фунт, японська єна, канадський та австралійський долари.
 
Так плани щодо руйнування гегемонії західних валют і воцаріння юаня та рубля, про які не припиняє повідомляти Кремль, поки дуже далекі від реальності.
 
Більш того, таке різке скорочення частки юаня вказує на побоювання міжнародних і китайських інвесторів із приводу планів Китаю, зокрема, щодо РФ. Це несе значні ризики для китайських амбіцій перетворити юань на велику світову валюту.
 
У зв'язку з цим цей факт, можливо, стане для Пекіна ще однією причиною не сваритися із світовою спільнотою заради Росії.
 
Зупинилося навіть наукове співробітництво. Про це президент Російської академії наук Олександр Сергєєв повідомив у середині квітня.
 
"На жаль, прямо можу сказати, що наші китайські наукові колеги теж натиснули на паузу, і протягом останнього місяця ми не можемо вийти на серйозні обговорення, незважаючи на те, що у нас було збудовано чудову співпрацю з регулярним спілкуванням", – сказав він.
 
Сергєєв також нагадав, що з Росією також припинили відносини наукові спільноти більшості розвинених країн.
 
10 травня Китай оголосив, що російські космічні кораблі не матимуть змоги потрапити на китайську орбітальну станцію Тяньгун. Причиною назвали розташування космодромів у Росії. Інші країни, зокрема європейські, а також Японія та США, можуть відправляти в Тяньгун свої кораблі.
 
Китайські фірми поки не поспішають інвестувати в РФ, і навіть, навпаки, заморожують діяльність чи взагалі йдуть із російського ринку.
 
"Для китайських компаній створюються величезні ніші, які закордонні компанії звільняють на російському ринку. Ми сформували наші потреби по секторах, передали китайським колегам... Це створює колосальні шанси для зміцнення позицій китайських компаній тут", – говорив директор департаменту країн Азії, Африки і Латинської Америки мінпромторгу РФ Сергій Носов на засіданні депутатської групи у зв'язках з парламентом КНР.
 
Зокрема, китайський маркетплейс AliExpress перестав приймати оплату з карток російських банків, а також значно затримує доставку покупок. Компанія посилається на "очікування митного оформлення", але інші країни таких труднощів не мають.
 
Також наприкінці квітня повідомлялося, що платіжна система UnionPay – китайський аналог Visa і Mastercard – відмовилася співпрацювати з російськими підсанкційними банками. Раніше з Росією перестали працювати найбільші китайські банки.
 
Крім того, за повідомленнями, французький автоконцерн Renault запропонував продати свої російські автозаводи одному з китайських концернів, але той, спочатку виявивши інтерес, надалі відмовився. Російський бізнес Renault має майже 30% авторинку в РФ.
 
РФ розраховувала на допомогу Китаю у відновленні авіабудування, але він відмовився. Російська влада спростовувала цю відмову, але тепер очевидно, що їхні заяви не відповідали дійсності.
 
Небажання Китаю надмірно зближуватися з Росією є зрозумілим. Днями ринок вкотре нагадав китайській владі про ціну такого кроку.
 
Кілька найбільших інвестиційних банків переглянули у бік зниження свої прогнози про зростання ВВП Китаю на цей рік. Компартія КНР заявила про плани збільшити ВВП на 5,5%, але тепер більшість вважає, що вдасться досягти тільки близько 4,5% чи навіть 3,9%.
 
Ба більше, у березні з Китаю вивели безпрецедентні 17,5 мільярда інвестицій на тлі повідомлень про можливу допомогу Китаю Росії.
 
На цьому тлі китайське керівництво не хоче ще більше розгойдувати човен. Тим паче, що в Білому домі неодноразово попереджали Китай, що за допомогу РФ "абсолютно точно будуть наслідки".
 
У квітні війна Росії проти України стала головною темою саміту ЄС–Китай. На ньому Брюссель заявив про "особливу відповідальність" Китаю, адже Китай є постійним членом Радбезу ООН. ЄС закликав Пекін вплинути на Росію – і якщо не вводити санкції, то хоча б не заважати їм.
 
На цей час немає жодних вказівок на те, що Пекін надає Кремлю якусь військову чи економічну підтримку чи має намір допомогти Москві обходити санкції.
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
Санкції проти Росії
Санкції щодо РФ не перешкоджають гуманітарній допомозі - ЄС
США закликають Євросоюз не послаблювати санкції проти Росії
Джонсон закликав не знижувати тиск на Росію через анексію Криму
Ґабріель пропонує заохотити РФ виконувати "Мінськ"
Берлін погрожує США заходами у відповідь на санкції проти Росії
СПЕЦТЕМА: Санкції проти РосіїВійна Росії з Україною
ТЕГИ: нефтьСШАКитай
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі