RU
 

Розширення НАТО. Хто ще може вступити до альянсуСюжет

Текст: ,  19 травня 2022, 21:12
0
7734
Розширення НАТО. Хто ще може вступити до альянсу
Фото: Getty Images
Байден закликав якнайшвидше прийняти до НАТО Фінляндію та Швецію

Хрест на нейтралітеті Фінляндії та Швеції поставило 24 лютого. Нейтральна Швейцарія також захотіла зблизитися з альянсом.

 
"Великий геостратег" Володимир Путін кривавою війною проти України, причиною якої, серед іншого, він назвав розширення НАТО, домігся зовсім зворотного: альянс поповниться двома новими членами, які відмовилися від свого традиційного нейтралітету, Фінляндією та Швецією.
 
Протяжність лінії зіткнення Росії з НАТО одразу більш ніж подвоїться за рахунок однієї лише Фінляндії, зовнішню політику якої у Москві вважали "найрозумнішою" серед європейців. Зблизитися з НАТО вирішила і нейтральна Швейцарія, а країни Балтії просять більше військ. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
 

Швеція та Фінляндія відмовилися від нейтралітету. Чому в НАТО їх візьмуть із розкритими обіймами

 
Швеція була нейтральною країною два століття, а Фінляндія – майже 80 років, і до повномасштабного вторгнення Росії в Україну більшість громадян обох країн були проти вступу до військових блоків.
 
Але після 24 лютого картина різко змінилася. Наприклад, зараз, за ​​останнім опитуванням, за вступ до НАТО виступають 76 відсотків фінів, проти - лише 12 відсотків.
 
За словами чиновників НАТО, вступ Фінляндії та Швеції можуть схвалити вже найближчими тижнями. Щоправда, до того моменту, коли вони повністю та офіційно стануть членами альянсу, може пройти ще рік, відведений на ратифікацію цього рішення парламентами всіх країн блоку.
 
Щоправда, на шляху опинилася Туреччина, яка пригрозила заблокувати вступ Швеції та Фінляндії через їхню підтримку курдських формувань та санкцій проти Анкари. Але в НАТО впевнені, що швидко знайдуть компроміс із Туреччиною і вона підтримає їхній вступ. За даними Bloomberg, Туреччина схвалить вступ до НАТО Швеції та Фінляндії, якщо її включать до програми постачання американських винищувачів F-35.
 
Фінляндія та Швеція беруть участь у програмі НАТО під назвою Партнерство заради миру, яка не передбачає вступу до альянсу. Зазвичай для цього потрібно отримати План дій щодо членства. Але ці країни візьмуть у блок, оминаючи процедури.
 
Про можливість вступу до НАТО Фінляндія почала говорити наприкінці грудня минулого року. Прем'єр-міністр країни Санна Марін навіть згадала про це у новорічному зверненні до народу.
 
Тоді ж у Сполучених Штатах та у керівництві альянсу заявили, що будуть раді незабаром прийняти заявки від Фінляндії та Швеції. Там пояснили, з яких причин, окрім відповідності військовим стандартам НАТО, заявки цих країн розглядатимуться швидко.
 
"Розмова з ними буде дещо іншою, ніж з іншими країнами, які лише переходять до демократичних систем і мають проблеми з корупцією, економічними реформами, демократичною стабільністю тощо", - говорила заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд.
 
Генсек НАТО Єнс Столтенберг, у свою чергу, додавав: "Фінляндія та Швеція дуже близькі до НАТО в багатьох аспектах, тому цей процес [вступу] може статися дуже швидко, якщо вони вирішать приєднатися".
 
Остаточне рішення було ухвалено під впливом російського неприхованого вторгнення в Україну. У Росії так боялися розширення НАТО, під приводом якого розв'язали криваву війну проти України, що підштовхнули в альянс одразу дві традиційно нейтральні країни, з однієї з яких Фінляндією має спільний кордон 1271 кілометр. Вступ Фінляндії до НАТО одразу вдвічі збільшить довжину спільного кордону Росії з Альянсом.
 
Експерти кажуть, що вступ скандинавських країн посилить присутність НАТО в Балтійському регіоні, на який у Росії, судячи із заяв пропагандистів, також є військові плани.
 
"Фінляндія та Швеція вже є одними з найсильніших та інтегрованих партнерів НАТО, а вступ до альянсу призведе до посилення військово-морської присутності НАТО у Балтійському морі", - зазначає Гаррі Неделку, експерт з НАТО та директор відділу політики у міжнародній консалтинговій компанії Rasmussen Global.
 
Збройні сили Фінляндії та Швеції
 

Склад та цілі НАТО

 
НАТО - оборонний альянс, створений незабаром після закінчення Другої світової війни. Штаб-квартира альянсу міститься у Брюсселі, але головна його військова міць, зокрема ядерна – в руках Вашингтона.
 
Членами НАТО є 30 країн. Останньою державою, яка приєдналася до НАТО, стала Північна Македонія. Це сталося 27 березня 2020 року. Для вступу до НАТО країні довелося змінити свою назву.
 
Сукупні військові витрати всіх членів НАТО у 2020 році становили понад 57 відсотків загальносвітового обсягу. Члени організації погодилися, що їхньою метою є досягнення або підтримання цільових витрат на оборону не менше двох відсотків від їхнього ВВП до 2024 року.
 
Повний список країн-членів НАТО в алфавітному порядку та рік приєднання:
 
  • Албанія – 2009
  • Бельгія – 1949
  • Болгарія – 2004
  • Велика Британія – 1949
  • Угорщина – 1999
  • Німеччина - 1955
  • Греція – 1952
  • Данія – 1949
  • Ісландія - 1949
  • Іспанія - 1982
  • Італія - ​​1949
  • Канада - 1949
  • Латвія – 2004
  • Литва – 2004
  • Люксембург - 1949
  • Нідерланди – 2004
  • Норвегія – 2004
  • Польща – 1949
  • Португалія - ​​1949
  • Румунія - 1949
  • Північна Македонія - 2020
  • Словаччина – 1999
  • Словенія – 1949
  • США - 1949
  • Туреччина - 1952
  • Франція – 1949
  • Хорватія – 2009
  • Чорногорія – 2017
  • Чехія – 1999
  • Естонія – 2004
Деякі з цих держав десятиліттями не з власної волі перебували всередині соціалістичного табору і почали виявляти інтерес до вступу до НАТО у 1989-1990 роках, ще до виведення радянських військ з їхньої території.
 
Після падіння Берлінського муру в 1989 році стало зрозуміло, що світопорядок холодної війни розвалюється. Країни Східної та Центральної Європи побачили можливість для дії.
 
Угорщина першою зробила крок на захід, подавши заявку на вступ до Європейського співтовариства – попередника Євросоюзу – 16 листопада 1989 року, через тиждень після падіння Берлінської стіни.
 
Незабаром після цього президент США Джордж Буш-старший, британський прем'єр-міністр Маргарет Тетчер та інші політики почали робити припущення щодо можливості виходу країн Центральної та Східної Європи з Організації Варшавського договору. А вже на початку 1990 року з'явилися також припущення щодо вступу до НАТО.
 
У 1994 році було створено програму НАТО "Партнерство в ім'я миру". До неї вступили країни соцтабору, колишні республіки СРСР, включаючи Україну та Росію, та дві нейтральні країни, Австрія та Швеція.
 
На сьогодні у програмі беруть участь 20 держав. Це Австрія, Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Грузія, Ірландія, Казахстан, Киргизстан, Мальта, Молдова, Росія, Сербія, Таджикистан, Туркменістан, Україна, Узбекистан, Фінляндія, Швейцарія та Швеція.
 
Метою програми є сприяння проведенню військових реформ, створення ефективних військових інститутів, забезпечення цивільного контролю над збройними силами, розвиток миротворчого та гуманітарного потенціалу.
 
Відповідно до програми, у разі виникнення прямої загрози їхній територіальній цілісності, політичній незалежності чи безпеки, її учасники можуть провести консультації з країнами-членами НАТО.
 
Кіпр є єдиним членом ЄС, який не бере участі у програмі. Туреччина, яка частково окупувала Кіпр, блокує співпрацю з НАТО.
 
Республіка Косово, територіально розташована в Європі, не бере участі у програмі, оскільки чотири країни, які не визнають суверенітету Косова, перешкоджають співпраці цієї держави з НАТО.
 
Ще 15 країн беруть участь в інституціоналізованих програмах діалогу.
 
Партнерські відносини між Росією та НАТО стали серйозно погіршуватися після анексії Криму. На два роки альянс заморозив співпрацю із Москвою.
 
Наприкінці 2020 року була опублікована нова доповідь про стратегію НАТО на найближчі десять років, в якій РФ була названа "в'янучою, але небезпечною країною, якій необхідно протистояти".
 
"За економічними та соціальними мірками Росія - в'януча держава, але вона показала, що здатна на територіальну агресію, і, швидше за все, залишиться головною загрозою для НАТО в найближче десятиліття", - йдеться у доповіді експертів альянсу.
 
Восени 2021 року Росія розірвала відносини з НАТО. А в середині травня 2022 року Bloomberg з посиланням на представника НАТО написав, що альянс у новому стратегічному документі, який буде ухвалено наприкінці червня, позначить Росію як пряму загрозу.
 
Про те, як зміниться майбутня стратегія НАТО, повідомила глава МЗС Великої Британії Ліз Трасс, яка взяла участь у зустрічі в Берліні.
 
"Важливо, щоб ми зосередилися на глобальному НАТО. Захищаючи євроатлантичну безпеку, нам також необхідно звертати увагу на безпеку в Індо-Тихоокеанському регіоні", - заявила Ліз Трасс.
 
 
 

Як ще буде розширюватися НАТО

 
Наразі НАТО визнає Боснію та Герцеговину, яка отримала План дій щодо членства у грудні 2018 року, Україну та Грузію як кандидатів на членство в альянсі.
 
План дій щодо членства – це механізм, який дозволяє країні досягти вимог для сумісності з НАТО, і якщо держава вже відповідає належним вимогам.
 
У червні 2021 року саміт НАТО у Брюсселі підтвердив рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що в майбутньому Україна стане членом альянсу шляхом надання ПДЧ. Таке формулювання Україною прозвучало вперше. Щодо Грузії таке формулювання звучить з 2018 року.
 
Проте 16 травня 2022 року тимчасова повірена США в Україні Крістіна Квін заявила, що Україна також може вступити до НАТО без Плану дій щодо членства, як Фінляндія та Швеція.
 
"Оскільки Україна, так і будь-яка інша держава не повинна отримувати План дій щодо членства і виконувати його у разі, якщо ви загалом відповідатимете більшій частині вимог", - пояснила Квін.
 
Зараз Україна швидко освоює західну техніку та стандарти озброєння НАТО. Яскравий приклад – частковий перехід на "натовський" 155-мм калібр артилерії.
 
Крім того, Литва, Латвія, Естонія та Польща звернулися до НАТО з проханням розгорнути більше військових сил на їхніх територіях через можливу загрозу Росії. Про це Washington Post із посиланням на документи альянсу написала цього тижня.
 
"Країни Балтії та Польща вимагають значного розширення військової присутності на своїй території та нових можливостей, таких як протиповітряна оборона", - пише видання.
 
Згідно з документами, у разі загрози для балтійських країн Північноатлантичний альянс може розгорнути військові контингенти, чисельністю по 20 тисяч осіб у ​​кожній державі. За даними WP, рішення про розширення НАТО в Прибалтиці може бути ухвалене до кінця червня, коли лідери країн НАТО зустрінуться на саміті у Мадриді.
 
Примітно, що найнейтральніша з усіх європейських країн - Швейцарія - також йде на зближення з НАТО. На тлі вторгнення Росії в Україну Міноборони Швейцарії було доручено підготувати доповідь про варіанти зміцнення безпеки країни, у тому числі активізацією співпраці з НАТО.
 
Швейцарія не входить ні до НАТО, ні до Євросоюзу, і навіть членом ООН стала лише 2002 року. Нейтральний статус закріплено у конституції країни. Водночас Швейцарія з 1996 року бере участь у програмі НАТО Партнерство заради миру, в рамках якої вона підтримувала місії в Косові та Афганістані, а також була задіяна у низці інших проектів під егідою альянсу.
 
Однак, відповідно до концепції нейтралітету, Швейцарія раніше дуже вибірково підходила до участі у військових навчаннях та інших заходах, що мали на увазі протистояння певному супротивнику або колективну оборону. У майбутньому ці підходи можуть змінитися.
 
Незабаром після 24 лютого Швейцарія вперше запровадила санкції щодо Москви. Однак про вступ до НАТО поки що не йдеться.
 
За даними опитувань, зближення з альянсом підтримує більше половини швейцарців, проте вступ до нього - лише третина.
 
Як би там не було, оглядач журналу Foreign Policy Каролін де Грутє зазначає: "Сам факт, що така дискусія відбувається, вже є революційним за швейцарськими мірками".
 
"Якщо навіть щиро нейтральні швейцарці прокидаються і йдуть на зближення із західним табором, це означає, що світ, справді, змінюється", - вважає вона.
 
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
Україна - НАТО
Єрмак і Расмуссен обговорили майбутнє членство України в НАТО
У США назвали умову вступу України в НАТО
Вступ України до НАТО не підтримують дві країни - Стефанишина
Блінкен заявив про наближення України до стандартів НАТО
Угорщина злякалася ймовірної ескалації між НАТО та Росією
СПЕЦТЕМА: Україна - НАТОСюжетиВійна Росії з Україною
ТЕГИ: НАТОНАТО-УкраинаФинляндияШвеция
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі