Вступ Швеції та Фінляндії до НАТО після десятиліть нейтралітету є чіткою заявою про те, що вторгнення Росії в Україну поклало край епосі європейських ілюзій щодо Москви.
Володимир Путін каже, що розв'язав війну проти України через бажання нашої країни вступити до НАТО. При цьому він ховає голову в пісок після рішення Фінляндії та Швеції приєднатися до альянсу.
Рішення Фінляндії та Швеції відмовитися від нейтралітету, якого вони дотримувалися протягом десятиліть, і подати заявку на вступ до НАТО є найпереконливішим свідченням глибоких змін у Європі перед агресивним російським імперським проектом, зазначає The New York Times.
Дві скандинавські держави, по суті, ясно дали зрозуміти, що вони очікують, що загроза з боку Росії та президента Володимира Путіна збережеться, що вона їх не залякає і що після бійні, влаштованої росіянами в українській Бучі, неможливо залишатися сторонніми спостерігачами. І, схоже, це декларація рішучості Заходу, якій Росія нічого не може протиставити. Протяжність кордону Фінляндії з Росією становить 1300 км. І тепер це буде кордон із НАТО. Чого Путін нібито так "намагався уникнути" в Україні.
Відродження альянсу
Швеція та Фінляндія вважали, що нейтралітет відповідає їхнім інтересам, маючи справу із загрозою Радянського Союзу, а у випадку зі Швецією - за століття до цього. Вони не змінили свого курсу, хоч і приєдналися до Європейського Союзу, протягом більш як трьох десятиліть після закінчення холодної війни.
Зміна настроїв у двох країнах за останні кілька місяців була драматичною, і це один із показників того, як рішучість Путіна відтіснити НАТО та послабити його підтримку призвела до зворотного ефекту - відродження альянсу, який ціле покоління шукав переконливу причину існування.
Якщо минулого року вступ до НАТО підтримували не більше чверті населення Швеції та Фінляндії, то сьогодні це число різко зросло, досягнувши 76% у нещодавньому опитуванні у Фінляндії. Владна Соціал-демократична партія Швеції, найбільша партія країни, яка тривалий час була бастіоном неприєднання, ухвалила рішення про членство в НАТО.
"Путін заліз на дерево і не знає, як злізти. Тепер він зіткнеться з НАТО, яке сильніше, більше і рішучіше", - сказала Ніколь Башаран, французький аналітик із зовнішньої політики.
У статті 3 установчого договору НАТО сказано, що члени повинні "підтримувати та розвивати свою індивідуальну та колективну здатність протистояти збройному нападу" за допомогою "постійної й ефективної самодопомоги та взаємодопомоги". У випадку Швеції та Фінляндії ці можливості вже сильно розвинені завдяки тісній співпраці з НАТО.
Нова Європа
Довгий час, ще до російського вторгнення, Європу було розділено. Країни, розташовані близько до кордону з Росією, такі як країни Балтії та Польща, серйозно сприйняли російську загрозу, виходячи з гіркого історичного досвіду, тоді як країни, розташовані далі на захід, включаючи Німеччину та Францію, більше прагнули отримати мирні дивіденди закінчення холодної війни, ніж дивитися путінським амбіціям у вічі.
Ці ілюзії зберігалися навіть після того, як Путін анексував Крим у 2014 році, в тому ж році розв'язав війну на сході України на Донбасі та застосував військову силу, щоб виграти ендшпіль у Сирії, використовуючи жорстокі методи, відточені у Чечні багато років тому та очевидні з лютого в Україні.
Зрештою виявилося, що країни, які є близькими географічно до Росії і найбільше перебувають під її загрозою, мали рацію. Фінляндія та Швеція були тому свідками.
Зараз Європа здебільшого єдина у своїй рішучості протистояти Путіну та не допустити його перемоги у війні в Україні. Сполучені Штати, які мали свої ілюзії щодо Росії, переорієнтувалися на Європу і готові не лише врятувати Україну, а й послабити Росію. Це не короткострокові амбіції.
Відповідь Росії
Залишається питання, як Путін злізе з дерева. Він назвав рішення Фінляндії помилкою і наполягав на тому, що Росія не загрожувала цій країні. Він також припинив поставки російської електроенергії до Фінляндії. Немає жодних ознак того, що він відмовляється від своєї переконаності в тому, що сила зрештою дозволить досягти стратегічних цілей Росії.
"У нас немає територіальних суперечок ні з Фінляндією, ні зі Швецією, тоді як Україна потенційно могла стати членом НАТО, і тоді в Росії виникла б територіальна суперечка з державою, яка бере участь в альянсі, що несе величезні-величезні ризики для всього континенту", - Заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков.
У січні Москва зажадала від НАТО відмовитися від розширення на схід, не приймати в альянс колишні країни СРСР, зокрема Україну, відмовитися від будь-якої військової співпраці з ними, а також повернути натовські війська на позиції 1997 року, коли до альянсу ще не вступили країни Центральної та Східної Європи і Балтії. Президент Росії Володимир Путін тоді вказував, що Північноатлантичний договір 1949 року не зобов'язує НАТО рекрутувати нових членів, хоча й допускає це.
Зараз же у Росії, за великим рахунком, не знайшли, чим відповісти.