Яким є юридичний статус Білорусі у війні Росії проти України, і які наслідки можливі для країни - репарації, міжнародні процеси, особиста кримінальна відповідальність Лукашенка?
З початку війни Росії проти України Білорусь називають співагресором. За допомогу у конфлікті, а саме за надання своєї території російським військам для нападу на Україну, проти офіційного Мінська було запроваджено безпрецедентно жорсткі західні санкції.
Водночас у нещодавній доповіді ОБСЄ стверджується, що Білорусь не є учасницею цього міжнародного збройного конфлікту, "поки сама не вчиняє актів насильства або інших дій, які були б прямою участю у бойових діях". Яким є юридичний статус Білорусі у цій війні і з якими наслідками може зіткнутися країна?
Білорусь - агресор, але не учасниця війни в Україні
Розмірковуючи про статус Білорусі в конфлікті Росії та України, політолог, співробітник варшавського Центру східних досліджень Каміль Клисінскі однозначно називає країну агресором: "Згідно з міжнародним правом, Білорусь є співагресором, тому що добровільно надала свою територію для російських збройних сил, щоб ті здійснили акти агресії проти України. Завдяки цій підтримці російські війська за два дні підійшли до Києва, взяли Чорнобиль та інші міста на півночі України".
Також, за словами Клисінскі, треба враховувати, що Білорусь надавала свою інфраструктуру російській армії - з білоруської території летіли ракети у бік України, у нападі було задіяно білоруську залізницю, медичну інфраструктуру і, цілком можливо, паливо з Мозирського НПЗ, хоча публічно про це говорилося небагато. "Тому Білорусь цілком можна називати агресором", - вважає політолог.
Надання своєї території для здійснення нападу однієї держави на іншу чітко кваліфікує як агресію резолюція Генеральної асамблеї ООН "Визначення агресії" від 1974 року. Втім, це не єдиний документ, норми якого порушила Білорусь своїми діями, каже білоруська юристка-міжнародниця, експерт Білоруського Гельсінського комітету Катерина Дейкало.
"Надавши свою територію для нападу, Білорусь порушила низку своїх зобов'язань щодо України, зокрема, принцип незастосування сили або погрози силою. Крім того, у країн було укладено "Договір про дружбу, добросусідство та співробітництво", який виключає можливість агресії. Загалом агресія Білорусі визнана міжнародною спільнотою", - зазначає юрист.
Щодо заяви ОБСЄ, Дейкало пояснює, що тут немає помилки чи суперечності, оскільки потрібно розділяти право, порушене до початку конфлікту, та право, яке регулює сам збройний конфлікт. "Учасник конфлікту - це той, хто бере участь у бойових діях, і в нашому випадку їх лише двоє - Росія та Україна. Крім того, у своїй доповіді ОБСЄ вказує, що Білорусь, надаючи територію, не є учасницею конфлікту, так само, як і країни НАТО не беруть участі у війні, хоча передають зброю Україні", - пояснює юрист-міжнародник.
Після війни Білорусь буде змушена виплачувати компенсації
З факту визнання Білорусі агресором - хоч і не активним учасником війни - випливає, що рано чи пізно країна зіштовхнеться з відповідальністю, кажуть експерти. "Якщо Україна притягне Білорусь до відповідальності, то їй, як державі, доведеться відповідати за скоєне. Це залежить від багатьох факторів - чи вимагатиме Україна відповідальності Білорусі, чи вдасться це вирішити дипломатичним шляхом або доведеться йти до суду, чи буде ця вимога до теперішнього уряду або до нового. Але у будь-якому разі Україна має і матиме право притягати Білорусь до відповідальності", - каже Катерина Дейкало.
Стосовно форми відповідальності, в даному випадку, як каже юрист, йдеться про компенсацію: "Її обсяг розраховуватиметься сторонами або судом, але лише за те, що Білорусь зробила - тобто за надання території для агресії".
Політолог Клисінскі вважає, що може йтися лише про спільні з Росією репарації або компенсацію: "Білорусь сама по собі цього робити не буде, а Росія, очевидно, почне щось виплачувати тільки після Путіна. Поки що воєнні репарації від Росії можливі шляхом заморожування національних резервів РФ та передачі їх українській стороні. У випадку Білорусі треба буде враховувати, що її військові не брали участь у війні безпосередньо, потрібно буде виробити алгоритм, але зараз це теоретичне питання".
Водночас, часто можна почути аргумент, що Білорусь не може відповідати за допомогу у війні в Україні, адже її уряд не визнається нелегітимним. Проте юристка Дейкало наголошує, що через нелегітимність Олександра Лукашенка ніхто на міжнародній арені не скасовував визнання Білорусі - держава залишається суб'єктом міжнародного права.
"Для цілей відповідальності державі присвоюються дії її посадових осіб та органів, навіть якщо ці особи перевищують повноваження або неправомірно прийшли до влади. Проте під час розгляду питання про компенсацію Україна не може не враховувати політичну кризу всередині Білорусі", - каже вона.
Білорусь несе якщо не юридичну, то політичну відповідальність за Бучу
Ще одне важливе питання у контексті білоруської співучасті в агресії - це відповідальність за воєнні злочини, наприклад, за звірства російської армії у Бучі. Катерина Дейкало каже, що загалом держава не може відповідати за воєнні злочини, якщо вона не є учасницею воєнного конфлікту. "Наш шматок відповідальності - це співучасть в агресії, порушення принципу незастосування сили або погрози силою. Хоча це не виключає особистої відповідальності вищих посадових осіб Білорусі, якщо їхню провину за ці діяння буде доведено", - уточнює вона.
У свою чергу Каміль Клисинскі вважає, що Білорусь у будь-якому разі несе відповідальність за воєнні злочини, але якщо не юридичну, то політичну та людську: "Як я вже казав, якби Білорусь не надала своєї території, росіянам не вдалося б так швидко дійти до околиць Києва та окупувати їх".
Щодо особистої кримінальної відповідальності, то, як каже польський політолог, ніхто не притягуватиме до відповідальності простих білорусів, все одно відповідати доведеться нелегітимному правителю країни Олександру Лукашенку. Про теоретичну можливість суду над білоруськими чиновниками за злочин агресії говорить і Дейкало, проте зазначає, що є нюанси із визнанням юрисдикції міжнародних інституцій, які судять за міжнародні злочини.
"Прості білоруси не несуть особистої відповідальності за агресію, але якщо зайде питання про виплату компенсацій, то, очевидно, держава братиме гроші з бюджету, тобто побічно це позначиться і на них. Звичайно, білоруси не винні в тому, що відбувається, але певна відповідальність має відчуватися. Бо якщо ми не відчуватимемо відповідальності за якусь свою бездіяльність чи багаторічне прийняття ситуації, то ми не зможемо побудувати нічого якісного та нового", - вважає Дейкало.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet